Росія має вибачитися за 20 мільйонів знищених українців, - видеоконференция с лидером ВО Свобода Олегом Тягнибоком

"Ми не фашисти, а українські націоналісти!"

Найбільш популярне запитання користувачів focus.ua до вас: Чем отличается фашизм от вашей партии?

Ми є українські націоналісти. Наша ідеологія - це український націоналізм. Фашизм - це явище італійського походження, ця ідеологія не має відношення до українства. В нашому розумінні націоналізм – це любов до своєї нації, відстоювання її інтересів. Націоналізм – найсвітліше відчуття кожної людини. Націоналізм - це любов до свого, це любов до своєї матері. Тому такі паралелі проводити некоректно. Наші опоненти через маніпуляцію свідомістю людей намагаються нав"язувати невластиві нам позиції і ярлики.

Наступне за популярністю запитання читачів: Я русский, но почти всю жизнь (51 год) прожил в Украине и считаю ее своей Родиной... Меня интересует ваше отношение к таким, как я. Что будет с нами в случае избрания вас президентом Украины?

Нічого з вами не буде, не потрібно хвилюватися. Очевидно ваше питання пов"язане з тією істерією навколо ВО "Свобода", яка роздмухується нашими опонентами. Ми не виступаємо проти представників будь-якої іншої нації. Ми не проти когось, ми за себе. Це природньо, коли в державі якісь політичні партії відстоюють інтереси певної нації. Українці, яких згідно з останнім переписом в Україні нараховується 78%, мають право відстоювати свої інтереси.

В нас є дві угорські партії, які виступають на захист угорської національної меншини. Якщо угорці створюють такі політичні сили, то це демократично, якщо українці, то це викликає якісь запитання. В Україні є понад 140 різних національностей, але ми є мононаціональною державою. Це не значить, що титульна нація не може співіснувати з представниками інших націй. Якщо ви є представник російської національної меншини, знаєте наші закони і живете за ними, якщо ви не насміхаєтесь з української культури, з повагою ставитесь до української мови – тоді з вами, як із законослухняним громадянином, будемо разом будувати нашу державу.

"Якби сьогодні був референдум щодо того, чи вступати Україні в НАТО, ВО "Свобода" агітувало би голосувати позитивно"

Ваше ставлення до Росії, НАТО і Євросоюзу?

Проблема слабкої зовнішньої політики України полягає в тому, що ті люди, які мають вирішувати ці питання, мають внутрішні комплекси або певне стримування стосовно інтересів нашої держави. На відповідних посадах люди, які вийшли з епохи Брежнева і Щербицького. Для них важко психологічно перебудуватись і усвідомити, що вони належать до української держави і покликані захищати її інтереси.

В нас позиція щодо Росії завжди була така: що би не говорила Росія щодо України, в нас завжди має бути відношення з РФ як з братнім дружнім народом. Якщо ми хочемо, щоб РФ поважала Україну, якщо хочемо, щоб з нами рахувалися, ми повинні захищати свої національні інтереси. Якщо ми будемо як шмата, об яку можна витерти ноги, нас ніхто не буде поважати. Енергетична незалежність, економічні взаємовідносини мають розглядатись окремо.

Але є ще питання історичної справедливості. Впродовж минулого століття Кремль знищив більше 20 млн. українців. Протистояння між Росією і Україною носить не просто тимчасовий характер, воно є цивілізаційним. Ще князь Андрій Боголюбський зробив все для того, щоб знищити Київську Русь, в 1656 році внаслідок Вічного договору між Росією і Польщею Україна була поділена регіонально, і до цього часу ми маємо проблеми регіоналізації. 1709 рік – Петро І знищив українську столицю Батурин, і держава була зруйнована як культурне європейське осердя. Поки Росія не зрозуміє, що за свої дії потрібно відповідати, поки не визнає факт геноциду українців, не вибачиться за три голодомори, за розкуркулення, колективізацію, знищення української інтелігенції, церкви, укази проти української мови - до цього часу нам буде складно налагодити стосунки.

Стосовно Євросоюзу, ми бачимо, що брюссельські чиновники дуже часто є продажними, і завжди, коли стоїть питання вирішення проблем взаємовідносин між Росією та Україною, займають позицію Росії. Сьогодні Брюссель є активно зорієнтованим на Москву, тому для України є несприятлива будь-яка міжнародна організація, яка буде мати певні наддержавні утворення. Тому ВО "Свобода" відстоює створення так званої "Європи вільних націй", без будь-яких наддержавних утворень. Це є позицією європейських націоналістів в розбудові Європи.

Міжнародні організації вже не виконують тих функцій, які виконували раніше, згадати хоча б війну між Росією і Грузією. Купа різних структур робили різні заяви з проханням зупинити цю війну, Росія сказала: це наші проблеми, це наші інтереси на Кавказі, і ми, що хочемо, те будемо робити. Той самий приклад можна навести щодо палестино-ізраїльської війни. Саме в цей момент в України є унікальний шанс, ми можемо стати ініціаторами нових геополітичних проектів.

Україна вже сьогодні має запропонувати створення так званого Балто-Чорноморського союзу. Як показав час, це є наші найприродніші союзники: країни Скандинавії, Польща, республіки Балтії. Ця ідея висловлювалась вже давно, вперше прозвучала від білоруської сторони. Але активна позиція Росії, що зацікавлена в тому, щоб цей союз не відбувся, зупинила її на початку 90-х років. Ідеологи українського націоналізму говорили про такий союз ще на початку 20-го століття, тому ми дотримуємось постулатів українського націоналізму. Те, що сьогодні Польща чи країни Балтії знаходяться в НАТО і Євросоюзі, це не значить, що завтра може бути по-іншому. Цілком можливо, що завтра цих структур не буде, бо вони розвалюються.

Якби сьогодні був референдум щодо того, чи вступати Україні в НАТО, я не виключаю, що ВО "Свобода" агітувало би голосувати позитивно. Але тут слід по-іншому ставити акценти. Ми можемо хотіти в НАТО, але чи НАТО хоче нас? І останні події показали, що в НАТО абсолютно не має бажання приймати Україну, були навіть відповідні заяви певних очільників союзу, які чітко давали зрозуміти Україні, що перспектив нашого вступу в НАТО немає.

Слід розуміти, що в НАТО не приймуть країну, яка не провела внутрішньої люстрації. Чехія, Польща, Угорщина – вони перед вступом в НАТО проводили її. Тобто від влади усувалися старі кадри, які працювали, і мали доступі до таємних документів під час радянської епохи. Як ви собі це уявляєте: Україна вступає в НАТО, в армії не проведена люстрація, український генералітет можна назвати агентурою Москви. Українські генерали будуть перебирати карти натівські і передавати їх в Москву? Невже ви думаєте, що НАТО цього не розуміє?

По-друге, в НАТО ніколи не приймуть країну, на території якої знаходяться бази інших держав.

В нас є два варіанти при теперішній ситуації. Перший – ставати сильною державою, збільшувати фінансування армії, не 0,8 % від ВВП, як є сьогодні, а бодай 5%, модернізувати озброєння. Нам потрібно навіть в односторонньому порядку провести делімітацію і демаркацію україно-російського кордону.

Другий варіант: вимагати від гарантів – США і Великобританії – підписання двосторонніх договорів щодо захисту України. Нагадаю, у 1994 році Україна підписувала Будапештський меморандум, згідно з яким США, Великобританія і Росія нам гарантували безпеку не лише політичну, але й економічну. Ми бачимо, що Росія порушила цей меморандум, але звертатись з цим до неї, ми знаємо, немає ніякого сенсу. Але ми можемо вимагати від США і Великобританії подібних двосторонніх договорі, у випадку агресії з боку Росії надати нам допомогу. Якщо вони цього не роблять, то Україна мала би розірвати цей меморандум і повернути собі статус ядерної держави.

"Це не я, а Ющенко відбирає в мене голоси"

Запитання користувача: ваше ставлення до фізичних покарань чиновників за хабарі та службові зловживання? Чи будете ви ініціювати такі закони? До речі, вас не бентежить, що саме вам ставлять запитання про фізичне покарання людей?

Цікава пропозиція. але ми зараз не живемо в середні віки, в нас є трішки інші методи, які треба використовувати. Для того, щоб боротись із свавіллям чиновників, в тому числі і в системі правоохоронних органів, судовій системі, ми пропонуємо один крок, який прописаний в проекті конституції від ВО "Свобода", - це введення в Україні смертної кари. Таким чином, кожен чиновник, а особливо якщо це буде реалізовано, і будуть відповідні приклади, зможе зупинитись в своїх безмежних безчинствах.

Якщо на початку 90-х років українське суспільство мало свого ворога - тих, що хочуть втримати Україну в московському ярмі, нація виходила на вулицю і протестувала. Потім нація виходила на вулицю, щоб боротися з кумівським режимом, вважаючи його своїм ворогом. Але тепер немає значення, хто при владі, чи біло-сині, чи помаранчеві, чи біло-сердешні, але всі вони, відчувши повну безкарність, починають чинити сваволю. Останні приклади про це свідчать.

Лозинський – людина, яка займала посаду голови підкомітету з боротьби з організованою злочинністю, настільки почала відчувати себе поміщиком, буржуєм, безкарною людиною, що вони разом з прокурором і місцевим міліціонером вчинили вбивство українського селянина.

Можна навести приклад міського голови Полтави, який чудеса витворяє у себе в місті, чи те саме об"єднання "Родина" в Одесі, але їм всім дали можливість втікти з України. Можна говорити про останні події в Артеку, якщо це підтвердиться, то інакше як Содом і Гомора цю владу не можна характеризувати.

Ваше ставлення до діючого президента? Багато хто вважає, що ви будете відбирати голоси саме у нього.

По-перше, ця теза вже не грає, голоси не приватизовані. По-друге, а ви вважаєте Ющенко прохідним?! Ви мені хоч намалюйте найоптимістичнішу схему проходження Ющенка в другий тур. Її не існує. Ющенко – це вчорашній день, Тягнибок і ВО "Свобода" - це завтрашній день. Це Ющенко відбирає в мене голоси.

Чому б вам не об"єднатись навколо Тимошенко? Адже чим більше таких кандидатів як ви, тим більш переконливим буде виглядати вихід Януковича у другий тур.

Тобто мені пропонують об"єднатись з командою, в якій є Лозинський, де є люди, які розкрадають землю? "Свобода" має свою позицію, ми відрізняємось від Ющенко, Тимошенко, я вже не говорю про Януковича. Про відбирання голосів говорять політтехнологи, які працюють на когось з кандидатів. Це як в магазині, якщо ви хочете як в радянському союзі, щоб був лише один вибір – то обирайте його, але мені здається кожен хочете різноманіття асортименту.

Нам нав"язують, що обов"язково другий тур це буде Тимошенко і Янукович, це маніпуляція свідомістю громадян. Але зі мною зустрічаються відомі політологи і соціологи... Є певні прайси, скільки коштує один відсоток рейтингу, скільки коштує його динаміка.

Крім того закон про вибори дає всі можливості для фальсифікації. Спочатку маніпулюють свідомістю громадян і пропонують вибір без вибору, а потім ці два кандидати, які ухвалили цей закон самі під себе, маючи контроль на дільничних виборчих комісіях, над судами, підтасовують результат під себе.

Наведу конкретний приклад: півроку тому відбувались вибори до Тернопільської облради, і ті самі політологи виходили і авторитетно заявляли, що в Тернополі переможе Тимошенко, набере більше 30% голосів. А "Свобода" може пройде 3% бар"єр, ну може набере 5%. Але незважаючи на тиск і зомбування людей, "Свобода" набрала 35% голосів, БЮТ ледь набрав 8%, а "Наша Україна" - 5%.

"Свобода" зобов"язана брати участь у виборчому процесі, це рішення нами було ухвалене ще в лютому минулого року, коли відбувалась всеукраїнська конференція нашого об"єднання, і ми вирішили, що усі вибори, які будуть відбуватись в Україні, пройдуть обов"язково за участю "Свободи".

Кто платит за вашу политическую рекламу, где вы возьмете 2,5 млн. залога для участия в выборах?, - це також запитання від користувачів.

Після виборів 2006 року, коли ми витратили на цю кампанію доволі незначні кошти, але не мали доступу до засобів масової інформації і не могли потужно організувати зовнішню рекламу, ми переконались, що потрібно активно працювати в плані пошуку коштів. Мало мати свою ідеологію. Мало мати свою програму, мало мати чистий список, за який не соромно, обов"язково потрібно мати ресурси.

В червні 2006 року ми ухвалили створення при партії економічної ради, за три роки вона показала свою ефективність. Економічна рада – це такий собі клуб за інтересами, в який входять представники дрібного і середнього бізнесу. Це члени нашої партії, деякі є депутатами місцевих рад, або симпатики. Чим більше люди, особливо бізнес, розчаровуються в діях помаранчевих, тим більше вони приходять до "Свободи".

Я можу представити список цих успішних українських бізнесменів, їх близько 50-ти, які долучились до фінансування цьогорічної передвиборчої кампанії. Це говорить лише про одне – вони нам вірять, але ми не маємо перед ними жодних матеріальних зобов"язань, тому ніхто з них не може диктувати умови для мене чи для партії. На сьогоднішній день ми ще не зібрали всіх необхідних коштів, але 4 млн. грн вже є в партійній казні з них 2,5 млн. будуть використані на заставу.

Друге джерело фінансування – членські внески – їх вистачає, щоб забезпечувати діяльність офісів місцевих організацій. Для "Свободи" не потрібні гроші на агітаторів, наші люди, що роздають газети, чи ті, що брали участь у вчорашньому марші УПА, а це 15 тисяч людей, жоден з них не отримує гроші, бо вони діють за переконанням. В кожному номері нашої газети ми друкуємо список людей, які дають гроші на ВО "Свобода". Навіть в своїх агітаційних наметах є скриньки, до яких ми збираємо гроші. Нам потрібно витратити на телебачення, на радіо, газети, а по-друге – на зовнішню рекламу.

Тобто півсотні бізнесменів заплатять за вас заставу 2,5 млн. грн?

Так, це представники середнього і дрібного бізнесу: будівельного, ресторанного, готельного....

Хто є вашим політичним союзником?

В України вже є досвід, коли політсили домовлялись. Проходили в парламент і моментально забували про свої домовленості. Ми побачили, що все це є фікцією, навряд чи "Свобода" буде собі найближчим часом шукати союзників на тривалий період. Це можуть бути хіба тимчасові союзники. Наприклад, "Свобода" проходить в парламент, і можуть стояти питання на голосуванні щодо захисту інтересів української нації, – та хто би не був, ми будемо з ними за це голосувати. Ми є самодостатніми, щоб вести передвиборчу кампанію, щоб забезпечити більшість виборчих дільниць спостерігачами, щоб показати достойний список в парламент.

Кого ВО "Свобода" могла б підтримати в другому турі виборів?

Я не хочу виглядати смішним, але в мене є більше шансів вийти в другий тур, ніж в того самого Ющенко. Крім свого кандидата ми нікого не будемо підтримувати. Для чого створювати політичну партію, підбирати неї людей, щоб потім підтримувати когось іншого? Які можуть бути передумови для нас когось з них підтримати? Згадаєте мої прогнози, що президент, якого виберуть 2010 році не добуде до кінця свого терміну.

Тобто ви не будете підтримувати ані Тимошенко, ані Януковича у другому турі?

Ні.

Запитання користувача focus.ua: Есть люди говорящие по-русски, но готовые жизнь отдать за Украину, а есть говорящие по-украински, но готовые предать и продать Украину без остатка. Вопрос языка сейчас, по вашему мнению, на первом плане?

Питання мови я би не виокремлював, але воно є важливим, і воно буде важливим до того часу, доки ми цю проблему не вирішимо. У Франції, Німеччині не стоїть питання мови, представники націоналістичних партій навіть дивуються, що ми маємо мовну проблему.

Ми розставили по важливості питання, які для нас є зараз актуальними. Перший розділ нашої програми "Влада і суспільство": докорінне очищення влади, якою має бути система влади в Україні, яким має бути парламент, закони щодо виборів, органи місцевого самоврядування, як має бути проведена судова реформа. Другий розділ: народне господарство, економічна незалежність, соціальна справедливість. Третій: здоров"я нації, подолання економічної кризи, підвищення якості життя; четвертий: громадянська міграція, право на батьківщину, захист життєвого простору. І лише п"ятим розділом йде інформаційний простір, освіта і наука, збереження ідентичності та розвиток культури, де йдеться про питання розвитку української мови.

Ще одне запитання користувача focus.ua: Якщо націоналісти прийдуть до влади, чи будуть націоналізовані великі підприємства?

Ми обов"язково повернемось до питання приватизації, якраз в нашій програмі є пункт: "ухвалити закон про стратегічні підприємства, заборонити їх приватизацію, і повернути у державну власність незаконно приватизовані". Якщо ці підприємства незаконно приватизовані, тоді потрібно повертати у власність держави і трудових колективів.

Ви хочете щось забрати у Ахметова чи Пінчука?

Аякже! Все заберемо. І не сумнівайтеся в тому. Проблема зараз є в тому, що певна категорія громадян не вірить, що в олігархів щось можна забрати. Нам треба змінити цей момент приреченості. Влада мала би психологічно вплинути на народ таким чином, щоб люди їй повірили і разом з нею вирішили свої проблеми. Якщо не вірити і бути приреченим, тоді даруйте, треба скласти руки і на цвинтар іти.

Після такої відповіді складається враження, що якби не питання мови і історії, то ваші найближчі союзники це комуністи.

Комуністи це наші ідеологічні противники. Не варто плутати соціальну справедливість з комунізмом, це абсолютно різні речі. А чим краща позиція змиритися з тим, що тебе обікрали, вони вкрали на мільярди, а подачки дають на гривню, а ми змирились? Я маю трьох дітей, я хочу, щоб вони жили в нормальній державі, я хочу, щоб всі наші діти могли себе достойно почувати. А поки Україною будуть керувати олігархи, до речі, неукраїнського походження, поки в їх руках буде абсолютно все, починаючи від ЗМІ, завершуючи політичним партіями і їх лідерами, ...

"На телебаченні існують чорні спискі заборонених політиків"

Вас задовольняє сьогоднішній рівень свободи слова в Україні?

Звичайно, що не задовольняє. Сьогодні свобода слова є свободою слова для засобів масової інформації.

Хіба вам перекривають доступ до ЗМІ, як за часів Кучми?

Так, перекривають, навіть, можливо, і гірше. Коли ви бачили мене на будь-якому центральному каналі, чи на якомусь ток-шоу?

Вчора в новинах, після маршу УПА в Києві.

Про вчорашні новини я можу сказати. Якби не певний стимул з нашого боку, нас би вчора в новинах ніде не було. І хоч ми мільйон людей виведемо на вулиці, без певної роботи зі ЗМІ "Свободи" би там не було.

Тобто це комерційне, а не політичне питання. А як щодо ціє конференції?

Я можу підтвердити, що сьогоднішня конференція в focus.ua - один з небагатьох проявів співпраці нашої з журналістами - не на комерційних засадах, а через зацікавленість. Але такого є дуже мало.

Раніше, якщо політична партія проводила якийсь захід, і хотіла, щоб це потрапило в новини, можна було мати добрі стосунки і працювати з журналістами. Пізніше це все було призупинено, і треба було домовлятись з редакторами. А потім редактори піднімали руки і казали, що без продюсерів ми нічого не можемо зробити.

А тепер і продюсери піднімають руки?

На сьогоднішній день я знаю, що існують чорні списки на різних телевізійних каналах, по відношенню до певних політиків, зокрема, по відношенню до мене.

Якщо мене і запрошують на якість політичні ток-шоу, то запрошують не для того, щоб я висловив свою позицію, а щоб були учасниками наперед продуманого сценарію. Наприклад, напроти мене садять Вітренко і давай з нею сварися, і в сценарії так написано: Тягнибок свариться з Вітренко. Я раз був на політичному ток-шоу і сидів біля ведучого, одним оком глянув в його сценарій, я тоді був з Симоненко разом, тема якраз стосувалась 14 жовтня…

А вчора в Києві під час маршу УПА сценарії не виявилося бійок з комуністами?

Їх не могло бути. Вчора було свято, і ми прийшли його святкувати, причому прийшли святкувати традиційно. Крім того ми не маємо жодних ілюзій, повірте. Стільки було міліції, що навіть якщо би ми того дуже хотіли, то хіба б в нашому арсеналі були б гвинтокрили, ми не могли їх перелетіти і товкти тих комуністів.

Коли відбуваються подібні заходи, ми подаємо заявку. Ще в серпні ми подали заявку, що "Свобода" хоче провести 14 жовтня мирним маршем УПА, потім концертом на Майдані Незалежності. Підходить цей час, і комуністи подають по тому самому маршруту заявку на свою акцію, вони її називають зустріч з депутатами. Потім в Київ раді відбувається погоджувальна зустріч, де хтось комусь має поступитись. І цього року "Свобода" погодилась, ми пішли не маршрутом бульвар Шевченко, Хрещатик, Майдан, Європейська площа, а маршрутом Володимирівська, Михайлівська, Європейська Площа. А комуністи вперлись – ми будемо на Майдані. В результаті ми йдемо тим маршрутом, який нам було визначено судом, а комуністам здається дали дозвіл на Бесарабці, але вони все одно прийшли на Майдан.

Тому сутички не можливі - при тій кількості наших людей, і пару сотень престарілих політичних динозаврів, при всій повазі, ну які сутички? Про що ви говорите...

Що ви будете робити, коли повернуть пам"ятник Леніну на бульварі Шевченко в Києві?

Ми вважаємо, що таких пам"ятників не має бути в Україні. Ми маємо пропозицію створити музей під відкритим небом, так, як є в Латвії і Угорщині. Цей музей може принести серйозний дохід, особливо перед Євро-2012. Зібрати усіх ленінів, якими вони так дорожать, всіх доярок, жінок з веслами, горністів, косіорів і поставити в одному місці. Ленін своїм перстом буде показувати напрямок екскурсії, і будемо збирати гроші для держбюджету. Ми ще не обговорювали цього питання, але ми сподіваємося на владу, дозволить, чи не дозволить вона цього зробити. До речі, цей пам"ятник знятий з реєстру історичних цінностей, він не представляє ніякої цінності.

Наразі ми маємо проблему, що відбувається суд проти тих хлопців, які віддлубали ніс тому Леніну і того пальця відірвали. Сьогодні буде продовження судового засідання. 19 рік незалежності держави, і цікаво, засудять тих людей чи ні - Ленін причетний до знищення 20 млн. українців.

Чому весь час ви піднімаєте питання, які розділяють суспільство: мова, пам"ятники, УПА, відносини з Росією, а не ті теми які об"єднують?

А не розколює суспільство те, що Верховна Рада ухвалює рішення про святкування на державному рівні 90-річчя комсомолу? Значна частина українців не сприймає того, коли цього року дітям в школі читали лекцію про те, что такое был ленинский комсомол. Але українозахисні тем ми піднімаємо тоді, коли нас питають про це.

Ми одного разу були на телепередачі і передбачили, що нас будуть відштовхувати в тему мови, культури, церкви. Так і було, але я відповідав, що мова це важливо, але давайте я вам розкажу про економіку, і я всю програму проговорив про економіку. Але одна дівчинка, яка там була ніби експертом і якій дали відповідне завдання, в кінці передачі виголосила текст, який їй написали: що говорити про ту свободу, вони ні про що крім мови не говорять, і крім пам"ятників не говорять. Я вже зачитував нашу програму. І на перше місце ми ставимо зовсім інші питання, в першу чергу - люстрацію, очищення влади.

Останне запитання: Ваша позиція щодо мови і історії зрозуміла. А що ви можете запропонувати тим, хто постраждав від девальвації, хто втратив заощадження в проблемному банку, хто не може сплачувати іпотечні кредити?

Це навіть в нашій програмі записано. Влада повинна знайти можливість домовитись з банками, комерційним банками, щоб були кредитні канікули, щоб люди могли сплачувати за курсом гривні по відношенню до долара на той момент, коли вони ці кредити брали. Влада має абсолютно змінити свою політику в банківсько-фінансовій сфері і припинити зовнішні запозичення. Замість того, щоб позику МВФ кидати на дешеве і просте кредитування малого і середнього бізнесу, щоб запрацювала економіка, щоб українці не купували польської ковбаси і угорського сиру, адже ми це можемо виробляти самі.

Сплата кредитів по курсу 5 означатиме банкрутство банків...

Правильно! Нехай банкрутують! Чому ми повинні зважати на те?

Але тоді постраждають не власники банків, а їхні вкладники.

Тоді майно власників потрібно продавати, відкривати відповідні кримінальні справи, забрати їх особисте майно, має бути закон, щоб власники банків відповідали власною кишенею, а не державною, за свої неправильні кроки. В нас є два державні банки - Укрексімбанк і Ощадбанк – чому ці банки лишають осторонь, а позику МВФ вкладаємо в комерційні банки, які не є власністю держави? Ці банки звітують, що вони вийшли на нормальний рівень, але людям депозити не повертають. Звичайно, що там є корупція і зловживання владою.

Тому все залежить від влади, яка має не на словах, а на діях робити все для того, щоб захищати права своїх громадян. Дякую всім глядачам і читачам за запитання і увагу.

Подготовила Анна Каленская, focus.ua