Ідейні люди

Професор економічної історії в університеті Берклі Карло Чіполла виділяє чотири типи особистостей за патернами їхньої господарської поведінки: "нездари", "розумні", "бандити" й "тупі". "Нездари" не здатні самостійно діяти так, щоб приносити користь і собі, і партнерам. Їхня доля — працювати на примноження чужого капіталу, не отримуючи прибутку для себе. Економічна логіка "бандита" полягає у перерозподілі багатства — відібрати щось у когось і привласнити. "Тупі" — це люди, котрі безглуздими та ірраціональними вчинками шкодять як собі, так і оточенню (наприклад, знищують цінну ресурсну базу задля отримання короткострокового зиску). І, нарешті, "розумні" вміють організувати свою діяльність так, щоб вона була вигідною і їм, і їх прибічникам. Згідно з теорією Чіполли, процвітання суспільства залежить саме від кількості в ньому "розумних" людей. Лише вони здатні забезпечити "нездар" прибутковою роботою, зменшити хижацький апетит "бандитів" і протистояти безглуздій шкоді, що її заподіюють суспільству "тупі".

Проблема України полягає в тому, що в нас надто мало "розумних" людей. Звісно, у тлумаченні Чіпполи. Умовою для створення справи, корисної як для підприємця, так і для суспільства, не обов"язково мусить бути високий IQ. Значно важливішими є товариськість, упевненість у собі та здоровий авантюризм. Упродовж десятиліть ці якості в українців цілеспрямовано гнобили. Тому нам так важко боротися із владою "бандитів" і "тупих", за якою байдуже споглядають "нездари".

Але не все так погано. У будь-якому суспільстві незмінною є лише кількість "тупих" — людей, які не сумніваються у своїй правоті й нівечать все довкола. Решта можуть перейти до категорії "розумних". Поспілкувавшись із підприємливою людиною, "нездара" здатен зрозуміти, що працювати за копійки не є межею мрій. А "бандит" — усвідомити, що за допомогою win-win стратегій можна накопичити більше, ніж перерозподіляючи чужі доходи. Новий рейтинг Фокуса дає надію, що в нашій країні все може змінитися на краще. І доволі скоро.

Уже з"явився прошарок людей, яким вдалося створити успішну справу, попри відсутність стартового капіталу, бізнес-освіти та підтримки держави. Я б назвав цих людей "ідейними". Їхній бізнес постав із чистої ідеї — хобі або власної потреби. Вони не рефлексували, не боялися пробувати й ризикувати, і зрештою їм усе вдалося. Більшість із представлених у цьому номері "Красивої країни" бізнес-історій про те, як з нуля за кілька років відкрити мережу шоурумів, перетворити підвальну майстерню на сучасне виробництво, налагодити експорт і здобути популярність у світі. Одне слово, про людей, які зробили себе самі.

Певна річ, ніхто не гарантує нашим героям легкого шляху. Можливо, частина бізнесів закриється, не витримавши натиску ще "розумніших" конкурентів, частину з"їдять "бандити" або знищать "тупі". Але ідейні люди вже стали центрами кристалізації нової країни. Гадаю, чимало відвідувачів "Всі. Свої", Made in Ukraine і "Вуличної їжі" подумки бачать себе в ролі продавців. Це дає надію, що вже за кілька десятків років Україна з країни олігархів і чиновників перетворитися на країну малого й середнього бізнесу. Пройде той самий шлях, що його вже здолали наші сусіди зі Східної Європи. А отже, в України все буде добре!