Все статьиВсе новостиВсе мнения
Политика
Мир
Красивая странаРейтинги фокуса
Палка о двух концах. Как "плёнки Онищенко" вредят депутату-беглецу

Палка о двух концах. Как "плёнки Онищенко" вредят депутату-беглецу

Каналы распространения информации о "пленках Онищенко" доказывают, что версия о координированном из России "вбросе" может иметь основания, но отечественные политики решили использовать этот прецедент с пользой для себя

000

Репутація нинішньої влади на Заході небездоганна. Наразі європейські інститути незмінно підкреслюють, що "Україна проводить безпрецедентні реформи", але заяви відставників-експатів про вітчизняну корупцію у вищих ешелонах ніхто не забуває.

На цьому тлі "одкровення" депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, проти якого порушено три кримінальні справи і надано Верховною Радою дозвіл на затримання, не виглядають для європейських та американських партнерів ані новиною, ані її підтвердженням з надійного джерела.

Широка західна аудиторія теж сприйняла його історію без великого зацікавлення. Навіть публікація про нього в The Independent набрала лише 4,3 тис. взаємодій у соцмережах, що є досить низьким рівнем для цього видання. До того ж, як показує пошук Facebook, абсолютну більшість перепостів зробили українські та російські юзери.

Висновок підтверджує і пошукова статистика: навіть у день виходу згаданої статті інтенсивність запитів щодо Олександра Онищенка була уп'ятеро нижча, ніж увага до Міхеїла Саакашвілі у день його відставки, хоча говорили вони однаково неприємні для Банкової речі.

Малюнок 1. Пошукова інтенсивність прізвищ Олександра Онищенка та Міхеїла Саакашвілі. Джерело – Google Trends

Деякі політичні експерти запевняють, що мета Онищенка — не широка аудиторія, а британський істеблішмент, який може визнати його переслідуваним за політику. Проте, якби це було так, йому не було би сенсу починати кампанію у пресі, яка, як бачимо, спрямована перш за все на Київ, а не на Лондон.

Асиметрична відповідь Порошенка

Битва між депутатом-утікачем і президентом особливо інтенсивно розгорілася після того, як були опубліковані розмови Онищенка зі своїм колегою по фракції Олесем Довгим. Моніторинг Центру контент-аналізу показує, що в суспільстві обговорювалися три основні пари "теза/антитеза":

Малюнок 2. Кількість контактів з аудиторією наведених тез у топ-100 українських інтернет-медіа, Facebook-акаунтах топ-блогерів, на телебаченні, радіо та у пресі

Як бачимо, оприлюднення "плівок Онищенка" зрушило суспільну дискусію щодо корупційної активності президента, але відбілити репутацію самого депутата не змогло, і уваги з нього не переключило: навпаки, плівки стали додатковим приводом для медіа та лідерів думок згадати про пред’явлені йому підозри. У медіа багато писали про нібито темники Адміністрації президента, які вимагали заперечувати можливість існування плівок. Але, як бачимо, основним інструментом стала не ця теза, а пригадування "гріхів" самого Онищенка.

Малюнок 3. Кількість повідомлень із зазначених тем за той самий період, і у тих самих виданнях

Далі ще цікавіше. Традиційно в інформаційному "серіалі" найцікавіша для медіа та аудиторії перша "серія", у якій насправді щось відбувається, і якщо власне події далі не розвиваються, то весь подальший шлейф коментарів експертів із кожним днем стає дедалі тоншим.

У випадку з "плівками Онищенка" все навпаки. Увага медіа та соцмереж була прикута перш за все до коментаторів: 7 грудня, на другий день після оприлюднення записів, кількість матеріалів була удвічі більшою, ніж 6 грудня. Видання смакували вислови Олеся Довгого та Олега Ляшка, а також багатьох менш іменитих осіб.

Така зосередженість на персоналіях мала своєрідний ефект. Оскільки серйозні медіа зазвичай не можуть не відписати висловлювання ньюсмейкерів вищого рівня, а аудиторія ставиться критично до обох сторін дискусії, то політикам легко було зміщувати акцент з критики президента на критику нардепа-втікача, і навпаки. І виходило, що соцмережі обговорювали не сам факт появи плівок, а його оцінку від лідерів думок.

Коломойський за Порошенка?

Іще несподіванішим виявився перелік медіа, які підтримували тези Порошенка або Онищенка.

Малюнок 4. Діаграма висвітлення тез різними видами медіа

Неприємні для Порошенка акценти розставляли перш за все опозиційні видання проросійського спрямування. Інформаційна атака Онищенка розпочалася з оприлюднення "плівок" в інтернет-виданні "Страна", головний редактор якого Ігор Гужва раніше очолював газету "Вести", що під його керівництвом неодноразово обвинувачувалася у транслюванні російської пропаганди.

А от усі інші категорії медіа більше уваги приділяли пропрезидентським тезам, включаючи навіть видання, які ще нещодавно, відповідно до нашого аналізу, використовувалися Коломойським для атак на деяких ключових осіб БПП. Понад те, саме ці видання подавали найбільше матеріалів, що можуть бути запідозрені в заангажованості на користь Порошенка.

Малюнок 5. Медіаканали учасників дискусії

У цій темі багато медіа ніби змагалися в гостроті оціночних суджень, що траплялися у публікаціях. Для прикладу — заголовок "Обозревателя": "Заговор спецслужб России: политолог дал исчерпывающую оценку записям-"понтам" Онищенко".

Різні медіа по-своєму підбирали коментаторів цієї теми. Так, скажімо, нецензурний вислів Олега Ляшка на адресу Олександра Онищенка, Юлії Тимошенко та Петра Порошенка міг мати на меті переключити дискусію з логіки на емоції, тому його активно підтримали медіа, що критикували Онищенка, перепостили лідери думок, які часто підтримують президента. Щоправда, це дало не надто значний результат.

Тими ж самими джерелами переважно поширювалися коментарі Олеся Довгого, а от коли Сергій Лещенко 8 грудня в ефірі радіо "Вести" фактично долучився до обвинувачень Онищенка, назвавши учасників змови щодо купівлі посту екс-міністра екології, то з топ-100 інтернет-медіа тезу поширили тільки сайти "Вести" та "Укррудпром". Його заява не змогла пожвавити дискусію на цю тему: "серіал" того дня почав втрачати актуальність.

Тож канали поширення інформації про "плівки Онищенка" доводять, що версія про координований з Росії "вкид" може мати підстави, але вітчизняні політики вирішили використати цей прецедент з користю для себе. Окрім того, ми бачимо, що в окремих випадках Петро Порошенко може дуже ефективно контролювати інформаційний простір країни, і на цій території обіграти його в інформаційних війнах важко.

Повну версію дослідження дивіться нижче:

0
Делятся
Google+
Загрузка...
Подписка на фокус

ФОКУС, 2008 – 2017.
Все права на материалы, опубликованные на данном ресурсе, принадлежат ООО "ФОКУС МЕДИА". Какое-либо использование материалов без письменного разрешения ООО "ФОКУС МЕДИА" - запрещено. При использовании материалов с данного ресурса гиперссылка www.focus.ua обязательна.

Данный ресурс — для пользователей возрастом от 18 лет и старше.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентство ИнА "Українські Новини", в каком-либо виде строго запрещены.

Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство "Интерфакс-Украина", не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, кроме как с письменного разрешения агентства.

Материалы с плашками "Р", "Новости партнеров", "Новости компаний", "Новости партий", "Инновации", "Позиция", "Спецпроект при поддержке" публикуются на коммерческой основе.