Все статьиВсе новостиВсе мнения
Мнения
Журнал
Красивая странаРейтинги фокуса

Капкани приватизації. Які плюси і мінуси нового закону

Капкани приватизації. Які плюси і мінуси нового закону

Нещодавно уряд дав старт великій приватизації та затвердив перелік об’єктів, які виставлять на торги. Наразі, перелік майна, що відноситься до великої приватизації, складається з 22 об’єктів

000

Найбільш відомими з них є: «Одеський припортовий завод», «Турбоатом», шість «Обленерго» та «Президент Готель». Чи вдасться це зробити?

Уряд ще з початку 2000-х років намагається дати приватизації «другий подих», але марно. Так, надходження від неї торік склали лише 3,4 млрд грн при запланованих 17,1 млрд грн. В держбюджеті на 2018 рік запланований прибуток від приватизації становить 21,3 млрд грн. Саме для досягнення цієї мети і був прийнятий новий Закон.

Уряд анонсував залучення міжнародних радників для проведення процедури приватизації максимально ефективно та прозоро. Радникам нададуть повноваження: з проведення бухгалтерської звітності, аналізу економічного, технічного і фінансового стану об’єкта, встановлення основної ціни, тарифу на продаж, а також пошуку потенційних інвесторів.

Для продажу «Одеського припортового заводу» вже присвоєно радника – польську філію компанії Ernst & Young, яка входить до великої четвірки аудиторських компаній. У Польщі зараз вже проводяться перші road show із залученням потенційних інвесторів. Такий розвиток подій дозволяє зробити припущення, що Кабмін та Фонд Держмайна як ніколи зацікавлені в пошуку іноземних інвесторів для швидкого та економічно вигідного продажу об’єктів, зазначених в Законі.

Новий закон містить у собі декілька важливих плюсів як для бізнесу, так і для держави в цілому, а саме: збереження основних видів діяльності підприємства, їхнє технічне переобладнання, модернізацію виробництва та енергомодернізацію об’єктів, створення робочих місць та забезпечення соцгарантій працівникам.

Але, у бочці з медом є і ложка з дьогтем. Існують ризики, що держава матиме проблеми з приватизацією великих об’єктів у зв’язку з наявністю значної кредиторської заборгованості

Одним з прикладів такої проблеми є той самий «Одеський припортовий завод». Цей об’єкт вже було виставлено на аукціон відповідно до вимог попереднього закону, але він так і не був проданий. Ключовою проблемою цього об’єкта для держави є визначення ціни. Наявність значної кредиторської заборгованості зводить до мінімуму інтерес інвесторів, навіть враховуючи той факт, що ціна на цей об’єкт вже зменшена у двічі у порівнянні з 2016-2017 роками. Для вирішення цієї ситуації необхідно провести повний аудит підприємства, що можливо потягне за собою зменшення пасивів. Правильність зменшення ціни безпосередньо вплине як на інтерес потенційних інвесторів, так і на суму, яку отримає держава за продаж цього об’єкту.

Також, проблемою, яка може вплинути на інтерес до об’єктів приватизації, може бути відмова держави від передачі земельної ділянки у власність інвестора разом з об’єктом приватизації. Так, Законом передбачено, що земельні ділянки не підлягають приватизації разом з об’єктами нерухомості. Інвестори, купуючи об’єкти нерухомості, повинні будуть укладати договори оренди земельних ділянок під своїми об’єктами.

По-перше, деякі об’єкти приватизації, у зв’язку з їх неефективним використанням, будуть цікаві інвесторам тільки як майданчики з розвинутою транспортною розв’язкою. 

По-друге, навіть після приватизації розпорядники землі можуть з формальних підстав відмовляти у передачі земельної ділянки в оренду новим власникам. Це може суттєво впливати на інтерес потенційних інвесторів до об’єктів приватизації. Виходом з ситуації, яка склалася, може бути встановлення законодавчого зобов’язання розпорядникам земельних ділянок, передавати такі ділянки в оренду новим власникам об’єктів нерухомості внаслідок приватизації.

Крім того, продаж великих об’єктів проходить без залучення електронних майданчиків з проведення аукціону, як у об’єктів малої приватизації. Виходячи з норм Закону, питання про зниження ціни визначає аукціонна комісія. За її рішеннями, вперше стартова ціна знижується на 25 відсотків, вдруге на 50 відсотків. Скоріш за все, наявність цієї норми у законодавстві може призвести до корупційних зловживань, оскільки реєстрація учасників не буде проводитися так прозоро, як у випадку малої приватизації. Зважаючи на це, є потенційний ризик втрати державою коштів, а інвесторами  - інтересу та впевненості у захисті своїх прав.

У разі усунення зазначених недоліків, є всі передумови сподіватися, що нову процедуру великої приватизації не чекатиме невдача.

У співавторстві з Максимом Пироговим – керівником Дніпровського офісу Investment Service Ukraine

0
Делятся
Google+
Загрузка...
Подписка на фокус

ФОКУС, 2008 – 2017.
Все права на материалы, опубликованные на данном ресурсе, принадлежат ООО "ФОКУС МЕДИА". Какое-либо использование материалов без письменного разрешения ООО "ФОКУС МЕДИА" - запрещено. При использовании материалов с данного ресурса гиперссылка www.focus.ua обязательна.

Данный ресурс — для пользователей возрастом от 18 лет и старше.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентство ИнА "Українські Новини", в каком-либо виде строго запрещены.

Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство "Интерфакс-Украина", не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, кроме как с письменного разрешения агентства.

Материалы с плашками "Р", "Новости партнеров", "Новости компаний", "Новости партий", "Инновации", "Позиция", "Спецпроект при поддержке" публикуются на коммерческой основе.