Займись своим делом. Почему любой человек может добиться успеха и стать счастливым

Мене дуже часто запитують, як можу так багато встигати й знаходитися в різних сферах одночасно. У багатьох виникають запитання, як можна, займаючись управлінським та комунікаційним консалтингом, волонтерською діяльністю, робити ще щось у культурно-мистецькій сфері. Уже звикла до здивування на обличчях, коли кажу, що свої картини представляла не лише в Україні, а й в Австрії, Італії та США.

Чому не хочу фокусуватися лише на якомусь одному роді занять? Чому вважаю, що кожному з нас важливо намацати свої сильні сторони й задіювати свої здібності? Чому потрібно віддавати й інвестувати, а не лише брати й споживати? На ці запитання мені доводилося часто відповідати й тому вирішила поділитися своїм досвідом з ширшою аудиторією.

Моя програма власних дій зі самореалізації визначається біблійним правилом: "Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має" (Мт. 25:29). Дуже люблю біблійну притчу про таланти. Хтось отримує п"ять талантів, хтось — два, а хтось — один. Хтось може заздрити тому, у кого талантів більше. Хтось, навпаки, може задумуватися над тим, чому саме на нього випала така велика частка відповідальності й дивуватися масштабності своєї власної спроможності та великій внутрішній силі. Роль, яку кожен з нас виконує у цьому світі, різна. Все ж таки кожен з нас може бути однаково щасливим.

Рівень щастя залежить не від того, скільки у нас талантів, а від того, чи вдається нам свої таланти використовувати. Реалізовуючи свої таланти, робимо свій внесок у спільне благо. Реалізовуючи свої таланти, реалізовуємо свою здатність бути добрим. Якщо кожен із нас знаходиться на своєму місці, то в цілому місце, на якому ми всі разом знаходимося, стає кращим та комфортнішим для життя. Якщо людина, наприклад, у великій компанії робить те, що саме їй вдається робити найкраще, то не лише сама отримує задоволення. Задоволення отримують усі, хто поруч, а також і компанія в цілому отримує переваги. Якщо працівник з ентузіазмом виконує свою роботу, то це прямопропорційно впливає на ефективність та досягнення якнайкращих результатів компанії.

Кожен із нас унікальний та по-своєму особливий. Кожному з нас дається шанс прожити своє життя гідно та щасливо. Кожному з нас дається стартовий капітал – наші таланти. І те, що у кожного з нас різні фізичні та інтелектуальні здібності, не означає, що в когось більше чи менше шансів бути щасливим. Знайома чемпіонка в одному з видів спорту розповідала мені, що їй не вдалося встати на водні лижі. Мені вдалося. У кожної з нас різні фізичні здібності й тому в якомусь з видів спорту можу бути кращою навіть, від професіонального спортсмена. Кожному з нас якийсь з видів спорту може вдаватися легко. І так само легко кожному з нас може вдаватися якийсь рід праці. Хтось знаходить себе в науці, а хтось впевненіше почувається у прикладній площині. Хтось може легко розробити дуже хороший генеральний план міста, а хтось може легко займатися забезпеченням у місті чистоти та порядку. Ми потрібні один одному. Найбільше затребувані, власне, тоді, коли намагаємося бути собою.

Чи ефективно задіяні мої таланти? Запитання, яке ставлю собі кожного дня. Усі мої пріоритети й плани вибудовуються довкола моїх здібностей. Не беруся за те, що не зможу зробити. Й тим самим вивільняю більше часу на ті справи, які мені природно вдаються легше. Мене не полишає чітке відчуття того, що моє життя мені не належить. Його ніби дали мені в кредит на певний проміжок часу. Якщо не роблю того, що можу й що потрібно іншим, то все летить шкереберть. Якщо хочу бути щасливою, то маю робити добро. Один зі способів робити добро — це самореалізовуватися й постійно вдосконалюватися.

Чи спостерігали ви за тим, якою щасливою є людина, яка доброзичливо продає вам полуницю, яку сама з любов'ю вирощувала? Чи виникало у вас бажання повернутися до такої людини ще раз? І чи не думали ви над тим, що збільшення кількості людей, охочих купити цю полуницю ще раз і ще раз, та не тільки у цьому сезоні, а й у наступному, може вплинути й на збільшення продажів та, відповідно, на збільшення прибутковості цієї людини? Гориш своєю справою вирощування полуниці, з любов"ю продаєш продукт своєї праці й у відповідь отримуєш винагороду. Як на мене, "скільки віддаєш людям, стільки й отримаєш у відповідь" — дуже красивий закон життя.

Бачити гарні результати фермера на своїй землі, науковця у дослідницькій лабораторії, спортсмена на змаганнях — це для мене насолода. Мені пощастило, що серед моїх вад немає такої, як заздрість. Якщо це ваша вада, намагайтеся її позбутися. Хтось правильно підмітив, що заздрість — це камінь спотикання, який не дозволить людині рухатися вперед. Повірте, якщо зможете радіти тому, що іншим вдається реалізовувати свої таланти, то з більшим натхненням займатиметеся реалізацією власних.