спецпроект
За маскою хірурга
спецпроект
За маскою хірурга
Хірурги звикли говорити про діагнози і пацієнтів, а ми звикли, чути про них, лише з професійної точки зору. Хірурги не розповідають про себе. Про свою втому від тягаря відповідальності та фізичного виснаження, коли операція триває п'яту-десяту годину поспіль. Вони звикли розділяти з пацієнтами жагу до життя та розпач втрати, проте фокус уваги завжди на тілі прооперованих, а про рубці на душевному тлі хірургів запитувати не прийнято. Безтілесні та безпристрасні з безжальним лезом в руках. Такими їх звикли бачити. Так про них говорять – «хірургу лиш би різати», «оце і жарти в них…».

Видатний Микола Амосов був один із перших, хто наважився у своїх книгах відверто говорити про те, які думки ховаються за маскою хірурга, про що він думає переступаючи поріг операційної, як почувається втрачаючи пацієнта.
Ніхто крім колег і не підозрює про «феномен операційної» - коли ти стаєш нечутливим до власного болю, температури, втоми чи хвилювань. Все це залишається за дверима операційної, в ній – стерильність думок, рухів і рішень.
З поваги до усіх лікарів, із шани до професійної відданості і мужності хірургів, із захоплення їх вмінням щодня відстоювати хвилини життя та здоров'я, і народився цей фото-проект, аби показати, яка титанічна праця та глиба емоцій розчиняється у стерильності операційних.

Перед вами шість історій про шістьох хірургів ММ «Добробут».
Всі історії основані на реальних подіях, фактах, біографіях та звичках хірургів, бо камера, як і операційна, брехні не любить.
Ідея та втілення – агенція комунікацій ВАРТО (Тетяна Ясінська «Яся»).
Менеджмент і комунікація – Євгенія Гайдук, ММ Добробут.
Фото – Артур Верховецький.
Грим – Марина Середа.
Тексти та інтерв'ю – Ольга Случ, Ольга Головіна.