Київські зливи. Унікальне непереборне явище чи наша неготовність до великих змін

Першу половину цього року можна сміливо назвати рекордною. Небачено високі температури повітря були зафіксовані в усіх куточках світу. Об"єднані Арабські Емірати +51,4°С; Алжир +51,3°С; Арменія +42,6°С; Японія +41,1°С; Шведське полярне коло +32,5°С...

Вчені очікують, що теплові хвилі стануть не лише більш частими, але й триватимуть довше. Те ж саме стосується екстремальних погодних явищ: посух, злив, повеней, снігових штормів, ураганів. Все це є наслідком глобальної зміни клімату, що викликана діями людини. Україна є невід"ємною частиною цих процесів.

Наприкінці серпня ми з чоловіком пропливали на автівці по київській річці імені Олени Теліги. Річку доповнював потік води, що лився з інших вулиць, небо розривалося блискавками, дощ бив у вітрове скло, калюжі за хвилини перетворювалися "в океани". Буквально за годину Київ перетворився на Венецію. Це просто одна із звичайних літніх злив чи наслідок зміни клімату?

Минулий рік став одним з найтепліших років починаючи з 1881 року. Середньорічна температура 2017 року у Києві становила +9,8°С, що на 2,1°С перевищує кліматичну норму. А загалом у 2017 році у Києві було зафіксовано 24 температурних рекорди.

Протягом останніх двох років кількість опадів була то нижче норми, то перевищувала її. Наприклад, через недостатні опади у квітні-травні 2018 року, аграрії били на спалах та очікували, що половина усього зимового врожаю пшениці може бути втрачена. А під час сильних злив у Києві у червні випала місячна норма опадів лише за день чи два.

У чому проблема?

Використання викопних видів палива (вугілля, газу, нафти) та масштабна сільськогосподарська діяльність призводять до утворення великої кількості парникових газів, які накопичуються в атмосфері, затримують теплову енергію Сонця і сприяють нагріванню планети. За останні 200 років середня температура повітря на Землі виросла на більш ніж 1°С і продовжує зростати. Лише за останні десятиліття половина усіх коралових рифів загинула, популяції імператорських пінгвінів у регіонах Антарктики скоротилися на половину, а рівень світового океану піднявся на 23 сантиметри, затопивши цілі острови. Вже сьогодні під загрозою Соломонські острови, Мальдіви, Сейшели, Палау та інші.

Однак зміна клімату спричиняє ще й економічно-соціальні проблеми. Наприклад, у Індії нещодавно випали дощі, що перевищили за кількістю норму у більш ніж 2,5 рази. Майже 700 тисяч людей мали залишити свої домівки, є сотні жертв, зруйновано десятки тисяч будинків, тисячі кілометрів доріг і врожаїв фермерів. Збитки оцінюються у 2,7 мільярдів доларів, і все це - у процвітаючому регіоні прямо під час туристичного сезону. Уряд назвав цю природну катастрофу найгіршою за сто років.

Як адаптуватись до кліматичних змін

Міста повинні розробити плани адаптації до зміни клімату. Для цього проводиться моделювання системи каналізації та водостічної системи міста, визначаються слабкі місця системи та розробляються довгострокові заходи з адаптації. Наприклад, у 2009 році в Токіо закінчилося будівництво найбільшого у світі підземного водосховища. Його головна мета – попередити повені, що викликані зміною клімату.

Торонто, Роттердам, Сінгапур та інші міста розвивають зелені сади та насадження, що інтегровані у будівлі. Для збільшення кількості багатоповерхівок із зеленими дахами впроваджуються спеціальні гранти, системи сертифікації та інші механізми підтримки.

• ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Тихой сапой. Как люди влияли на климат на планете тысячи лет назад

В Україні лише кілька міст ставлять перед собою завдання розробити план з адаптації до зміни клімату (Фастів, Біла Церква, Білгород-Дністровський та деякі інші).

Як кожен з нас може протидіяти зміні клімату

1. Енергоефективність та власне виробництво чистої енергії.

Українцям варто впроваджувати енергоефективність. Сьогодні в Україні понад 4600 домогосподарств мають власну сонячну електростанцію, тисячі ОСББ (об"єднань співвласників багатоквартирних будинків) переймаються питаннями енергоефективності своїх будівель. Вже створені перші енергетичні кооперативи, які виробляють власне екологічне паливо. Наші будинки, де ми працюємо та живемо, споживають близько 40% усієї енергії, яка переважно виробляється з газу та вугілля. Водночас як мінімум третина цієї енергії втрачається, а отже потенціал до ефективного її використання - надзвичайно великий.

2. Перехід на відновлювану енергетику

Згідно з дослідженням Інституту економіки та прогнозування НАН, Україна протягом наступних 30 років може перейти на 90% відновлюваної енергетики. Державна політика кліматичного спрямування зробить внесок не лише у міжнародну боротьбу зі зміною клімату, але й у розвиток нової прогресивної економіки. Економіки, яка коштуватиме лише на декілька відсотків більше, ніж "помірно"-вуглецевий сценарій, закладений в Екологічній стратегії України до 2035 року.

3. Розвиток громадського транспорту

Для зменшення негативного впливу міського транспорту на довкілля та глобальну зміну клімату, варто користуватися громадським транспортом. Його вуглецевий слід суттєво нижчий, ніж у приватних авто. У Києві доля викидів парникових газів від авто становить 27%, а забруднення повітря шкідливими речовинами та домішками – 84%.

• ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Антиєвропейська парковка. Чому ми живемо в країні, де закони виконуються наполовину

Розвиток громадського транспорту у містах, його комфортність та передбачуваність – важливі завдання для місцевої влади. Успішне їх втілення може сприяти тому, що водії авто пересядуть на тролейбуси та трамваї, і місто стане чистішим.