Економічна криза в Україні: що чекає на провідні галузі і хто залишиться без роботи

Ідеальний шторм — так у двох словах можна описати стан справ у світовій економіці навесні 2020 року. Негативні процеси, які закономірно рано чи пізно повинні були змінити період зросту, який триває після 2008-2009 років, що досі триває, пандемія коронавіруса, яка охопила весь світ. У такій ситуації найбільш уразливими виявляються економіки країн, що розвиваються з невеликим запасом міцності, до яких, на жаль, відноситься і Україна.

"Зараз відбувається розмиття кордону між впливом глобального уповільнення економічного зростання і введенням карантину, — узагальнює Єгор Киян, аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД). — Розмивається межа між реальною економічною картиною і панічною".

Що чекає українську металургію

Через уповільнення зростання глобальної економіки перш за все погіршується стан справ в одній з головних експортних галузей України. "Ціна на продукти металургії тісно повʼязана з вартістю нафти, оскільки основними ринками збуту для українського прокату і напівфабрикатів виступають нафтовидобувні країни, що ввійшли у кризу. У свою чергу, ціни на залізну руду безпосередньо залежать від експорту в Китай, який в звʼязку з пандемією і кризою скоротиться", — пояснюють в Офісі ефективного регулювання (BRDO).

Як відзначають у BRDO, у 2019 році Україна виробила найменше чавуну, сталі й прокату за весь час незалежності, тоді як видобуток і експорт руди зростали. І це вже було передвісником кризи у країні. У 2020 році українська металургія просяде ще більше.

ОБВАЛ підкрався непомітно. Перші ознаки кризи в українській металургії зʼявилися ще у 2019 році

На думку Олександра Мартиненка, голови аналітичного підрозділу групи ICU, з найбільшими викликами зіткнеться нафтогазовидобувний сектор України, оскільки падіння цін на нафту і природний газ погіршать його інвестиційну привабливість, за умови що старі родовища нафти і газу в Україні вимагають великих інвестицій для підтримки обсягів видобутку на поточному рівні.

IT і харчовики прорвуться

"Проблеми можуть посилитися і в багатьох внутрішніх секторах: у транспорті й торгівлі — з огляду на зниження ділової активності, у машинобудуванні і будівництві — через очікуване скорочення інвестиційних програм, у фінансовому секторі — через можливе погіршення ліквідності та якості портфелів", — продовжує Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.

Так, у BRDO підрахували, що через скорочення залізничних вантажних перевезень Укрзалізниця у 2020 році втратить 10 млрд грн, або 10% річного доходу, що з урахуванням девальвації гривні у валютному еквіваленті буде відповідати падінню на 20-25%. У звʼязку з цим технічна відсталість галузі навряд чи буде подолана найближчим часом.

На думку більшості опитаних Фокусом експертів, на плаву залишаться хіба що сектор IT, телекомунікації та харчова промисловість. Позитивний ефект для економіки також може створити падіння цін на енергоносії. За оцінками НБУ, економія за рахунок здешевлення енергетичного імпорту у 2020 році може скласти близько $ 5-6 млрд. Це позитивно позначиться на платіжному балансі держави.

Економіка карантину

Про можливу рецесію світової економіки фінансисти попереджали останні кілька років, і бізнес так чи інакше міг підготуватися до цього періоду. Однак у 2020 році на горизонті зʼявився хрестоматійний "чорний лебідь" — тобто, відповідно до теорії Нассіма Талеба, автора економічних бестселерів, неймовірна й несподівана подія, що змінює хід історії.

Таким "чорним лебедем" стала пандемія коронавіруса COVID-19, заради боротьби з яким багато держав, включно з Україною, закрили кордони і ввели суворий карантин.

"Ситуація позаштатна, і до неї не були готові ні Україна, ні світ у цілому, тому у бізнесу виникають почуття тривожності і занепокоєння", — говорить Анна Деревʼянко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА). У ситуації, що склалася асоціація щодня отримує безліч запитів від компаній щодо розʼяснення ситуації з нерегулярними перевезеннями співробітників на роботу орендованим транспортом, обмеженнями у експорті, закриттям кордонів тощо.

Природно, у звʼязку з епідемією коронавіруса COVID-19 ситуація в економіці буде розвиватися зовсім не так, як спочатку припускали аналітики. "Задовільних темпів зростання економіки у 2019 році вдалося досягти завдяки будівництву і торгівлі, тоді як сільське господарство показало дуже слабке зростання, а промислове виробництво скоротилося. І ще на початку цього року уявлялося, що у 2020 році картина буде схожою", — говорить Євгенія Ахтирко, аналітикиня інвестиційної компанії Concorde Capital.

Загроза спалаху коронавіруса і введення карантину негативно вплинуть і на торгівлю, і на будівництво. Як уточнює Ахтирко, високі темпи будівництва минулого року багато в чому забезпечувалися за рахунок обʼєктів, що зводяться за бюджетні кошти, чого у 2020 вже не передбачається, а на житлове будівництво вплине погіршення настроїв споживачів.

БЕЗ НАСТРОЮ. Скорочення держвидатків на інфраструктуру і страх громадян вкладатися в житло в умовах кризи може підкосити будівельний бізнес

"Фінансовим ресурсом, який забезпечив надзвичайно високий зріст роздрібної торгівлі та сфери послуг минулого року, були гроші громадян України, які працюють за кордоном (близько $ 12,5 млрд), — продовжує Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу (ЕДК). — У 2020 році повʼязані з карантином обмеження у роздрібній торгівлі та сфері послуг, а також повернення українських громадян із заробітків ставлять під сумнів результати роботи цих секторів". Тобто торішні точки зростання в умовах епідемії практично нівелюються.

У числі галузей, які більшою мірою постраждають від карантину, Дмитро Горюнов, радник Центру економічної стратегії (ЦЕС), називає авіаційний транспорт і його обслуговування, торгівлю на ринках, готелі і ресторани, кінотеатри та інші культурні та спортивні заклади, туристичний сектор тощо. За оцінками ЦЕС, на ці галузі припадає 2,4% ВВП. У названих секторах працює близько 18 тис. юросіб, 353 тис. фізосіб-підприємців та працевлаштовано 765 тис. людей.

Вдивляючись у безодню

З огляду на, що на уповільнення світової економіки наклався ефект від пандемії, фінансисти сьогодні з великою обережністю прогнозують подальший розвиток подій. "Якщо карантин завершиться четвертого квітня, його вплив буде мінімальним, — каже Віталій Шапран, член Ради НБУ. — Але для України набагато важливіше, чим же закінчиться карантин у країнах, де активно купують український експорт і беруть на роботу заробітчан, оскільки наша економіка дуже відкрита і залежна від зовнішніх ринків".

Тобто, якщо завтра знайдуть ліки від коронавіруса, криза швидко згорнеться. Щоб протриматися кілька місяців, в України достатньо стійкості і ресурсів, особливо якщо врахувати перспективи відновлення співпраці з МВФ.

Однак, як зазначає Олександр Мартиненко з групи ICU, зараз неможливо оцінити, коли світу вдасться впоратися з коронавірусом. Крім того, незрозумілий масштаб економічних втрат від пандемії, яка порушує безліч ланцюжків виробництва і збуту по всьому світу, сильно вдаряючи на настрої бізнесу, інвесторів і споживачів.

Поки можна говорити лише про те, що результати перших трьох місяців 2020 року для української економіки будуть негативними. Адже, як пояснює Шапран, збитки отримують компанії з більш масових галузей, а вигідними залишаються напрямки з меншою кількістю зайнятих, і ця різниця потенціалів вдарить по ВВП першого кварталу.

Прогнози на рік експерти роблять більш обережно. "Фактор пандемії сильно погіршує ситуацію, і зовнішні ринки обіцяють "вибухнути" не менше, ніж в 2008-му, а може, навіть сильніше, — говорить Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна". — Масштаб буде залежати від протяжності карантинних заходів у світі, і, якщо все вщухне до середини літа, це буде хороший варіант". Тобто в такому разі влітку економіка намацає міцне дно.

Нагадаємо, у 2009 році через тодішню глобальну кризу, за даними Світового Банку, світовий ВВП скоротився на 2,2%. Україна постраждала набагато сильніше: падіння її ВВП, за даними Держстату, тоді склало 14,8%. Втім, у порівнянні з 2008-2009 роками стійкість української економіки помітно вища, і тому подібна аналогія навряд чи доречна.

Єгор Киян з МЦПД також сподівається, що ситуація в Україні не буде гірше, ніж у кризу 2014-2015 років, коли економіка просіла на 6,6% і 9,7% відповідно. "Теоретично зниження облікової ставки НБУ і трохи ослабла гривня можуть дати переваги для економіки. А українські виробники могли б спробувати зайняти ніші на світовому ринку, куди раніше не давала потрапити конкуренція з китайцями", — говорить про можливості України Єгор Киян.

"У кращому випадку, якщо обмежувальні заходи триватимуть від місяця до двох, річне зростання ВВП України складе 1,5-2,0%, але це дуже оптимістичний сценарій, — підсумовує Віктор Шулик з IBI-Rating. — Найбільш вірогідне нульове зростання. За умови тривалих обмежувальних заходів усередині країни і різкого погіршення ситуації у світовій економіці вірогідна криза неплатежів, бюджетний і валютний кризи, і тоді глибина просідання ВВП буде залежати від зовнішніх факторів і ухвалених урядом заходів щодо порятунку економіки". Найгірший сценарій реалізується у разі появи другої хвилі пандемії коронавіруса і посилення карантинних заходів у другому півріччі 2020 року.

Українців чекає безробіття

Громадянам України, яка залишається однією з найбідніших країн Європи, переживати чергову кризу буде непросто. Ситуація, як і в випадку з економікою, залежить від тривалості карантину. "За два тижні карантину, що залишилися, 10-20% населення можуть відчути неприємний, але не катастрофічний соціальний шок. А в цілому за підсумками року шоку може і не бути", — вважає Віталій Шапран.

На паші. Найважче в цій ситуації буде тим, у кого немає фінансової "подушки безпеки"

Однак обмеження, повʼязані з карантином, цілком можуть тривати до початку літа й далі, і тоді стрес для громадян буде сильнішим. Головною проблемою може стати безробіття. "На всіх без винятку підприємствах, починаючи від барів, ресторанів, кінотеатрів, розважальних закладів, туроператорів і закінчуючи вантажоперевезеннями, енергетикою і металургією, може виникнути проблема з оплатою праці, — попереджають у BRDO. — Підприємства виявляться перед вибором: відправляти персонал у неоплачувану відпустку або ж звільняти людей, які в розпал епідемії через відсутність коштів підуть стояти у фізичних чергах центрів зайнятості". Найважче доведеться тим, у кого немає фінансової "подушки безпеки", що дозволяє протриматися без роботи два-три місяці.

Єгор Киян вважає, що в ситуації, яка склалася повинні допомогти самоорганізація бізнесу і суспільства і корпоративна соціальна відповідальність: вміння домовлятися між собою, розуміння і допомогу один одному в різних питаннях (наприклад, за сумою оплати оренди під час простою бізнесу, відтермінування платежів тощо). Співрозмовник Фокуса також радить не забувати про креативність, гнучкость, уміння адаптуватися у нових умовах і розглядати ситуацію як можливість для переосмислення бізнес-моделей або життєвих цілей.