Все статьиВсе новостиВсе мнения
Деньги
Общество
Красивая странаРейтинги фокуса

Підстав для підвищення цін немає,- конференція з головою АМК

Які компанії вже знизили ціни на бензин? Якою має бути справедлива ціна на нафтопродукти? Чи є монополісти серед мобільних операторів? На запитання користувачів і редакції focus.ua відповідав в.о. голови Антимонопольного комітету Олександр Мельниченко
000

Найбільш популярна група запитань наших читачів стосується бензину. Перше: «Чому торговці бензином досі не покарані?»

Ми що, маємо справу із злочинцями? Такі слова вживаються, як правило, до таких правопорушень, які називаються «кримінальні злочини». Я хотів би внести ясність. Мова йде про стратегічний ринок товарів: бензини, дизельне паливо, авіапаливо і інші складові. Стратегічний ринок товару є таким саме тому, що від нього залежить ціноутворення в ланцюгу аж до молока, м’яса, курячих яєць, гречки і всього того, без чого ми не живемо. Тому цей ринок під особливою, прискіпливою увагою Антимонопольного комітету в постійному режимі. Практично не буває дня, коли б я не поцікавився, що відбувається на цьому ринку, у своїх фахівців. У нас є Департамент з розслідування справ в паливно-енергетичному комплексі.

Друга теза. Комітет не відповідальний за ціноутворення в державі, навіть на цьому стратегічному і соціально важливому ринку. Разом з тим комітет має компетенцію дослідити дві категорії поведінки.

Перша – це монопольні прояви і зловживання монопольним становищем на ринку. Монополія визначається, коли на ринку немає конкурентів. Інша ситуація, коли частка суб’єкта на ринку складає більше 35% і він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Третя категорія – це так звана колективна монополія: там, де на ринку не більш ніж троє мають частку більше 50%, не більше п’яти мають частку більше 70%.

Лише за минулий рік Антимонопольний комітет розслідував справи відносно 62 порушників, які працюють на ринку нафтопродуктів, в тому числі на ринку авіапального, і притягнув їх до відповідальності. Разом сума санкцій склала 267 млн. гривень!  Ринок відчув, що Антимонопольний комітет потужно ним займається.

Але за розвиток конкуренції, за політику в цій сфері відповідальний не Антимонопольний комітет. По великому рахунку, відповідальна вся держава в особі її чільників, але конкретно – Міністерство палива та енергетики.

В минулому році ми брали участь в усуненні так званих цінових криз. Я ставив питання перед експертно-аналітичною групою, яка працює під егідою Міністерства палива та енергетики, щоб вона була ідеологом, стратегом ринку. На 18-му році Незалежності настав час випрацювати стратегію на роки функціонування цього ринку.

Щодо правил застосування. Пам’ятаєте, підвищення цін, яке відбулося з 23 грудня: на 7-8% на бензин А-95 і на дизпаливо на 14-16%? Комітет порушив справу і закінчив її розслідування. А тут буквально в один день в кінці березня в 23 регіонах України ціна на бензин і дизельне паливо зростає істотно, інколи до 40 копійок за літр. Комітет миттєво порушив справу, і я висунув антимонопольний ультиматум учасникам ринку – це 15 найкрупніших компаній. На сьогодні 8 із них уже відповіли Антимонопольному комітету і надали інформацію з доказами про зниження ціни на 5-17 копійок. Це такі, як «Концерн Галнафтогаз» (мережа АЗС ОККО), ТОВ «Континент Нафто Трейд» («WOG»), «Веста-Сервіс» («Веста»), «Ойл Кард», «Укртатнафта», «ТНК-ВР Коммерс», «Укрнафта», «Лукойл-Україна». Від інших ми очікуємо реакції.



Мельниченко: 8 з 15 трейдерів знизили ціни на бензин
Давайте внесемо ясність. АМК вжив термін "цінова змова". Експертно-аналітичною урядовою групою була названа конкретна ціна – 8,10 за літр А-95. Сьогодні, 31 березня, на Лукойл – 8,40, на ОККО – 8,20, на WOG – 8,20. То трейдери послухали вас і уряд, чи не послухали?


Відомий класик марксизму-ленінізму казав, що для того, щоб об’єднатися, треба спочатку роз’єднатися.  Так от для того, щоб об’єднатися, ми спочатку зустрілися з керівником Мінпаливенерго Юрієм Анатолійовичем Бойком. Він відомий топ-менеджер в цій сфері, і  це та людина, на яку я покладаю великі сподівання щодо наведення порядку в царині нафтопродуктів.  Вони провели засідання аналітично-експертної групи, і я вперше прийшов на це засідання. Я пояснив, що роль Антимонопольного комітету – це роль не учасника групи, тому що це фактично легалізований державою картель. Він має право бути, керівництво держави має право утворити певну форму взаємин з нафтобізнесом і впливати на ситуацію на ринках. Я вважаю, що участь представника комітету має бути в якості спостерігача, де я можу від імені комітету пояснити політику комітету в цій сфері

Ми зафіксували не змову, а ознаки антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання.

Це не відповідальність  комітету, якою має бути величина ціни. І це не питання експертно-аналітичної групи, в якій ми є спостерігачами, група може запропонувати рекомендовану ціну. А  питання учасників ринку – довести, що їхня ціна є такою, яка має бути.


 8,10 грн/літр - це лише рекомендована ціна на бензин А-95. Це ж не піонерський табір, де піонервожатий сказав, що має бути так Отже, 8,10 грн/літр А-95 – це лише рекомендована ціна?

Звичайно, це рекомендована ціна.  Це ж не піонерський табір, де піонервожатий сказав, що має бути так. Це ринок, це умови конкуренції, вони мають бути дотримуватися. Інакше ми б просто сказали: давайте ми просто в державі зарегулюємо ціну на бензини. Запевняю, це дорога в нікуди. Це зразу приведе до дефіциту.

Ви сказали трейдерам: понизити до економічно обґрунтованого рівня. На вашу думку, який це рівень ціни, наприклад на бензин А-95.

Сьогодні у нас 31 березня 12 годин 28 хвилин. В 28 хвилин це може бути один рівень, а в 29 хвилин це може бути інший рівень, тому що працюють і мають працювати ринкові механізми. І сказати, що на усе 31 березня має бути 8,10, а на усе 30 березня 8,11 для всіх учасників ринку – так не було й не буде ніде, де працюють ринкові закони, які ґрунтуються на попиті й пропозиції і на якісних параметрах. Це питання ринку,  і вони мають довести, що саме такою має бути їх цінова пропозиція. А завдання Мінпаливенерго – забезпечити, щоб ринок мав прогнозовані параметри розвитку, щоб державна політика і щодо акцизів, і щодо інших складових була зрозумілою і обґрунтованою.

Зазвичай, коли зростає ціна на бензин, у трейдерів два найпопулярніших пояснення: зміна ціни на нафту на світових ринках і курсові валютні коливання. Але ринок чомусь чутливий лише в бік підвищення цін. Але в разі зміцнення національної валюти, або коли нафта дешевшає втричі на світових ринках, зворотного процесу - зниження цін на бензин - не відбувалося.

Я абсолютно поділяю ці думки. Більш того, в минулому році з цими самими думками я не раз виступав на нарадах і засіданнях під керівництвом лідерів держави. Якби була належна підтримка політики і дій Антимонопольного комітету в цій сфері, ми б за це притягали до відповідальності. Але ми тоді не отримали належної підтримки з боку Мінпаливенерго.

Тепер я  ініціював, і Юрій Анатолійович Бойко (міністр ПЕК - ред.) підтримав цю пропозицію - укласти угоду. Подія відбулася учора в стінах Антимонопольного комітету. Щоправда, Юрій Анатолійович не приїхав, його відкликали з дороги на переговори з Міжнародним валютним фондом. Ця угода була підписана його першим заступником паном Макухою і мною. Документ передбачає декілька елементів співпраці, якої на жаль раніше не було, хоча я дуже прагнув цього. Ми маємо обмінюватися інформацією, в тому числі конфіденційною, яка дозволить напрацьовувати спільну стратегію  ринку нафтопродуктів в межах компетенції кожного відомства.  Крім того, ми домовилися нарешті зайнятися темою якості бензину. Це одна з топ-тем в сфері нафтопродуктів.

Я готовий Міністерству палива та енергетики протягнути свою антимонопольну руку Але щодо якості все ж давно відомо. Наприклад, маркетинговий трюк трейдерів: нормальний європейський  95-й бензин продається під маркою «плюс» або «преміум», дорожче на 3-6%. Хіба для контролю таких потрібна якась угода?

Для того, щоб в державі працювали державні механізми, треба дві речі: законодавче забезпечення і воля. Якщо є воля, прагнення, ідеологія, якщо люди приходять займатися державною справою, тоді буде результат. Я таку волю в Мінпаливенерго побачив.

Минулого року я намагався від імені відомства поставити питання про якість бензину. Стукав у різні двері. Зокрема, запропонував Держспоживстандарту, у комтенції якого є якість товарів і послуг, укласти угоду. Я дуже сподівався, що вона запрацює, але вона належним чином так і не запрацювала. Угода передбачала, що відомство буде надавати нам інформацію, а ми будемо приймати жорсткі санкції відносно учасників ринку на підставі Закону про захист від недобросовісної конкуренції. Мені прикро, але результатів, яких очікував Антимонопольний комітет, не було.

Зараз я побачив прагнення навести у цій царині лад і готовий Міністерству палива та енергетики протягнути свою антимонопольну руку для того, щоб ці питання вирішити. Я розумію, наскільки це не просто. Дехто в очі кулуарно сміється, зокрема з мене. Кажуть: ви знаєте, ви піднімаєте тему, яку ніхто не вирішить і ніколи. А я кажу: вирішиться обов’язково. Для цього треба лише державна воля і не більше того.

Мені кажуть: немає грошей на проведення експертиз. Та самі нафтотрейдери на засідання аналітично-експертної групи, як кажуть росіяни, «возопили» і просили, що треба навести тут лад. Треба їх підтримати. Ми знайдемо кошти, щоб створити пересувні лабораторії. Ставиться питання про підкуп чиновників, про підкуп цих лабораторій. Знаєте, якщо відразу руки піднімати, то ми ніколи нічого не зробимо.

Але ж вже були спроби проведення рейдів тим самим Держстандартом щодо різних груп товарів. Але я не пам’ятаю, щоб був оприлюднений перелік неякісних брендів і виробників. Прізвищ не було.

Ми у комітеті поставили задачу ще минулого року: ми не повинні займатися дрібними справами. Ми повинні займатися тільки великими ринковими гравцями, від яких залежить весь ланцюг ціноутворення і якості товарів, робіт, послуг. Тому що на них всі середні і дрібні рівняються.

Кілька запитань від читачів, які можна умовно згрупувати в таке: «А чому просто не прийняти закон або постанову уряду, яка б регулювала розмір торгової націнки на стратегічно важливі товари: бензин, цукор..?».

Ми не вправі втручатися в роботу уряду, хоча щороку і щотижня даємо десятки пропозицій і президенту, і уряду щодо того, яким має бути захист конкуренції в тій чи іншій галузі, на тому чи іншому товарному ринку...

Позиція моя і моїх колег в Антимонопольному комітеті полягає в тому, що регулювання треба вводити в виключних випадках, на дуже чітко визначений період часу. Тому що це не ринкові механізми.

Коли ми говоримо про регулювання житлово-комунальної сфери, тут все зрозуміло: це зарегульований ринок за своєю природою і конкуренція можлива в певних його сегментах. Коли ми говоримо про ринок вантажних залізничних перевезень – це регульований ринок, тут треба тільки виписати правила гри. Але є інші ринки, їх більшість, де з засобами регулюючого впливу ми завжди отримаємо величезні проблеми, які можуть позначитися і на ціновій нестабільності, і на дефіциті товару. Тому ніколи комітет не буде наполягати на введенні прямого державного регулювання за виключенням ринків природних монополій. Там це однозначно потрібно. А скрізь треба прагнути створити максимально ліберальні умови. Інша справа, що там, де ринок виходить за межі цих ліберальних складових і починає гратися з нами, мають бути жорсткі міри відповідальності.

Багатьох хвилює, скільки заробили мережі АЗС  на цінових коливаннях. У вас є такі оцінки?

Це питання експертів. У нас відносно невеликий апарат. В 4,5 рази менший, ніж у Франції. У нас немає ні часу, ні можливостей цим займатися. Для прикладу, ринками олії і цукру займаються по дві особи. Ринками нафтопродуктів займається декілька осіб. А на нас ще лежить відповідальність за забезпечення захисту конкуренції на ринках транспорту, зв’язку, будівельних матеріалів, фармацевтики.

 Комітет вимушений у разі цінової кризи самостійно збирати інформацію. Я це називаю «дурна безкінечність» Можете підтвердити або спростувати припущення, що рівень рентабельності АЗС складає 17-20% на кожному літрі пального, не враховуючи повернення ПДВ?

Хотів би, щоб після укладення угоди з Мінпаливенерго ми могутньо працювали. Це їх парафія, це їх відповідальність, це їх задача відслідковувати ситуацію на ринку.

У нас така ж проблема існує і з іншими міністерствами. У нас міністерства дуже часто не є джерелом інформації про ситуацію на ринку: про власників, про договірну діяльність, про цінову політику.  Комітет вимушений у разі цінової кризи самостійно збирати інформацію. Я це називаю «дурна безкінечність». В той час як треба мати швидкі механізми регулювання з боку керівництва держави й Антимонопольного комітету, ми вимушені тижнями збирати інформацію.

Скажімо, чому ми розслідуємо справу на ринку цукру уже два місяці? Все дуже просто: в галузевому міністерстві немає  точної інформації про баланс. Про що тут взагалі говорити? Немає точної інформації про учасників ринку.

Ми ставимо зараз питання перед керівництвом держави про створення спеціальної державної інформаційної агенції, певною мірою, закритого типу. Має бути державна агенція, відповідальна за кожну цифру, на підставі яких будуть прийматися стратегічні рішення президентом, Верховною Радою, Кабміном, Антимонопольним комітетом.

Ви хочете сказати, ніхто не знає, скільки цукру в країні є і скільки його потрібно?

Якщо ваша думка про це відповідає дійсності, мені тоді дуже прикро.



Мельниченко: наші колеги з антимонопольних відомств світу дивуються нашому режиму роботи
Ще одне запитання від читачів. Складається враження про те, що Антимонопольний комітет завжди діє постфактум, і у вас немає можливостей діяти на випередження.


Усі антимонопольні відомства світу працюють постфактум. Це не інструмент блискавичного реагування. Те, що ми зараз робимо на ринку бензинів, це скоріше виключення, аніж правило. І наші колеги з антимонопольних відомств світу навіть дивуються тому, що ми працюємо в такому режимі.

Ви кажете, немає превентивних методів впливу. Є. Це сам антиконкуренційний закон, який передбачає штраф до 10% річної виручки. Це швидкий обмін закритою інформацією про те, що відбувається на якихось ринках, і це задача відповідних правоохоронних органів і галузевих міністерств.

Ви маєте на увазі Департамент захисту економіки СБУ?
 
І його теж. Ми за те, щоб в державі був створений міцний державний горішок, який дозволяє швидко забезпечити інформацією того, хто приймає рішення, щодо того, яким бути ринку цукру, гречки, молока.

Багато запитань щодо ринку мобільного зв’язку. Була жорстка рекомендація «Київстару» щодо недопущення підвищення тарифів. Скажіть, «Київстар» - монополіст? Вони контролюють більше 35% ринку сьогодні?

Чи є те чи інше підприємство, в тому числі й «Київстар» монополістом, визначається Антимонопольним комітетом при завершенні розгляду справи і прийнятті рішення. Ми за виключенням нами оприлюдненого переліку суб’єктів природних монополій не даємо визначень, чи підприємство в цю мить є монополістом чи ні. Але ми вбачаємо ознаки можливого монопольного становища «Київстара» на ринку мобільного зв’язку, і нам стало відомо про майбутнє підвищення тарифів.

Ми маємо дві речі. Перше – це вказівки президента України про забезпечення цінової стабільності на соціально важливих ринках, а я вважаю, що ринок мобільного зв’язку належить до таких ринків. Крім того, ми маємо абсолютно чітку, зрозумілу ситуацію на ринку енергоносіїв, навколо продуктів харчування, і не маємо суттєвого підвищення зарплати, яке впливає на ціноутворення в сфері народного господарства. І ми кажемо в Антимонопольному комітеті: сьогодні підстав для підвищення цін і тарифів на соціально важливих ринках ми не вбачаємо. Якщо керівництво держави прийде до висновку, що треба щось змінити, воно про це публічно скаже і прийме відповідне рішення.

На сьогодні, дізнавшись, що  має намір діяти, ми його застерегли. І це наша щира, спокійна позиція. Якщо вони не дослухаються, ми порушимо справу, будемо розслідувати її, з"ясуємо в них наявність монопольного становища і приймемо про це відповідне рішення.

Якими можуть бути санкції якщо «Київстар» проігнорує попередження АМКУ?

До 10% річного обороту. Це сама жорстка санкція.

Більш жорстких санкцій у АМК немає?

І не треба. Це європейська норма, якою користується у Брюсселі Єврокомісія і наші колеги в антимонопольних відомствах світу. Інколи кажуть: треба встановити нам щось ще, і страшилки малюють. Ми внесли в Верховну Раду проект закону про введення кримінальної відповідальності за антиконкурентні змови суб’єктів господарювання.  Він зараз в процесі розгляду, прийнятий в першому читанні, іде серйозна робота по підготовці до другого читання, тому що всі усвідомлюють соціальне значення цього документа.

Можу сказати таке: це швидше проамериканський стиль, ніж проєвропейський. В Європі уникають введення кримінальної відповідальності за порушення конкуренційного законодавства. Я сам більше схиляюся до цього. Але спонукали нас до такого закону цінові кризи, коли в умовах політичного протистояння в минулому році дехто з великого бізнесу спробував скористатися ситуацією і погратися з українським народом.  Є речі, за які потрібна більш жорстка відповідальність, наприклад в сфері державних закупівель товарів, робіт, послуг, де минулого року комітет разом з територіальними відділеннями розслідував 90 справ. А якби у нас були інші людські ресурси, то було б в 10 раз більше справ.

Запитання щодо ринку нерухомості. Чи має намір Антимонопольний комітет якимось чином впливати на це? Наприклад, в столиці, в Криму кілька компаній-забудовників фактично монополізували, зокрема, ринок первинної нерухомості. Три холдинги контролюють ринок в Києві і один -  в Криму.

Хочу, щоб всі зрозуміли. Антимонопольне відомство сильне лише там, де є зв’язок з людьми. 99,99% порушень, які розслідуються нашими колегами по всьому світу, розслідуються за заявами громадян і конкурентів. Якщо ми зрозуміємо це, тоді не будемо кожного разу у випадку цінового збурення зразу піднімати галас: «Де той Антимонопольний комітет? Ату його».

На сьогодні на моєму робочому столі і в моїх колег немає жодного звернення з тих проблем, що ви зачепили.

Куди телефонувати?

В Києві - 251-62-62, 251-62-02. Урицького, 45. У кожному обласному центрі, в Києві, Севастополі, АР Крим є територіальні відділення. Невеличкі, в Чернівцях - 14 чоловік, в Києві трохи більше за 30, але є.

Ми передбачили, що кожен, хто звертається, має право утаємничити своє ім’я. Ми цілу низку розслідувань провели таким чином, коли людина, яка зверталася, написала: «Тільки прошу моє ім’я  не повідомляти». На підставі цього ми провели розслідування і приймали рішення, в тому числі й відносно стратегічних гравців того чи іншого ринку.

Ви відчуваєте політичний тиск на комітет? Наприклад, зараз з ситуацією на ринку бензину.

По-моєму, поза політичним тиском Антимонопольний комітет просто не може працювати. Було б нецікаво жити, аби не було якогось тиску на Антимонопольний комітет. А щодо цієї справи. Що ви маєте на увазі під політичним тиском?

Вам телефонують? Вимагають закрити справу? Наприклад, ви визначили 15 трейдерів-змовників, а пропонують: нехай їх буде 14.

Закрити справу – ні. Мені особисто таких дзвінків не надходило.

Щодо майбутніх кадрових змін. Є інформація, що діючий прем’єр лобіює кандидатуру Олексія Костусєва на посаду голови АМКУ.

Відомо, дійсно, що Олексій Костусєв, який 7 років був головою, зараз висунутий на посаду голови Антимонопольного комітету, і є відповідний документ в стінах Верховної Ради. Я з ним працював, він мене пропонував на посаду першого заступника. Нам працювалося комфортно. У нас були елементи творчості. Тому мене це абсолютно влаштовує. Думаю, що моїх колег також.

Чи можливо домовитися з Антимонопольним комітетом? Це запитання читачів. Скільки коштує домовитися?

Питання дивне. З іншого боку я розумію, звідки воно витікає. Коли весь Інтернет і всі засоби масової інформації буквально "заклеєні оголошеннями" щодо того, що робиться в цій сфері негативного. Можу сказати лише наступне: я дуже пишаюся тим, що жодної негативної інформації на адресу Антимонопольного комітету, принаймні на сьогодні, не надходило. Наскільки мені відомо. Може я чогось не знаю, звичайно. І жодного правопорушення щодо цього не розслідувалося. Сподіваюся, що так буде й надалі.



Мельниченко: операторів ринку цукру чекають фінансові санкції
Назвіть, будь-ласка, ринки, крім бензину, цукру і мобільного зв"язку, які знаходяться під найбільш пильною увагою Антимонопольного комітету.


Ринки продуктів харчування. Я маю намір в найближчі дні прийняти рішення щодо ринку гречки. На ринку цукру ми закінчуємо розслідування. Вже відомі, фактично, імена порушників. Але ми повинні пройти конкуренційні процедури, які передбачають внесення того, що називають «подання у справі», або того, що на прокурорській мові називають «обвинувальний висновок», а далі пройти процедури прийняття рішення. Ми їх свято дотримуємося.

Фінансові санкції будуть щодо цукру?

Обов"язково. У цьому немає сумнівів. Буде лист на адресу керівників держави про те, що тут є  неблагополуччя, яке потрібно виправляти не тільки засобами антимонопольного впливу.

Окрім того, нас, звичайно, цікавлять ринки перевезень пасажирів. Тільки недавно я звернувся з листами до керівників всіх обласних державних адміністрацій і голови Ради міністрів АРК, керівника міста Севастополя на підставі справи, яку ми розглядали відносно Київської міської державної адміністрації. В Києві з 263 існуючих маршрутів на 100 вже перебігли терміни договорів, які укладаються між адміністрацією і перевізником. Коли адміністрація укладає договір із перевізником на підставі конкурсу, відібравши кращого, тоді в цей договір записуються цінові параметри його поведінки. Це означає, що якщо він підвищує безпідставно ціну, його можна просто попросити піти з цього ринку і вибрати наступного, кращого. В Києві ж перебігли договори, конкурс не проводився, і допускалися до ринку інші учасники ринку перевезень з якихось міркувань, я не знаю яких.

Невже насправді не знаєте?

Я можу здогадуватися, але як професійний юрист можу оперувати тільки фактами, які покладені на папір. Ми висунули вимогу, щоб надалі в Києві це відбувалося тільки на конкурсних засадах. Під час проведення конкурсу визначався кращий і з ним укладався договір відносно цінової поведінки і якості послуг. Тому що коли в якомусь місті – я не хочу називати – їздять маршрутки без ручок, якими можна відчинити двері, без вікон… Ми ж в XXI сторіччі живемо. І це питання влади, виключно влади. Причому місцевої влади, яка несе за це всю повноту відповідальності.

Я буду планувати захід, щоб націлити новопризначених керівників місцевої влади на те, щоб вони співпрацювали з місцевими органами Антимонопольного комітету і не розглядали їх як кишенькові органи. Такого ніколи не буде. Принаймні, поки мої колеги будуть працювати в комітеті, наша політика буде лишатися незмінною.

 Антимонопольний комітет має право визнавати неправомірними рішення рад, тих, кого називають губернаторами, місцевих керівників. У нас був свого часу конфлікт з керівником міста Києва, зокрема щодо тарифів на метрополітен, трамвай, тролейбус. Крім того, Антимонопольний комітет має право визнавати недійсними рішення міністрів, які носять антиконкурентний характер. Ми щороку виявляємо сотні таких порушень. Тому ми готовимо спеціальну інформацію президенту України, тому що вважаємо, що такі речі мають бути під пильною увагою керівника держави.

Щодо послуг державних монополій. Зараз багато говорять про підвищення цін на газ. Це одна з умов МВФ і міжнародних фінансових організацій щодо поновлення кредитування. Ви будете якось реагувати, якщо буде піднято ціни на газ для громадян?

Цей ринок сьогодні повністю під опікою держави. Він є монополізованим. Антимонопольний комітет впродовж останніх років постійно перед керівниками держави ставив питання стосовно демонополізації ринку, створення умов для конкуренції, і ми очікуємо, що це питання буде розглянуто і вирішено. Сьогодні реально комітет не може впливати на цей ринок, тому що він повністю під егідою держави. Правила гри випрацювані не Антимонопольним комітетом. Як тільки  ринок (внутрішній ринок газу - ред.) буде відкритий для конкуренції, АМКУ буде реально впливати, в тому числі і на ціноутворення в цій царині.

Підготувала Ольга Охрименко, focus.ua
0
Делятся
Google+
Подписка на фокус
Наши ленты

ФОКУС, 2008 – 2017.
Все права на материалы, опубликованные на данном ресурсе, принадлежат ООО "ФОКУС МЕДИА". Какое-либо использование материалов без письменного разрешения ООО "ФОКУС МЕДИА" - запрещено. При использовании материалов с данного ресурса гиперссылка www.focus.ua обязательна.

Данный ресурс — для пользователей возрастом от 18 лет и старше.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентство ИнА "Українські Новини", в каком-либо виде строго запрещены.

Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство "Интерфакс-Украина", не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, кроме как с письменного разрешения агентства.

Материалы с плашками "Р", "Новости партнеров", "Новости компаний", "Новости партий", "Инновации", "Позиция", "Спецпроект при поддержке" публикуются на коммерческой основе.