3 грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. В Україні їх налічується 2 мільйони 703 тисячі, зокрема 163,9 тисячі дітей. Після прийняття нового закону "Про освіту" 2017 року діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, а кількість інклюзивних класів постійно зростає. Для успішної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами дуже важливим є ставлення до них як педагогів, так і дітей та їхніх батьків.
У міжнародному благодійному фонді Parimatch Foundation переконані: формувати в дітей емпатію можна на уроках фізкультури. Розповідаємо про їхню нову ініціативу — "Урок толерантності", яка повністю відповідає "Стратегії розвитку фізичної культури та спорту до 2028 року".
Що це за стратегія, і чи стане спорт доступнішим для людей з інвалідністю?
Стратегія розвитку фізичної культури та спорту до 2028, яку Міністерство молоді та спорту України презентувало минулого року, демонструє чіткий відхід від уявлень про спорт як щось виключно професійне: чемпіонати світу, участь в Олімпійських іграх тощо. Успіх українських спортсменів та паралімпійців посідає важливе місце у новій стратегії, але передусім йдеться про те, що кожен українець повинен мати доступ до сучасної спортивної інфраструктури для занять спортом.
Міністерством визначено п’ять векторів реалізації державної політики: підвищення рівня фізичної активності; якісні зміни в спорті вищих досягнень; розвиток спортивної інфраструктури; діджиталізація сфери фізичної культури і спорту; оптимізація кадрового забезпечення сфери фізичної культури і спорту.
Що особливо важливо — в основі кожного вектору держава ставить людину та її потреби.
Масштабні зміни потребують тісної співпраці різних міністерств, тому навздогін новій стратегії Мінмолодьспорту Міністерство освіти та науки України затвердило "Рекомендації щодо стратегічного розвитку фізичного виховання та спортивної підготовки серед учнівської молоді на період до 2025 року". Згідно з даними МОН, 65,1% учнів у 2018/2019 навчальному році мали недостатній рівень фізичної підготовленості. Серед основних задач у нових рекомендаціях для шкіл — проведення уроків із фізичної культури з використанням інноваційних підходів і варіативних модулів, а також забезпечення інклюзивного навчання та принципу інклюзивності в галузі фізичної культури.
Керуючись національною стратегією розвитку спорту та освіти, міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation підготував Всеукраїнський позакласний захід для учнів 5-7 класів та 8-11 класів — "Урок толерантності". Розпитали авторів уроку, а також експертів з інклюзії та вчителів, чому цей урок варто провести в кожній школі.
Яким буде "Урок толерантності" від Parimatch Foundation
Parimatch Foundation системно працює з дітьми в напрямах спорту, інклюзивної освіти, соціалізації. З 2019 року фонд реалізує в Україні чотири програми: "Так, я можу!", "Спортивний наставник", "Нова фізична культура" та "Boost4Best". Для цього фонд співпрацює з локальними партнерами, місцевими громадами, представниками влади тощо.
Актуальність нової розробки фонду — заходу "Урок толерантності" — пов’язана з активним упровадженням інклюзивного навчання. Програмна менеджерка Parimatch Foundation Катерина Сакевич пояснює: до повноцінної та ефективної взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами мають бути готові не лише вчителі, а й учні.
"Вимогою часу стає проведення занять таким чином, щоб формувати у здобувачів освіти толерантне ставлення, нульову терпимість до дискримінації. Украй необхідно допомогти учням відчути переваги толерантного ставлення до оточуючих і навчити їх аргументовано відстоювати загальнолюдські цінності у різноманітних життєвих ситуаціях. Ми в Parimatch Foundation, розуміючи велику роль спорту та зокрема уроків фізкультури в дитячій соціалізації, вирішили розробити сценарій позакласного заходу саме для уроку фізкультури".
Parimatch Foundation підготував два сценарії заходу — для 5-7 та для 8-11 класів. Сценарії містять спеціальні вправи та методичні поради, які допоможуть учням навчитися взаємодіяти і знаходити спільну мову з усіма учасниками освітнього процесу: іншими учнями, вчителями тощо. На позакласному заході діти зможуть приміряти на себе різні соціальні ролі та поведінкові альтернативи. У поясненнях до питань містяться коментарі психолога, які допоможуть вчителям провести дискусію з дітьми на тему існуючих у суспільстві дискримінаційних стереотипів.
До створення уроку також були залучені спеціалісти Інституту модернізації змісту освіти. Начальниця відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту корекційної та інклюзивної освіти Маріанна Дмітрієва розповідає: її задача полягала в тому, щоб допомогти однокласникам дітей з особливими освітніми потребами зрозуміти, у чому полягають відмінності між ними. А вони передусім у тому, як по-різному діти сприймають навколишній світ.
"Діти з порушеннями зору у своєму сприйнятті більше орієнтуються на дотик, діти з порушеннями слуху сприймають світ візуально та вібраційно. Це і варто пояснити, і дати відчути однокласникам, щоб розвинути в них толерантність. І саме такий практичний урок допоможе це зрозуміти краще, ніж теоретичні розмови".
Маріанна Дмітрієва, начальниця відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту корекційної та інклюзивної освіти Iнституту модернізації змісту освіти
Долучився до розробки уроку і тренер із соціального футболу, символ кампанії УЄФА #EqualGame (Рівна Гра) Олександр Фомічов. Він є виконавчим директором благодійного фонду "Ліга толерантності" і переймається темами захисту від дискримінації, розвитком розмаїття та безпеки у шкільних та спортивних спільнотах. Після роботи над описовою частиною уроку Олександр Фомічов тестував сценарій на майданчику "Давай, грай!" у Івано-Франківську. Дітям сподобалося, що в "Уроці толерантності" є фокус на самовираженні дітей, на їх залученні не тільки як гравців, а в різноманітних ролях: спостерігача, офіцера з безпеки тощо.
"Ще в 1987 році Майкл Джордан прийняв виклик і зіграв у баскетбол із 16-річним підлітком, який пересувався в кріслі колісному. Для цього він сам сів у таке саме крісло. Звісно, йому було незвично так грати, але саме такий досвід допомагає зрозуміти, як почуваються люди з інвалідністю. Ця історія мене дуже надихнула.
Я раджу теж використовувати на уроках інвентар, який є складовою життя багатьох людей з інвалідністю: милиці, крісла колісні тощо. Навіть якщо у вашому класі немає дітей з інвалідністю, вони є в нашому суспільстві. На превеликий жаль, здебільшого вони "невидимі", бо без доступної інфраструктури намагаються зайвий раз не виходити зі своїх помешкань".
Крім проведення заходу "Уроку толерантності", Олександр Фомічов радить усім педагогам, а не тільки вчителям фізкультури, активно використовувати сторітелінг: розповідати історії, показувати фільми та серіали про людей, які відчувають ті чи інші фізичні або ставленнєві бар’єри у своєму житті. І обов’язково обговорювати, чому так відбувається і що можна зробити, щоб попередити такі випадки в майбутньому.
Як долучитися до заходу
"Урок толерантності" вже висловили готовність провести вчителі фізичної культури Чернівецького ліцею №10. Педагоги переконані: розвивати в дітей толерантність варто саме в школах, тому що не завжди цим будуть займатися батьки.
"У нашому ліцеї поки що немає інклюзивних класів, але це не є обов’язковою умовою для такого уроку. Після того, як діти примірять на себе ролі з вправ, вони краще зрозуміють, з якими перешкодами постійно стикаються люди з інвалідністю, зокрема їхні однолітки, і відчуватимуть емпатію до них".
Усі методичні об’єднання країни отримають розсилку зі сценарієм, відео з поясненнями щодо заходу та формою для зворотного зв’язку. Також сценарій уроку незабаром з’явиться на сайті Parimatch Foundation. Усі педагоги, які долучаться до ініціативи, отримають сертифікати учасника, а автори найбільш цікавих заходів будуть запрошені до робочої групи Parimatch Foundation із розробок нових форматів для роботи в інклюзивному напрямі.
Для того щоб залучити до ініціативи якомога більше шкіл та класів, Фонд просить учителів публікувати на своїх сторінках у Facebook дописи про захід із хештегом #нфк_урок_толерантності. Так, спільними зусиллями ми зможемо створити спільноту, в якій домінують принципи прийняття інакшості, взаємоповаги та рівності.