Усе вторинне має бути першим

Новини компанії У компанії ДТЕК вивчають можливість використання відходів вугільних електростанцій у будівництві доріг. Пілотний проект почали будувати в Івано-Франківській області

Cьогодні людство в боротьбі зі зміною клімату переосмислює спосіб виготовлення речей — намагається мінімізувати споживання обмежених ресурсів, зменшити відходи й забруднення навколишнього середовища. Нову економічну модель називають циркулярною економікою, або економікою замкнутого циклу. Це зобов’язує виробників навчитись виготовляти продукцію таким чином, щоб її можна було переробити знову. І саме така модель є трендовою для Європи.

Економіка ж України історично розвивалась за лінійним принципом, де технологічний процес передбачав утворення та складування відходів. Використання вторинної сировини не заохочується, а інфраструктура для поводження з відходами слабо розвинена. І наразі в Україні відсутні дієві механізми стимулювання використання промислових відходів у якості вторинної сировини, а потенційні споживачі не сприймають такі відходи як альтернативу природним матеріалам.

Така практика не відповідає принципам економіки замкненого циклу та вимагає змін для переходу на європейську систему управління відходами.
Із затвердженням цього року рамкового закону про управління відходами в Україні нарешті буде імплементовано вимоги європейської Директиви 2008/98/ЕС. Це стає першим кроком до якісно нового рівня управління відходами. Проте програму запобігання утворенню відходів, чи економічного стимулювання екологічно чистого виробництва, й створення переробних потужностей, згідно з Національною стратегією управління відходами до 2030 року, доведеться чекати ще не менш як рік.

«Наразі в Україні відсутні дієві механізми стимулювання використання промислових відходів у якості вторинної сировини»

Взагалі перехід до циркулярної економіки — це не про те, що відходів не буде, а про те, що ці відходи можуть бути корисні у вирішенні інших нагальних потреб. Деякі компанії в Україні самостійно шукають можливості впровадження принципів циркулярної економіки в межах своєї діяльності.

Цікавим досвідом у цьому напрямку ділиться енергетична компанія «ДТЕК Енерго», що входить в групу SCM Ріната Ахметова. Відомо, що жодна країна не може відмовитись від споживання природних ресурсів за мить. Так само й Україна поки не може відмовитись від традиційного виробництва електроенергії, яким, зокрема, є вугільна генерація. Але й її можна наблизити до стандартів виробництва замкнутого циклу. Бо близько 5 млн т золошлакових відходів, які щороку утворюються під час спалювання вугілля на теплових електростанціях в Україні, можна використовувати з користю, зокрема в виробництві будівельних матеріалів.

У сфері охорони довкілля «ДТЕК Енерго» ставить на меті збільшення використання золошлакових матеріалів. Для прикладу, будівельні компанії закуповують суху золу, яка в подальшому використовується при виробництві бетону. Багато споруд у Києві й за його межами побудовані з використанням золи — відходу зі спалювання вугілля.

«В ЄС за таким матеріалом зараз справжня туга. Зі скороченням в Євросоюзі вугільної генерації місцеві виробники бетону змушені шукати заміну перевіреній роками золі, яка покращує якість продукції та здешевлює її ціну», — зазначає Ольга Пашуля, еколог ДТЕК, яка є також членом Європейської асоціації з побічних продуктів спалювання вугілля.

В Україні золошлакові відходи можуть використовуватися в будівництві доріг, що стає особливо актуальним у зв’язку з оголошенням державної програми «Велике будівництво». Світова практика наводить багато аналогічних прикладів. Так у Великобританії, ще до закриття теплової генерації, під час зведення великої об’їзної дороги Лондона в 1970-х роках було використано близько 1 млн т золошлакових матеріалів. Не менш цікавий досвід співпраці дорожників із виробниками електроенергії має сусідня Чехія, де на будівництво автостради D11 Осічки — Градець — Кралове використали 200 тис.т золошлаків.

В нашій країні при наявній технічно-нормативній базі практика застосування золошлакових відходів теплових електростанцій у дорожньому будівництві поки не поширена.

Але компанія «ДТЕК Енерго» цього року вирішила реалізувати пілотний проект та побудувати ділянку дороги із застосуванням золи ДТЕК Бурштинської ТЕС, замінюючи золою в основі дорожнього одягу пісок, а в асфальтобетоні — мінеральний порошок.

У співпраці з Івано-Франківською адміністрацією для експерименту обрали ділянку дороги неподалік села Демешківці. Дослідницькі роботи в межах проекту тривали з початку року. Зокрема, виконали випробування в лабораторії інституту «Держдор НДІ», що забезпечує науковий супровід проекту на всіх етапах. Тепер настав час практичного впровадження. Компанія на цьому проекті прагне довести, що така інноваційна технологія може бути поширена в межах усієї України й вирішити окрім екологічних ще й інфраструктурні проблеми. Адже теплові електростанції розташовані як на сході, так і на заході країни.

«Таким чином, застосовуючи золошлакові матеріали з користю, ми закриваємо цикл (close the loop!) і робимо свій внесок до стійкого розвитку. Адже, як каже наш добрий друг Томаш Щигельський, директор Центру антропогенних мінералів Варшавського технологічного університету, усе вторинне має бути першим!» — коментують свою ініціативу в ДТЕК.