МЗС потребує оновлення. Чому необхідно прибрати дуалізм у керівництві зовнішньою політикою

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ініційовано початок оновлення дипломатичного корпусу України. За його словами, прийнято рішення про заміну 12 керівників посольств. Але лише кадровими змінами проблему МЗС, як на мене, не вирішити.

Чинне Міністерство закордонних справ України вимагає оновлення і перебудови.

Треба прибрати дуалізм у керівництві зовнішньою політикою, закладений в Конституції, коли президент "здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави", а Кабінет Міністрів "забезпечує здійснення зовнішньої політики держави", що на практиці перетворилося на телефонне керівництво кожним кроком МЗС з президентської Адміністрації. Положення про Офіс Президента як аналітичний центр – очікуваний крок у цьому напрямку. Політично кероване президентом дипвідомство має бути важливою частиною єдиного урядового комплексу і в цій якості – координуючим органом у сфері зовнішніх зносин в цілому.

МЗС має внести до Програми Уряду, що затверджується Верховною Радою України, свою частину, якою є Стратегія зовнішньої політики. На диво, такого надважливого документа ми не виробили за всі рокі незалежності.

Ця погоджена Президентом Стратегія буде комплексним баченням інтересів і дій України на міжнародній арені, які називають державними політиками. Державні політики по відношенню до провідних країн світу, важливих регіонів, міжнародних організацій чи глобальних проблем мають враховувати інтереси міністерств і відомств, громадянського суспільства, ділового світу, і після їх затвердження як частини Програми Уряду стати основою для бюджетування закордонної діяльності. Мінфін виділятиме гроші не на адресу міністерства, а для виконання пріоритетів та завдань, визначених в державних політиках.

Такий чіткий і зрозумілий алгоритм дисциплінуватиме дії України на зовнішній арені і зробить її дійсно передбачуваною. Повторимося: Програма Уряду з її складовою Стратегією зовнішньої політики у вигляді сукупності державних політик (ДП) схвалюється Верховною Радою. Стратегію виробляє МЗС, погоджує Президент, а Мінфін фінансує, до речі, вже на трирічну перспективу. Що особливо цінне для дипломатії, яка не будується за однорічним графіком.

Міжнародні партнери вивчають Стратегію і ДП, розуміють перспективу і приймають рішення в якій мірі взаємодіяти з Україною, в чому допомогти.

Припустимо, що папери (стратегії) написано і проголосовано. Хто втілить у життя інноваційні рішення і сміливі плани? Чи здатні на це ті, хто обіймають помпезну будівлю Обкому КПРС на Михайлівській площі?

Здатні. Їм треба розв"язати руки і уми. Потрібне реформування Міністерства закордонних справ України.

Найпростіше зробити "фасадний ремонт" – зменшити кількість управлінських структур і відзвітувати про виконане завдання. Так, департаментів та управлінь мало б бути не два з лишком десятки, а вдвічі менше, але суть не в цьому.

• ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Допремьерный показ. Задача трех тел для президента Зеленского

Робота підрозділів має зосереджуватися на виконанні ДП. Ключовою особою стає старший дипломат, якого називають деск-офісер. Він веде досьє, доповідає, в разі необхідності, про зміну ситуації у відносинах з певною країною чи організацією, пропонує корективи. Генеральні директори – контролери процесу і взаємодії між різними ДП.

Всім персоналом керує державний секретар, але в сенсі просування по посадах, виїзду у закордонне відрядження його влада обмежена Конкурсною комісією і планом ротації. Міністр, його заступники, на відміну від решти персоналу, – політичні фігури, які відповідають за реалізацію рішень політичної сили, котра формує Уряд, представляють позицію держави назовні.

Спілкування політичної та дипломатичної (держслужбовці) частин має проходити регулярно у формі засідань Колегії МЗС. Цього, до речі, теж не відбувалося останні п"ять років, і такий процес є частиною діяльності європейських відомств.

Найважливіша новація, яка має з"явитися, – можливість для молодого дипломата/тки побачити свою роль у процесі і отримати бонус за якісне виконання. Це складно виміряти – йдеться не про центнери пшениці і не про суму прибутку компанії. В одному з закордонних міністерств щороку визначають трійку кращих консульських співробітників, в іншому проводять конкурс на кращий проект виступу на Генеральній Асамблеї ООН, ще в іншому – нараховують бали за ініціативні пропозиції у сфері відповідальності. Треба захотіти – досвід є.

Друга важлива новація – прозорість у просуванні по службі включно із закордонними відрядженнями. Є приклади і тут: одне з найбільших світових відомств як правило відправляє дипломата у перше відрядження на консульську посаду в країни, що розвиваються. Зовсім як на військовій службі – в учбову роту. Спрацьовує. Допомагає тим не вирощувати паркетних генералів, а цим – паркетних дипломатів. Та й молодому дипломату після цього легше визначитися, яким саме напрямом роботи він хоче надалі займатися.

Третя новація – навчання, перенавчання, контроль. Для цього існує Дипломатична академія, де всі дипломати що кілька років мають проходити жорстку атестацію за участю громадянського суспільства та зовнішніх експертів. Діючий спортсмен має тренуватися щодня і виходити на ринг регулярно. Партнери і суперники тренуються до поту. Ми маємо до крові.

Нічого надзвичайного чи справді нового у переліку вище. І нічого нездійсненного.

Місце України у світі треба, за висловом одного з наших послів, вигризати. У важкій інтелектуальній боротьбі, за добре продуманим планом дій (державні політики) і перспективним баченням (Стратегія зовнішньої політики). Позитивний результат цілком досяжний у разі готовності керівництва держави модернізувати правову базу, ухвалити і контролювати політичне рішення про перебудову сфери зовнішніх зносин та реформування дипломатичного відомства.

Тільки за цієї умови вдасться відійти від алгоритму реакції на міжнародні виклики до формулювання і реалізації сценарію, що відповідає національним інтересам. Викликів – а вони згадані у перших рядках – більшає, відступати нема куди.