Чим страшний Майдан-3

І як контролювати владу в умовах війни

Агітка, яку роздають біля Національного банку
Агітка, яку роздають біля Національного банку
Related video

Ми з дружиною провели у ФБ просте опитування: хто готовий вийти на Майдан-3 – проти котлів в АТО, проти падіння гривні і всього такого іншого. Репрезентативності ніхто не чекав, але висновки зробити можна. Ось приблизні результати:

95% - проти.

5% - категорично за Майдан-3. При чому серед них частини – знайомі люди, явно не проплачені, а щирі.

Але з тих 95% приблизно 10% готові стати на захист президента від Майдану-3.

Навіть якщо цифри будуть зовсім іншими, суть не зміниться. Якщо не лай Бог допустити зараз агресивні виступи проти влади – українці, активісти та майданівці, битимуться одне з одним.

Захищати владу збираються тому, що Майдан-3 послабить Україну у війні на Донбасі. Одна знайома підприємець написала: "Я на межі своїх фінансових можливостей: все іде на АТО. Якщо ще треба буде давати на Майдан – я не витримаю".

Але найбільша небезпека в тому, що Росія саме зараз підштовхує нас до протестів. Почитайте газету "Вєсті" і подивіться Lifenews, щоб переконатися у цьому. Протести потрібні їй для того, щоб спробувати їх очолити, або просто дестабілізувати ситуацію в Україні.

Тому навіть якщо ті 5% щиро і непідкупно готові іти скидати Порошенка, вони мають замислитися, хто потім скористається їхнім поривом.

Що ж робити, якщо влада ніби збожеволіла, і, прикриваючись війною, робить безглузді речі в обороні та в економіці?

Відповідь проста: згадати не букву, а дух Майдану. Не барикади й намети під НБУ, а народну самоорганізацію.

Керівництво генштабу некомпетентне? Та армія на 90% залежить від волонтерів. Усі відомі волонтерські організації можуть зробити спільну заяву, що вони припиняють роботу до того часу, поки не буде прийнято кадрові рішення. Інакше який сенс у їхній роботі, якщо екіпіровані бійці лишаються в котлах?

Гривня падає? На руках у населення – 40-50 мільярдів доларів. Це майже вдесятеро більше, ніж у НБУ. Люди можуть домовлятися про групові валютні інтервенції – і тим самим вирівнювати курс гривні, здаючи в один момент, наприклад, по 10% своїх валютних запасів. Між іншим, це буде досить вигідна операція: продати долари на піку, перед самим падінням курсу. Або навпаки, добиватися зміни неефективного голови НБУ, погрожуючи в іншому випадку підтримати ажіотажний попит на валюту.

Такий крок – асиметричний, на нього не чекають ані Путін, ані українська влада. Тому перший не встигне придумати, як використати його у своїх планах, а друга змушена буде іти на поступки.