Побутова вірусологія. У нас є лікар. Не лікар, а якийсь ізвєрг, чесне слово

Скосив нашу родину "підлотний" вірус – очі горять, в горлі пече – тобто всі радощі банального осіннього вірусняка. Тут би брати всі гроші та бігти в аптеку, но нєт. У нас є лікар. Не лікар, а якийсь ізвєрг, чесне слово.

Дзвоню йому кажу – хвора страшенно, температура смертельна 37,1. А він каже – "ну що ж, вітаю. Стеж за температурою, провітрюй, зволожуй повітря, слідкуй за симптомами, пий теплий чай, морс і одужуй".

Пішла стражденна в аптеку по термометр, бо старий прийшлось утилізувати за давністю і брехливістю. А там аншлаг.

"Дєвушка, нам шото от лающего кашля!"

"Всє кругом болєют, нам би что-то чтоби нє заболєть"

"У вас єсть что-то от гріппа"

"Доця, а оце єслі соплі течуть, понос і кашель – то які таблєточки нада брать? А може вже уколи?"

"Нам би антібіотік какой-то хароший от простуди"

"А у вас єсть чай от інфаркта?".

І втомлена змучена фармацевт, висякується раз по раз у хусточку і всім дає пораду і розраду. А тут я – "термометр, будь ласка".

• Захворіли? - співчуває фармацевт.
• Та трохи, - кажу я у відповідь.
• То може вам шось од грипу?
• Амізон купітє – підказує хтось із черги.
• Сразу бєрітє лазолван от кашля!
• Просто вітаміни піть нада.
• Єсть такі таблєтки с антібіотіком, шоб осложнєній не було.
• Дякую, - кажу, але лікар вже зробив призначення і антибіотиків там точно не було.
• Ето у вас какой-то супруніст. Ви слишалі, ета міністр запрєтіла людям лєчітся, хочєт чтоби всє умєрлі.
• Емм, - тягну паузу, щоб сказати невідворотнє, - він ще й до Супрун так над нами "іздівався"! Прийшов і викинув усі амізони з аміксінами.
• Ото поначитуються Комаровського.
• Ужас – схопилася якась жінка, - а ви купіть ампулку інтерферону, врачу не кажіть, одломіть їй носик і сєм днів, капайте в нос, в горло…
• І в задніцу? – не втрималась я.
• Да і туда тоже можна. Там же ж всі сосуди. Я так всю жизнь дітей лічила.
• Вам нада мазь на грудь, перцовий пластирь…
• І нада вітаміни пить, отак зсипаєте десь полстакана і випиваєте сразу, а потом іще по четирє таблєтки 5 раз в день до полного виздоровлєнія.
• І цефтріаксон візьміть – це такий антібіотік, мені всігда помагає од грипу, ревматізму і від усього…

Люди без упину радили ліки від усього, краплі в усі фізіологічні і не дуже отвори, спреї, мазі, хтось навіть висунув гіпотезу, шо віруси всі від глистів і порадив купити пачку глистогонного.

Фармацевт уважно дивилася через скло на мене, я розгубилася аж від такого шквалу порад але беру тільки термометр, бо зволожувач дома є, чай є, провітрювати можна, термометр тепер от теж є. Лишилося лиш стежити за симптомами і чекати коли це все пройде. Вийшла з аптеки в супроводі співчуваючих поглядів.

Ізвєрг якийсь лікар у нас, супруніст настоящий, даже укола ніякого не призначив на "смертельну температуру 37,1" тільки порадив позитивного настрою і хороших новин. Це ж геноцид якийсь, чесне слово.

Коли прийшла та мить, коли люди почали лікувати соплі антибіотиками, інфаркт чаєм, грип глистогонним – а винні в цьому стали "супруністи", бо запрітили?

Будьте здорові, мисліть критично, і хороших новин вам з позитивним настроєм.