Повернути землю людям. Чотири міфи про земельну реформу

Маніпуляції в інформаційному просторі впливають на процес будь-якої реформи. Земельна може легко конкурувати за лідерство за кількістю брехливої пропаганди навколо післямайданних реформ.

Міф 1. Українців виженуть зі своєї землі

Земля вже належить українцям, які володіють земельними паями. Близько 68% земель (27,7 млн. га.) перебувають у власності селян-пайовиків. Таким чином, створення ринку землі ніяк не вплине на право власності громадян. Відкритий ринок землі не означає, що їх "виженуть зі своєї землі".

Водночас 1,6 мільйона паїв належать громадянам пенсійного віку. Вони не можуть самі обробляти цю землю і так само не можуть вигідно здати в оренду, продати чи заставити власний пай. Ще гірша історія: понад 1 мільйон пайовиків померли за час мораторію, так і не скориставшись своєю власністю. Більшість із них навіть у спадок не передали землю через те, що оформлення спадщини коштує більше, ніж прибуток від оренди цієї землі. Однак, крім мораторію, держава забезпечує захист прав на землю.

Насамперед захист прав усіх суб"єктів права власності й господарювання прописано у статті 13 Конституції України. Так, у главі 23 Земельного кодексу України "Захист прав на землю" зосереджено норми, які визначають способи захисту прав на земельні ділянки, гарантії права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.

Важлива конституційна гарантія щодо захисту прав на землю міститься також у ст. 14 Конституції України, яка передбачає, що "земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави".

Міф 2. Скуплять землю олігархи та іноземці

Одним з упереджень людей є те, що землю скуплять агрохолдинги, які наразі обробляють велику площу угідь. Проте це не так, адже в законопроєкті "Про обіг земель" № 2178-10 "максимальна площа с/г земель у власності визначена на рівні 15% сільськогосподарських земель в області та 0,5% в Україні".

Встановлені обмеження запобігатимуть їх концентрації в руках 2-3 агрохолдингів та сприятимуть появі нових суб"єктів агробізнесу або збільшенню площ оброблюваних земельних масивів малими та середніми фермерами.

Наразі в Україні лише 5 компаній мають в обробітку площі понад 0,5% сільськогосподарських земель України. Тому обмеження площі земель, які можуть перебувати у власності пов"язаних осіб, сприяє перерозподілу сільськогосподарських угідь та надає можливості решті суб"єктам збільшити площі оброблюваних земель.

Страх про те, що землі с/г призначення скуплять іноземці, мереж іншого, резиденти Росії, не містить під собою жодних аргументів та є оманою, адже за законопроектом № 2178-10 іноземці не включені до переліку суб"єктів права власності на землі с/г призначення. Так, в зазначеному законопроекті вказано, що "іноземці можуть успадковувати земельні ділянки, але вони зобов"язані їх відчужити протягом 1 року з дня набуття права власності". Наразі в чинному законодавстві вже закріплене таке положення, а також зазначено, що землі сільськогосподарського призначення передавати у власність іноземцям заборонено.

Також передбачається новий вид санкцій, який може застосовуватись щодо окремих іноземних держав та їх резидентів, а саме: заборона на набуття у власність земельних ділянок. Зокрема, такий вид санкцій передбачається, щоб громадяни та юридичні особи Росії не набували у власність землі с/г призначення на території України. Якщо через будь-який механізми з'являться росіяни, ми вдамося до спецконфіскації на користь держави.

Міф 3. Вивезуть чорноземи вагонами за кордон

Славнозвісна легенда про вивезення німцями у вагонах українського чорнозему жива і досі. Цей міф - органічне продовження різнорідних історій, як-от вивезення до Німеччини сировини, продовольства та остарбайтерів. Насправді ж нацисти вели дуже скрупульозний підрахунок награбованого майна, і в жодному звіті земля як ресурс не зазначається. Викопування, завантаження та транспортування землі — це надзвичайно трудомісткий процес, а сама земля, навіть найродючіша, не дає економічного ефекту. Відповідно, обираючи між вивезенням марганцевої або залізної руди та чорноземом, нацисти схилялися на користь руди.

У жодному післявоєнному дослідженні, базованому на ґрунтовних нацистських архівах, про вивезення з України чорнозему не йдеться.

Міф 4. Змусять продавати землю за копійки

Це, мабуть, найбільший страх українців. Мовляв, ніхто не запропонує реальної ціни. У селян її скуплять за безцінь під примусом. Законопроекти, що передбачені регулювати питання продажу землі, встановлюють мінімальну вартість за гектар: не менше нормативно-грошової оцінки землі. Крім того, усі угоди можуть бути вчинені лише нотаріально і проходитимуть через державний моніторинг.

Варто наголосити, що продавати землю дешевше, тобто демпінгували ціни, заборонено законом. До того ж, не варто вважати, що селяни нерозумні та обмежені. Повірте, вони добре знають ціну своїй власності. І коли політики в студії загальнонаціонального каналу розказують, що селяни продадуть землю за горілку або пральну машину, то це - пряме свідчення того, як популісти оцінюють та сприймають своїх громадян.

У інших країнах, де проводилась подібна земельна реформа, стартова ціна за короткий період значно зростала. Опираючись на досвід Польщі, Словаччини, Угорщини, можна стверджувати, що запуск обігу землі сприятиме зростанню її вартості. Ціноутворення залежатиме від низки факторів. Це географія, якість ґрунтів, опади, інфраструктура, демографія, наявність конкуренції серед покупців. Утім, це ще не все. На нашу думку, важливо також звертати увагу на альтернативні варіанти інвестування в землі с/г призначення. До прикладу, у східній Угорщині або Словаччині, де є дешеві кредити, розвинена державна підтримка, прямий вихід на ринок ЄС, на сьогодні гектар землі можна придбати за 2,5-3 тисячі євро. В Україні ж з часом ціни будуть вищими.

Реформа земельного ринку комплексна і включає кілька законопроектів і ще більше розробок технічного плану. Зняття мораторію - це лише один із багатьох кроків, спрямованих на прозорість ринку, захист селян та фермерів, деоліхархізацію та збагачення українців. Мораторій же зупиняє розвиток України і дає можливість збагачуватися лише окремим категоріям, хто може забрати землю рейдерством чи обманом, а потім заробляти, майже нічого не сплачуючи селянам чи справжнім землевласникам. Давайте не слухати цих людей. Репетувати в екрани та блокувати трибуни може кожен, а от повернути землю звичайним людям - це буде справа, достойна історії.