Защитить свое. Что нужно знать о борьбе с пиратством украинским музыкантам и их поклонникам
Многие исполнители так привыкли к нарушениям их авторских прав, что даже не заботятся о составлении договоров
У своїй програмі про сучасну українську музику "Пора року" я постійно маю справу з молодими виконавцями, гуртами, авторами. І знаю, яку гарну музику вони роблять, і насправді несправедливо, якщо їхня музика не знаходить винагороди. Я сам вже сто років піратські джерела не застосовую, ex.ua використовував як файлообмінник матеріалів для програм, бо поштою формат wave не проходить. Але проблема навіть ширша, ніж сайти. Музикам потрібно знати і захищати свої авторські права.
Вперше з активною протидією піратству я стикнувся, коли працював в українській службі BBC у Лондоні. Після кожної програми, якщо в ній грали музику або використовували якийсь інший захищений авторськими правами продукт, ми сідали і заповнювали спеціальний бланк. Там було вказано: "виконавець", "автор музики", "автор слів", "аранжувальник", "фірма, яка опублікувала твір","фірма, яка випустила твір". Все треба було вказати. Це займало не так багато часу, як може здатись, тому що всі законні матеріали добре марковані. Лише використання музики до 30 секунд з метою рецензування можна не оплачувати. Бо маєш бути відповідальним щодо людей, чию продукцію використовуєш. Звісно, тут є елемент того, що, граючи, водночас ніби рекламуєш музик, але все одно більше вигоди отримує твоя програма. Тому зобов"язаний відповідно й винагородити.
Потім я працював в Україні на "Радіо ЕРА", де був трошки інший підхід, як і зараз на "Громадському радіо". Ми заповнюємо такі анкети тільки в деяких випадках. Але зазвичай оплачуємо відповідній організації, яка захищає права, заздалегідь, а вона потім розділяє цей гонорар між виконавцями, композитором, поетом тощо. Я вказую в ефірі назву твору як заведено, щоб автори мали шанс отримати оплату.
"Будь-який гонорар є кращим, ніж те, що зараз отримують українські виконавці, — майже нічого"
Наскільки знаю, в Україні дехто з музик не очікує отримати нагороду за виконання своїх творів на радіо, тому не мають навіть угод і не дбають про те, аби мати авторські угоди з організаціями, яких у нас кілька. Якщо хтось із музик читає цю колонку — укладайте угоди, подбайте про те, щоб ваші права були захищені.
Чому ще мені здається важливою боротьба з піратством. Не як працівник радіо, а як просто користувач і любитель музики, який часто скачує її з інтернету, я вважаю, що винятково легальне розміщення музики може урівняти в правах українських і зарубіжних виконавців і дати більший шанс нашим виконавцям бути почутими. Так, інколи потрібно платити. Якщо українські виконавці виставлятимуть свої твори в інтернеті за платню, але за дещо нижчою ціною, ніж ми скачуватимемо якихось британських виконавців, то вони отримають конкуренту перевагу. І це буде правильно. Хоча, якщо брати до уваги вартість професійного запису, то слід платити їм більше, ніж зарубіжним: якщо запис умовно коштує тисячу доларів, то розуміємо, що в Україні тапоза її межами — це різні гроші. Отже, нашим молодим музикам набагато дорожче, іноді навіть непосильно дорого записувати якісно. Проте хоч би яку логіку застосовувати, будь-який гонорар є кращим, ніж те, що зараз отримують українські виконавці, — майже нічого.
Гарної української музики багато. Наразі вирушає в тур Україною Андрій Клименко. Він гітарист і співак київського гурту "Теорія простору". Андрій написав і записав цілий альбом і власних пісень на вірші українських класичних і некласичних поетів, до останніх він також, до речі, належить. У Києві FrauMarla, RAMA, "Біла Вежа". У Херсоні раптом я знайшов гурт, який називається "Пора року", як моя програма, причому утворився він пізніше, ніж почала виходити програма. Вважаю, що насправді це не пов"язано, але мені приємно припускати, що щось таке могло бути. У Харкові є й україномовний гурт "Шкло", і російськомовний "Урбаністан", композитор і виконавець Борис Севастьянов. Слухайте українську музику і допомагайте її створенню через справедливу винагороду артистам.