Все статьиВсе новостиВсе мнения
Мир
Стиль жизни
Красивая странаРейтинги фокуса
Прощание по-британски. Как отреагировал украинский сегмент Facebook на Brexit
Выход Британии из ЕС

Прощание по-британски. Как отреагировал украинский сегмент Facebook на Brexit

На референдуме о членстве Великобритании в ЕС 51,9% его участников проголосовали за выход из Евросоюза. Коллективный разум блогосферы штормит. Разброс мнений украинских блогеров Facebook от "зрада" до "все буде добре"

020

Кирилл Сазонов

Вся лента в тоске. Британия уходит из ЕС, нам будет плохо... Не будет. Наоборот — значение Украины выросло скачком. Согласитесь, Германия и Франция в нашей борьбе с одичалыми — это ситуативные и временные партнёры. Которые всегда рады всё решить миром за украинский счёт. Стратегические союзники нашей страны — Британия и США. И теперь Украина, Польша, Вышеградская четвёрка и другие союзники Америки на этом рубеже стали гораздо важнее. Что открывает фантастическое окно возможностей. Главное — правильно его использовать. В общем, нет причин для отчаяния. Потенциально мы стали гораздо сильнее. Осталось перевести потенциальную энергию в кинетическую, простите за мои инженерские образы.


Владимир Спиваковский

Проголосовали за выход из Евросоюза? Ну и что!

Теперь о том, что и как будет.

  1. Фунт упал. Сорос опять надул Англию на миллиард.
  2. Кэмерон проиграл. Он сам был инициатором этого референдума, самонадеянно рассчитывая на провал голосования. Ещё раз подтверждено: не рой яму, сам в неё попадёшь. И он попал.
  3. Никто не хочет жить в колхозе! Ни за какие коврижки!
  4. Но… Теперь Шотландия, Северная Ирландия и (внимание!) Гибралтар покинут Великобританию и войдут в ЕС обособленно. Я был в этом году в Гибралтаре, разговаривал с властями, и им намного ближе Испания, чем далёкая Англия.
  5. Дональд Туск не справился. Сказать на брифинге, что у него не было плана Б, это неблагоразумная политика.
  6. Греция, Турция… Греция с её непомерными аппетитами на вэлфер всем надоела. Турцию не принимают десятилетиями, и она обижена. И рада: так не доставайся ты никому! А Англии содержать на вэлфре всех слаборазвитых "трутней" больше не захотелось. Пусть Германия одна их содержит.
  7. Венгрия выскочила с заявлениями, что ей тоже пора валить, но куда? У неё теперь даже Икаруса нет. Никакой экономики. Пусть Россия её содержит. О'кей.
  8. Политика беженцев всех достала. Что-то тут пошло не так. И хотя в самой Англии мультикультурность — это сильный тренд, всё равно баланса не нашлось.
  9. Кто выгодоприобретатель? США. Курс доллара укрепился, а курсы фунта и евро упали. США, как всегда, молодца!
  10. Россия недолго будет радоваться "развалу" Евросоюза. Стоимость нефти ещё больше упадет, рынки ещё больше скукожатся, а все спрятавшиеся в Лондоне олигархи обеднеют в разы.
  11. Украина — куда теперь? Моё мнение: пользуясь моментом, срочно идти в союз с Канадой и Австралией. Ведь физическая география в наше время не имеет никакого значения. Надо создавать новые глобальные смыслы… Но так как меня никто не послушает, то придётся по-прежнему стремиться в Европейский союз, укрепляя его собой и затыкая внезапно возникшую брешь. Хотя даже для ЕС такие пертурбации явно неравноценны.
  12. Господи! И почему у них нет ohendovskogo?
  13. А вообще, если вдуматься, то — что произошло? Разве у Англии был Шенген? Нет... Разве у Англии была валюта евро? Нет, свой фунт... Так чего нам переживать? Какие нам были выгоды от Англии в Евросоюзе? Никаких.
  14. Поэтому Xvatit мучиться!

Сергей Высоцкий

Brexit — это не трагедия, но история. В том числе история о том, как потомки людей, основавших современный мир и заложивших фундамент всех его достижений, теряют ориентиры в состоянии обывательщины и комфорта. История о том, как политики мельчают на фоне слабых вызовов, и о том, как низость горизонта может заводить их в тупик. Это не победа Путина, он всё равно не сможет победить. Это скорее очередной, просто более сильный болевой сигнал о кризисе внутри самой западной цивилизации. Сигнал, на который цивилизация вынуждена будет реагировать. Просто чтобы выжить. Мир меняется. Мы живём в интересную эпоху.

Впрочем, у меня остаётся надежда на то, что результаты референдума не будут реализованы.


Yevhen Hlibovytsky

Ситуація з виходом Британії з ЄС ставить нас перед кількома новими викликами. Спробую тезово.

Всередині ЄС з'являється нова тема, яка відтіснить Україну, Росію та інші східні виклики на маргінес. Потенційний рух до незалежності Шотландії та інших частин Британії із збереженням/вступом цих країн до ЄС перетворить британську тему на серіал, який міцно заповнить перші шпальти європейських видань.

Всередині ЄС може бути змінений характер і динаміка розвитку відносин між учасниками, оскільки вихід Британії зменшує противаги до лідерства Німеччини, з одноосібністю якого значна частина суспільств в ЄС не готова погоджуватись. Німеччина буде перед очікуваннями, вимогами і викликами, до яких німецькі виборці, які і німецькі інституції, не звикли.

В Брюсселі вихід Британії ймовірно буде проінтерпретований як сигнал щодо необхідності реформ, але ліки різні політичні сторони бачать протилежні: "більше Європи" і "менше Європи". Хід цих дебатів напряму впливатиме на європерспективу України.

Популісти на континенті отримають вітер натхнення (і російські гроші) в свої вітрила, дуже ймовірно, що вони активізуються по всьому ЄС.

Росія почуватиметься впевненіше щодо України і з більшим завзяттям просуватиме свій порядок денний в ЄС.

Ізоляціонізм в США може посилитися на тлі суперечливих новин з Європи.

Що робити Україні?

Нам потрібна різка зміна нашої риторики і політики всередині ЄС. Наразі Україна подає себе і сприймається як жертва агресії, якій складно поратися самостійно. Успішність наших реформ сприймається дуже суперечливо.

Нова українська політика має фокусуватись на промотуванні України як частини рішення, а не проблеми. На демонстрації України як сумлінного гравця, який допомагає зміцнювати безпеку ЄС. На поясненні тих унікальних переваг, які ми маємо у дипломатії щодо пострадянського простору. Україна також може додати пасіонарності проєвропейському табору всередині ЄС, якщо зможе стати частиною внутрішніх євродебатів — якщо балтійці і центральноєвропейці "втягнуть" українців як важливу сторону дискусії.

Проблема в тому, що МЗС, скоріше за все, не зможе стати джерелом нової риторики через внутрішньополітичні та інституційні обмеження. А громадянське суспільство та експертні середовища тільки прорубують своє, незалежне від держави, вікно в Європу.

А МЗС мав би фокусуватись на тому напрямку, де громадянське суспільство поки майже безсиле, а європейці слабкі, — на нашій східній політиці. Те, що може Київ на Кавказі, в Центральній Азії, в Білорусі, Молдові, — Брюссель чи інші ЄСівські столиці або не можуть, або не вміють, або не хочуть, або все разом. На тлі цього ми маємо нарощувати свою "м'яку силу" щодо Росії і Білорусі.

Виклики знову приходять перед тим, як ми до них готові.


Альона Шкрум

Отже, британці проголосували за вихід із ЄС.

Це подія, яка змінить стару бабусю Європу та весь світ.

Такий результат, на мою думку, став фіналом безвідповідальної риторики та багаторічної пристосуванської позиції політичних лідерів країни.

Замість того, щоб очолити публічну думку та пояснювати непопулярні речі, політики по всій Європі мовчки йдуть за віянням часу та емоціями натовпу, боячись лише за наступні вибори.

Це подія, яка відкриє очі багатьом.

Немає більше політиків в старій добрій Великобританії, здатних зайняти непопулярну позицію, що не біжать за хвилею емоцій, чорно-білої демагогії та ксенофобії.

Політики вибирають легкі шляхи. Вони не ведуть нації через шторми, а хитаються в різні сторони на хвилях незадоволення і втратили контроль над кораблем.

Політики бояться бути непопулярними, але не бояться невігластва.

І не тільки у Великобританії.

Нам тут точно є чому повчитися — на чужих помилках.

Кемерон йде у відставку.

Черчилль сумує за своєю об'єднаною Європою та зваженою сильною нацією.

Спіраль історії має непередбачувані повороти.

Ринки — фактично у вільному падінні.

Україні треба готуватися до поганих новин та спиратися на свої власні сили.

Що ж, інколи справжні історичні кризи створюють нові можливості — кращі тихого повільного занепаду.

Європі час прокидатися. Починається буря.


Yuriy Opoka

Найбільш потерпіли шотландці. Перед недавнім референдумом про незалежність Шотландії їм всі погрожували: відділення від Сполученого Королівства автоматично призведе до виходу Шотландії з ЄС. І ті, як справжні єврооптимісти, залишилися. А тут бац! І з ЄС вийшли, і незалежності не отримали. Філігранний кидок.

А вже наступний великий вихід — Frexit. Франція зажди боялася німців. Сполучене Королівство зрівноважувало гігантів у ЄС. Французи вже давно відчувають фрустрацію й економічні негаразди. Конкуренцію з німцями програють, реформуватися не можуть. Національна гордість страждає. Недаремно їхні політики літають у Москву, як по свячену воду. Їм конче потрібен хтось, з ким можна балансувати. Ага, і санкціям проти Росії підходить кінець. Тут Путін справді багатьох переграв. Він же перший євроскептик. Взагалі нічого нового — повний назад у XX ст. Ще один аспект — глибша "германізація" ЄС. Де у цьому всьому Україна? А ніде. Найближчим часом всім буде не до неї. А в майбутньому Україна буде там, де сама себе поставить. Сподіваємося, хоч американці не викинуть коника з тим Трампом. Тоді справді буде гаряче.


Vladimir Granovski

Впервые я испытал состояние культурного шока, когда, будучи учеником одной из киевских школ, прочитал книгу "Мастер и Маргарита" Михаила Булгакова. И вот сегодня, услышав новости о выходе Великобритании из ЕС, я испытал нечто подобное. Теперь Шотландия наверняка выйдет из Британии, чтобы самостоятельно стать членом ЕС. А Англия, что будет со старой и доброй бабушкой? Начнёт создавать новую империю из стран, которые захотят идти по её пути? Подписывать соглашение об ассоциации с США? А может, ничего ей делать и не надо, может хитрая и коварная старуха что-то знает и бежит от войны и разрухи на континенте. А умная и холодная Германия с ужасом смотрит на свою восточную политику и понимает, что снова ей не разойтись на узкой дорожке истории с неуклюжей, но вооружённой Россией! Резко возросли запросы в Google о возможных приобретениях недвижимости в Новой Зеландии и Австралии.


Наташа Влащенко

В связи с победой британских бабушек на референдуме, а также нидерландских дедушек совсем недавно...

Никогда не забуду украинских бабушек с плакатами " смерть НАТО". Бабушки знали о НАТО примерно как слушательницы хореографических курсов, которые думают, что сыр добывается из вареников.

Есть вопросы, которые нельзя выносить на всенародный референдум в условиях, что на них ходят преимущественно пенсионеры (Заранее прошу прощения у продвинутых пенсионеров).

2
Делятся
Google+
Загрузка...
Подписка на фокус

ФОКУС, 2008 – 2017.
Все права на материалы, опубликованные на данном ресурсе, принадлежат ООО "ФОКУС МЕДИА". Какое-либо использование материалов без письменного разрешения ООО "ФОКУС МЕДИА" - запрещено. При использовании материалов с данного ресурса гиперссылка www.focus.ua обязательна.

Данный ресурс — для пользователей возрастом от 18 лет и старше.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентство ИнА "Українські Новини", в каком-либо виде строго запрещены.

Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство "Интерфакс-Украина", не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, кроме как с письменного разрешения агентства.

Материалы с плашками "Р", "Новости партнеров", "Новости компаний", "Новости партий", "Инновации", "Позиция", "Спецпроект при поддержке" публикуются на коммерческой основе.