Бучач

Западная Украина Неписана історія міста Бучача сягає сивої давнини. На Федір-горі під час археологічних розкопок у 1924 році знайдено кам"яні колодкоподібні долота і широкі плоскі тесла із стараннозашліфованою поверхнею. Такий інвентар - типовий для племен культури лінійно-стрічкової кераміки (епоха неоліту, 6-3 тис. до н. е.). На березі Стрипи виявлено також залишки двох поселень ранніх племен трипільської культури та поховання бронзового віку.Перша письмова згадка про Бучач датується 1260 роком. На території міста знаходилось давнєслов"янське поселення, яке до середини XIV ст. входило до складу Галицько-Волинського князівства. Назва міста походить від архаїчного слова "буча", в значенні корінна вода напровесні, бистрина і глибінь", що досить точно відображає навколишній ландшафт. Наприкінці XIV ст. внаслідок тривалої боротьби між Польщею і Литвою, яка точилася понад 20 років, Східну Галичину, а в її складі й Бучач, загарбали польські феодали. У своій політиці шляхта спиралася на місцевих магнатів, які в XV ст. одержали однакові з нею права. У 1515 році місто отримало магдебурзьке право.