Від інтерв'ю в багажнику до багатотисячної арени в Мінську: як стати зіркою аналітики в CS: GO

Від інтерв'ю в багажнику до багатотисячної арени в Мінську

Як стати зіркою аналітики в CS: GO

Проект "Twelve" - це 12 історій про 12 значних людей в українському кіберспорті. Про тих, хто створив фундамент української індустрії й представили її на світовій арені. Ми розповімо, як виглядає кіберспорт зсередини, скільки часу займають тренування і з яким складнощами стикаються навіть справжні чемпіони. Другим матеріалом циклу стала історія кіберспортивного аналітика Олександра Петрика. Проект був ініційований компанією Parimatch, яка регулярно проводить безліч яскравих активацій і турнірів й по праву вважається провідним букмекером в кіберспорті.

Шестирічний Сашко розставляє м'які іграшки на підлозі. Він проводить серйозний футбольний турнір. Тут Каркуша - головна зірка, а Дракоша - воротар нового покоління, ну просто новий Олександр Шовковський! Сам Сашко захоплено аналізує статистику іграшкового матчу і записує результати найкращих бомбардирів та асистентів. Списані зошити акуратно складає в шафу.

Олександру Петрику 25 років, але на полицях і досі припадають пилом зошити з цифрами і таблицями. Тільки тепер це не підсумки футбольних матчів, а статистика гравців по Counter Strike: Global Offensive, популярному кіберспортивному шутеру. А сам Олександр, котрий мріяв працювати футбольним оглядачем, став одним з найбільш затребуваних кіберспортивних аналітиків. І йому для цього не знадобилося перемагати на турнірах.

Зараз на YouTube-каналі у Олександра майже 200 тисяч підписників, які чекають нових відео з професіональними кіберспортсменами. Але якщо відмотати стрічку роликів до самого початку, можна знайти досить незвичайний контент - молодіжну телепередачу м. Селидове про реперів та готів. Сам Сашко у відео не фігурує, але з цих роликів почалася його журналістська кар'єра.

"До гуртка з журналістики я ходив на футбол, теніс, кікбоксинг. А потім приїхала викладачка з Росії, і я вирішив спробувати себе в новій студії , - розповідає Олександр. - У тому відео в кадрі були хлопці, дещо старші за мене. Я не писав сценарії, не монтував, не стояв за камерою. Я лише займався публікацією відео. Виявилося, що був єдиним, хто тоді знав, як поділитися цим з людьми в Інтернеті".

Спочатку журналістика була просто цікавим захопленням, яке, зрештою, перетворилося на професію. Коли мова пішла про вступ в університет, виявилося, що це ремесло Петрику найближче. Однак першокурсницькі ілюзії про прекрасне життя спортивного журналіста розбилися вщент під час першої ж практики.

"Я прийшов на журфак у надії, що буду крутим футбольним оглядачем - новим Артемом Франковим! Буду писати для журналу "Футбол" або працювати на телеканалі "Футбол". Але чим більше я дізнавався про спортивну журналістику, тим менше мені хотілося в ній працювати, - відверто зізнається Олександр. - На першому курсі я потрапив на практику в газету "Команда", яка була флагманом спортивної журналістики. Там я багато чому навчився. Але атмосфера була настільки жахливою, що це взагалі не вписувалося в мої уявлення. Якийсь убогий ангар, де всі працюють на допотопних комп'ютерах. Усі пишуть, п'ють горілку і жеруть насіння! Тому я вирішив, що це звісно круто, але це не те, чого я хочу".

Виявилося, що нова сфера діяльності була зовсім поруч. Ще зі шкільних часів, як і більшість хлопчаків, Олександр захоплювався відеоіграми. У Селидовому ходив в комп'ютерний клуб, де грав у PES і CS. Там же вперше подивився трансляцію кіберспортивних турнірів. Сашко настільки захопився світом змагального шутера, що в 9 класі рвонув у Донецьк, щоб подивитися своїми очима чемпіонат, у якому грав Андрій B1ad3 Городенський - вже тоді ікона кіберспорту.

Щоправда, ідея поєднати обидва захоплення Олександру в голову чомусь не приходила. Він міг сидіти годинами за переглядом трансляцій турнірів і досьогодні, якби до нього не прийшов друг і не запропонував цілком логічний вихід:

"Якщо ти весь час сидиш і дивишся на це, то, може, ти і писати про це будеш?" - запитав він.

Після цієї фрази Петрик настрочив свій перший матеріал, присвячений Copenhagen Games, та відправив його редактору популярного сайту Gameinside.UA. І без проблем отримав публікацію. Виявилося, що сайту та індустрії в цілому подібного контенту, з аналізом та аналітикою, суттєво не вистачало.

Вслід за звичайними матеріалами-оглядами з'явилися інтерв'ю та контент з LAN-чемпіонатів. Олександр купив простеньку камеру та штатив і відправився на зйомки на турнір Techlabs.

"Своє перше інтерв'ю я записав з Іоанном Edward Сухарєвим, коли він грав в Astana Dragons та був на піку своєї форми. Вони - чемпіони того Техлабса - стояли в натовпі десь збоку і чекали, поки закінчиться матч по LoL, щоб піднятися на сцену. До них раз на п'ять хвилин підходили якісь хлопці за автографами, або з проханням сфотографуватися. Ніхто не ховався від людей, адже все було лампово - і мені це допомогло ", - пояснює Петрик.

За кілька років роботи з Gameinside.UA Олександр призвичаївся до співтовариства: опублікував сотні текстів, записав десятки репортажів із турнірів, організував безліч інтерв'ю та навіть поспілкувався з Сергієм Starix Іщуком в багажнике його автомобіля.

"У мене тоді був штатив за 300 гривень і камера. Я не пам'ятаю, яким чином, але я домовився записати інтерв'ю зі Старіксом, та не подумав про те, де це зробити. Недосвідчений я був у цих речах. Я його зустрів десь під офісом NAVI. Він приходить і каже: "Ну що, куди підемо?". А я і не знав! Офіс NAVI закритий, у кафе - не варіант. Ну, ми і пішли на вулицю, відкрили багажник його машини, сіли туди і записали інтерв'ю ", - згадує Олександр.

Ось і на черговий турнір StarLadder i-League StarSeries XIV в Мінську Петрик їхав у досить звичному амплуа інтерв'юера, відклавши сесію в університеті. Тільки для нього обернулося все абсолютно несподіваним чином.

"Кілька днів я брав інтерв'ю для трансляцій, отримував перший досвід спілкування з зарубіжними гравцями. Мене там навіть в кадрі не було - тільки рука з мікрофоном! - розповідає Олександр. - Але в якийсь момент з кимось із аналітиків, котрі працювали в російськомовній студії освітлення, щось трапилося - потрібна була термінова заміна. Вони і сказали: "Ось, є пацан. Нехай сідає!". Я був абсолютно не готовий до цього, але вже тоді я в усьому непогано розбирався, все розумів."

Інтерв'ю - це одне. Ти стоїш перед камерою, практично один на один з гравцем і знаєш, що раптом що, на монтажі щось виправлять, а невдалі моменти завжди можна вирізати. Студія аналітики на турнірі - зовсім інше. Олександр очікував на прямий ефір, під час якого йому потрібно буде аналізувати минулі ігри з колишніми і діючими про-гравцями, оцінювати дії кіберспортсменів і давати прогнози щодо наступних матчів. І під час цього викладатися для аудиторії в кілька десятків тисяч осіб перед моніторами і в заповненій по вінця Мінськ-Арені.

"Мені було дуже стрьомно. Я взагалі не знав, як це все діє. Коли я почув у навушниках голоси інших людей, які говорять у мікрофон поруч зі мною, я був у шоці! Мені ще постійно твердили: "Говори голосніше! Ми вже на максимум викрутили твій мікрофон!" Я декілька разів переглядав цей ефір - мені за нього було соромно і ніяково. Але всі кажуть, що я був милим у цей момент!", - сміється Олександр.

Схвильованого гаркавого хлопчину зустріли в ефірі на ура. Він, звичайно, ніяково переминався з ноги на ногу і з неприхованим занепокоєнням поглядав на старших колег, але, не дивлячись ні на що, примудрявся кулеметом видавати потоки незвичайної інформації.

Ось тоді-то в кадрі вперше з'явився знаменитий зошит Петрика. Туди аналітик-дебютант занотовував цікаві факти і статистичні дані про про-гравців і команди, щоб ділитися ними в ефірі. Ніхто інший з учасників студії таким не займався - їм просто це не потрібно, адже більшість з них - колишні професійні гравці. Петрик виявився єдиним, хто проклав собі шлях до студії не через кіберспортивну сцену, а через журналістику та створення контенту.

Уже після першого турніру в якості аналітика Олександра запросили в штат студії Starladder - однієї з найбільших в СНД, що володіла правами на висвітлення більшості значущих турнірів по CS:GO. Петрик став усе частіше з'являтися в ефірі, а зошит з фактами в його руках товстішав на очах. На підготовку до кожного матчу Олександр витрачав по 20-30 хвилин, збираючи інформацію з різних джерел. А постійна робота з колишніми про-гравцями продемонструвала, як мало насправді він знав про CS:GO.

"Одна справа - цифри і статистика, а інша - внутрішньоігрові моменти, - пояснює Петрик. - У тому ж 2016 році мій рівень розуміння гри був на рівні середньостатистичного глядача. Я не занурювався у деталі тактик, розкидок, мікродій гравців. З часом я більше грав, більше спілкувався з гравцями, які краще за мене на всьому цьому розумілись, а гості ефірів відкривали для мене новий світ!"

Олександр встигає випускати декілька
відео на місяць,
з'являтися
в студії аналітики,
брати участь
в інтерв'ю та подкастах
і навіть грати
на аматорських
турнірах з CS:GO,
однак при цьому
не втомлюватися
ні від роботи,
ні від самої гри.
Він зізнається,
що саме така працьовитість
і любов до кіберспорту зробили його
унікальною людиною
для сцени - він став
поважним аналітиком,
не маючи за спиною
кіберспортивного
минулого.

Зараз на рахунку Петрика сотні проведених трансляцій, десятки чемпіонатів у онлайні та LAN-форматі, його запрошують працювати в провідні студії. Але сам Олександр зізнається, що не дивлячись на всю престижність роботи, аналітика стає нудною. Тому зараз він більше зосереджений на іншому. Його нове серйозне захоплення, яке перетворилося на роботу - YouTube.

"Мені хотілося зробити відео, адже на той момент майже ніхто цим не займався. І мені здавалося, що саме такого формату не вистачає, - розповідає Петрик про створення свого YouTube-каналу. - Я робив все без якоїсь мети, просто по фану. Заливав на Ютуб інтерв'ю, відео з-за спини гравців тощо, тому що більше нікуди було залити. Ситуація як з тією програмою на телевізорі".

За кілька років публікацій репортажів на каналі накопичилася перша тисяча підписників. Зараз дуже дивно бачити інтерв'ю з легендами CS:GO, які ледве набрали 7 тисяч переглядів. Ось Seized розвалився на пуфиках і розповідає про ситуацію в команді. А тут S1mple, ще зелений токсичний школяр, розсівся в кріслі і ще не носить спонсорську футболку. Але на той момент і такі цифри вражали. Все змінилося після мейджора в Кракові в липні 2017 року, коли Олександр опублікував відео з розбором ключового раунду фіналу.

"Там буквально трихвилинне відео, зняте в підсобці на Старладдері, - розповідає Петрик. - Я його запостив і забив на нього. А через якийсь час заглянув і побачив на каналі 30 тис підписників! І в той момент я зрозумів, що зробив щось прикольне, якщо у глядачів була така реакція. Цей ролик досі найбільш перегляданий на каналі".

Зараз YouTube-канал Петрика - один з найпопулярніших тематичних каналів по CS:GO в СНД. Безсистемний підхід і пошук відповідних форматів переріс у регулярні рубрики. Якщо раніше Петрик стояв за спинами гравців, знімаючи контент, то тепер самі кіберспортсмени приходять на його шоу, щоб пограти та поділитися секретами гри. А 200 тисяч переглядів на одному ролику перетворилися на буденність. Секрет успіху виявився простим: баланс між своїми бажаннями і запитами глядача.

"Аудиторії подобаються хайпові теми і ролики, де в назві ти вказуєш гравців NAVI. Команда NAVI - це єдине, що цікавить глядачів, - нарікає Петрик. - Мені більше хочеться дізнатися про щось нове, тому я краще послухаю фішки з вуст якогось не надто популярного гравця, і вони будуть корисними, ніж наріжу черговий ролик з хайлайтами".

Олександр встигає випускати декілька відео на місяць, з'являтися в студії аналітики, брати участь в інтерв'ю та подкастах і навіть грати на аматорських турнірах з CS:GO, однак при цьому не втомлюватися ні від роботи, ні від самої гри. Він зізнається, що саме така працьовитість і любов до кіберспорту зробили його унікальною людиною для сцени - він став поважним аналітиком, не маючи за спиною кіберспортивного минулого.

Yana Medvedeva

Моє життя - казка. Займаюся улюбленою справою, отримую
за це гроші -
все шикарно.
Моя мама у мене викладала літературу.
І якось на уроці
я дуже розмито відповідав на питання,
на що вона мені
відповіла:
"Досить нести
словесний понос!"
А я зробив
словесний понос
своєю роботою.
І довів мамі,
що CS:GO може
приносити гроші.

Проект був ініційований компанією Parimatch, яка регулярно проводить безліч яскравих активацій і турнірів й по праву вважається провідним букмекером в кіберспорті.