Хто такий Senior Software Engineer і що він робить: кар'єрний шлях та досвід Любомира Капцова

Щоб дорости до посади старшого інженера-програміста, потрібно не лише постійно зростати та вдосконалювати свої технічні навички, а й розуміти потреби клієнта та бізнесу, ефективно керувати командою та сприяти професійному зростанню колег. 

Один із тих, хто може розповісти про цю професію зсередини, — Любомир Капцов, Senior Software Engineer, який спеціалізується на хмарних рішеннях, високонавантажених платформах та інтеграціях для логістики, будівельних технологій і систем керування автопарком. Має понад 10 років досвіду роботи з архітектурою систем, інтеграційними платформами та CRM. Автор наукових досліджень із геопросторового моделювання та оптимізації кешів. 

Поговорили з Любомиром про те, які можливості відкриває ця роль, які навички справді допомагають вирости до рівня Senior та що варто знати тим, хто тільки планує будувати кар’єру в інженерії програмного забезпечення.

Чим займається Senior Software Engineer

Немає єдиного правильного шляху досягнення ролі Senior Software Engineer. Кар’єра Любомира починалася із системного адміністрування та автоматизації. Саме там він отримав перший досвід роботи з надійною інфраструктурою, інструментами моніторингу та сценаріями реагування на інциденти. Ці навички і стали фундаментом для подальшої роботи з архітектурою продуктів.

Те, які задачі стоять безпосередньо перед Senior Software Engineer багато в чому залежать від самого проєкта. Наприклад, коли Любомир Капцов працював у логістичній платформі, його завданням було повністю перебудувати модулі відстеження контейнерів та геокодування, перевівши їх на горизонтально маштабовані мікросервіси. Він запровадив механізми прогнозування ETA (очікуваного часу прибуття) на основі AIS-даних та історичних записів, використав фіче-флаги й «тіньовий трафік», щоб безпечно виводити нові функції. Такий підхід дозволяє одночасно працювати з високим навантаженням і не втрачати стабільність системи.

Сьогодні у SmartBarrel він відповідає за інтеграційну платформу між ERP-системами. Сюди входять двосторонні конектори до Procore, CMiC чи Viewpoint Vista, складні пайплайни для зарплат і кошторисів, а також механізми відновлення у випадку збоїв. Його принцип — «observability first»: система має надавати зрозумілі метрики, структуровані логи й попереджати про проблеми до того, як їх відчує користувач.

Окремим напрямом у кар’єрі стала розробка CRM для каршерінгу та прокату авто. Тут Капцов виступив архітектором рішення на базі AWS із використанням Laravel та React. Його команда вибудувала процеси від реєстрації клієнта до підписання контрактів у форматі e-signature й виставлення рахунків. У результаті час онбордингу нового клієнта скоротився утричі, а повторні замовлення тепер оформлюються менш ніж за хвилину.

Які навички необхідні для переходу на позицію Senior Software Engineer 

На думку Капцова, робота Senior Software Engineer вимагає балансу між глибиною технічних знань і вмінням мислити системно. Його власний досвід демонструє кілька ключових напрямів:

• Хмарні архітектури (AWS): уміння працювати з мікросервісами, автоскейлінгом та відмовостійкістю.
• Інтеграції та API-платформи: проєктування REST API, контрактне тестування, версіонування та сумісність між системами.
• Геопросторові рішення: PostGIS, pgRouting, робота з OSM-даними, моделювання ETA.
• Performance engineering: профілювання, оптимізація кешів, налаштування черг, уникнення N+1-запитів.
• Спостережуваність і якість даних: логування з correlation ID, метрики p50/p95/p99, визначення SLO/SLI.
• Безпека: керування доступами, secrets management, мінімізація роботи з персональними даними.

Один з ключових аспектів роботи Senior Software Engineer — менторство та передача знань. Тому на шляху опанування цієї посади потрібно приділяти час обміну досвідом. Наприклад, Любомир поєднує практичний досвід із дослідницькою роботою. Він працює над двома науковими проєктами, пов’язаними з продуктивністю високонавантажених систем.

Перший з них присвячений геопросторовому маршрутизаційному моделюванню з використанням PostGIS та pgRouting. Тут він досліджує якість побудови маршрутів, відтворюваність результатів та метрики оцінки, що особливо важливо для логістичних платформ. 

Другий напрямок — це експерименти з Redis-кешуванням: аналіз різних стратегій (cache-aside, write-through тощо) та їх вплив на швидкість обробки запитів у системах інтеграційного типу. Це дозволяє йому вибудовувати інженерні рішення не лише на основі практики, а й перевірених експериментальних даних.

Окрім досліджень, Капцов приділяє багато уваги роботі над реальними продуктами. Зокрема, Любомир відповідав за редизайн та нову архітектуру Route & Geocoding Platform. Ця система дала можливість точніше розраховувати відстані й маршрути у міжнародних перевезеннях, поєднуючи морський, автомобільний та авіатранспорт. Платформа враховує особливості портів і логістичних вузлів, формує реалістичні ETA та інтегрується з іншими продуктами через API. У результаті клієнти отримали інструмент, який використовується для тарифікації, планування перевезень і бронювання, а також сприяє уніфікації стандартів у логістичній сфері.

Інший важливий проєкт Капцова — інтеграційна платформа SmartBarrel. У будівельній індустрії довгий час існував розрив між польовими даними та корпоративними ERP-системами. Рішення, над яким він працював, дало змогу синхронізувати біометричні системи контролю з бухгалтерією та проєктними платформами. Завдяки цьому інформація про відвідуваність об’єктів і робочий час тепер обробляється автоматично, що зменшило кількість помилок і ризик зловживань. Для компаній це означає точніші розрахунки, швидші виплати і значний крок уперед у напрямку цифровізації процесів.

Такі дослідження мають прикладний ефект для ринку. У логістиці маршрутизація безпосередньо впливає на витрати компаній: правильний вибір алгоритму дозволяє скорочувати час доставки та зменшувати паливні витрати. Точність і відтворюваність результатів, які перевіряв Любомир, важливі для того, щоб великі платформи могли гарантувати стабільну якість сервісу незалежно від масштабу даних чи регіону роботи.

У випадку з Redis-кешуванням цінність полягає у швидкості систем. Інтеграційні платформи щодня обробляють тисячі запитів, і навіть невелике зниження затримки означає кращий користувацький досвід і більшу пропускну здатність. Практичні тести, які проводив Любомир, допомагають обирати найбільш ефективні стратегії для різних сценаріїв і зменшувати ризики «вузьких місць» у продуктивності.

Досвід Капцова показує, що розвиток до рівня Senior — це поступове накопичення практики у різних сферах інженерії та здатність переводити знання у зрозумілі для бізнесу рішення. Технічна експертиза, перевірена дослідженнями та практичними результатами, робить фахівця цінним не тільки для команди, а й для цілої компанії. Саме тому кар’єрний шлях на цю позицію вимагає часу, послідовності та готовності працювати з технологіями на глибшому рівні. Наступний крок — зрозуміти, з чого починати тим, хто лише планує рухатися в цьому напрямку.

Що варто знати початківцям

На думку Любомира Капцова, перехід до рівня Senior починається із фундаменту — розуміння інфраструктури та принципів надійності. Системне адміністрування, автоматизація, інцидент-менеджмент — це те, що допомагає бачити картину ширше за написання коду.

Друга важлива складова — здатність працювати з інтеграціями. У реальному світі більшість продуктів взаємодіють із десятками сторонніх систем, і саме вміння підтримувати цю «екосистему» робить інженера цінним.

І третій аспект — культура спостережуваності. Senior-інженер має вміти оцінювати роботу системи не на рівні «все працює», а через конкретні показники: час відповіді, кількість помилок, час відновлення. Це той інструмент, який відрізняє зрілого спеціаліста від молодшого.

І, звичайно, важливо не забувати прокачувати власні soft skills, вчитись не тільки працювати як частина команди, а брати на себе відповідальність, виступати ментором для молодших колег та розуміти бізнес-вимоги.