Многоходовочка "Томагавк". Как гениальный Путин вывел Трампа на чистую воду
Трамп, который долго прикидывался другом России, всегда вызывал подозрение у Путина. И вот сегодня всем, кто имеет глаза, стало понятно, что Трамп самый обычный американский империалист, враг России и всего прекрасного
Весь тиждень Владімір Владімірович Путін невтомно й натхненно боровся за правду і продовжував звично перемагати. Його труди були недаремні, перемог було стільки, що вже не лишалося місця, куди їх складувати, а перед уїк-ендом навалила нова порція перемог, загрожуючи борцю за щастя простих людей радісним інфарктом.
Почалося все з теракту в Петербурзі, який був навіть не одною перемогою, а цілим букетом. По-перше, доблесні спецслужби винуватців теракту майстерно не знайшли, що відкрило перед Путіним широке поле можливостей для призначення винуватцями трагедії кого захочеться. Позасистемна опозиція, яка перед цим несміливо підняла голови, після теракту дружно втягнула їх у плечі, правильно здогадуючись, що караючий меч путінського правосуддя цілком може опуститися саме на них. А по-друге, Кремль завалили співчуттями з-за кордону, було багато телеграм від західних лідерів, а французи навіть відключили Ейфелеву вежу. Співчуття були чемні та щирі і підтверджували, що розрахунок із терактом був правильний.
Але тільки Путін зібрався повторити успіх з метою його закріплення, як йому підсобив стратегічний друг Башар Асад. Котрий здобув вражаючу перемогу в провінції Ідліб, поскидавши на голови неслухняних діток бомби з хімікатами. Зрадівши такому успіху Башара Хафезовича Владімір Владімірович задоволено усміхнувся і поспішив розділити з ним радість перемоги, доказуючи в Раді Безпеки ООН, що то не бомби були, а то самі неслухняні діти з провінції Ідліб підірвали хімічну зброю, коли гралися з сірниками.
В РБ ООН Путін, звичайно ж, блискуче переміг, наклавши на резолюцію купку вето, хоча й довелося потужитися. Але вийшло переконливо, решта членів РБ ООН відсахнулися від того вето з огидою, Путін довго сміявся. Разом з ним сміявся і Діма Песков, просвітлів погляд навіть чимось в останній час засмученого Дімона Медведєва. Зате Лавров так ржав, що Маша Захарова навіть вушка затуляла, хоча й сама безперестанку хіхікала. Хороша була перемога, смішна.
"Путін був щодо Трампа повністю правий, тепер громадяни РФ більше не сумніваються у геніальності свого лідера та дивляться на нього пороззявлявши роти"
Але найголовнішу свою перемогу Путін відклав на кінець тижня, щоб мати змогу спокійно зайнятися протягом вихідних з сумним Дімоном чимось грайливим.
Дональд Фредович Трамп, який довго прикидався "нашим", завжди викликав у проникливого Владіміра Владіміровича сильні підозри. І нарешті сьогодні Путіну таки вдалося вивести Трампа на чисту воду. Та продемонструвати усім, хто має очі, що Трамп — звичайний американський імперіаліст і агресивна падлюка, ворог Росії і всього прекрасного. По наказу того Трампа флот США обстріляв "Томагавками" мирні сирійські бомбардувальники в провінції Хомс, ще й зробив це підступно, уночі, коли російські ЗРК С-300 та С-400 спокійно собі спали. Таким чином, Путін був щодо Трампа повністю правий, тепер громадяни РФ більше не сумніваються у геніальності свого лідера та дивляться на нього пороззявлявши роти.
В Україні тим часом тиждень проходив сумно, у звичних зрадах, поразках, невдачах і тому подібних фіаско. Поглумилися над хунтою і власні громадяни, а ще більше — закордонні партнери. Євросоюз підступно виділив Україні шістсот мільйонів, а американці з МВФ взагалі цілий мільярд. І тепер вимагають від хунти неможливого — щоб в країні був порядок. Але найпотужнішого удару українцям завдав учора Європарламент — взяв і проголосував за безвізовий режим. Путін, як завжди, й тут виявився цілком правий — закабалення України Заходом триває, бідні-бідні українці... Телеглядачі по всій РФ великій ковтають співчутливі сльози і дуже нас жаліють. Але розраховувати на допомогу Владіміра Владіміровича українці вже не можуть, бо самі винуваті — обізвали його непристойним словом і він звичайно ж образився. Бо він хоча й геній та стратег, але ж жива людина. Яка, того гляди, і померти може.