"Розкрадання гуманітарки – це допомога ворогу": нардеп Сергій Козир розповів, як розслідуються такі справи

Про гучні справи розкрадання "гуманітарки", про програму "Шлях" та порушників, про результати роботи ТСК та сприяння ефективному використанню державних ресурсів в інтерв’ю із Сергієм Козирем, народним депутатом України, співзасновником ГО "ВПО України", який очолює тимчасову слідчу комісію ВРУ з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства України у сфері гуманітарної та іншої допомоги, а також неефективного використання державного майна, яке може бути використане для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб та забезпечення інших потреб держави.

Як виникла ідея створення ТСК і як формувався її склад?

Ідея виникла після масштабного розкрадання гуманітарної допомоги у Запоріжжі. Як парламентарі, ми повинні були відреагувати, тому ініціювали створення тимчасової комісії для розслідування таких фактів. ТСК — колегіальний орган ВРУ, до складу якого можуть входити члени будь-яких фракцій. Комісія почала працювати у вересні. Ми відвідали всі регіони, де були гучні справи по розкраданню "гуманітарки": Запоріжжя, Дніпро, Закарпаття, Львів, Полтаву тощо.

У яких областях ситуація з гуманітарною допомогою найгірша?

Перевірки Держаудитслужби у 17 областях і Києві виявили численні порушення, що мали наслідком багатомільйонні збитки. До прикладу, загальна сума порушень у Волинській ОВА перевищує 75 млн. грн, у Сумській – понад 78 млн. грн (і це лише по Департаменту агропромислового розвитку), у Кіровоградській – понад 195 млн. грн. У Тернопільській ОВА з 684 тонн гуманітарних вантажів наявна інформація лише щодо 160 тонн.

Як комісія відреагувала на ці факти?

По-перше, ми невідкладно поінформували правоохоронні органи. По-друге, комісія паралельно проводила власні розслідування в межах своєї компетенції й передавала інформацію слідству. Серед членів ТСК є багато колишніх правоохоронців – поліцейських і працівників прокуратури. До речі, були випадки, коли вони досліджували все більш ефективно й швидко.

Які наслідки це мало?

Щонайменше — гуманітарна допомога передана Силам оборони й жителям Херсонської та Запорізької областей. Ми не важили знайдені товари на складах у Києві та с. Убині Львівської області, але, зважаючи на характер допомоги, кількість палет та необхідних вантажівок для її перевезення, там було не менше 1500 тонн.

Чи були намагання ввести членів Комісії в оману або приховати інформацію? Вам погрожували?

Такі випадки, на жаль, були. Наприклад, поліція Дніпропетровщини після першого звернення ТСК взагалі не надала інформацію про наявність у них провадження про "Зернову справу". Дані про це передали до ОГП під час одного із засідань.

А щодо погроз, то наші хлопці на фронті ризикують значно більше.

Кажуть, що правоохоронці воліють розслідувати дрібні злочини, ніж виявляти схеми, у яких задіяні представники влади. Як, на Вашу думку, можна оцінити роботу правоохоронних органів у сфері розкрадання гуманітарної допомоги?

Як незадовільну, зважаючи на те, що ці справи перебувають у провадженні від 6 місяців до року й більше. У більшості областей, де триває слідство, не ведуться бойові дії, тобто працювати ніщо не заважає. До того ж у кожній справі відомі причетні особи.

Як члени ТСК, ми можемо вживати усіх заходів, але ми не можемо притягнути винних до відповідальності. Наше завдання – виявити факти й надати правоохоронним органам документи, які ці факти підтверджують. А ті вже повинні реагувати.

В актах ревізій Держаудитслужби, які ми направили правоохоронцям, а також з власних розслідувань НАБУ є відомості про конкретних посадових осіб, на яких було покладено обов’язки контролю, обліку та розподілу гуманітарної допомоги. Наприклад, зазначені посадовці Запорізької, Сумської, Полтавської ОВА та Київської МВА й навіть представників міністерств. Ці матеріали можуть використовуватись органами досудового розслідування як докази винуватості або принаймні причетності посадовців до вчинення розтрати товарів гуманітарної допомоги й бюджетних коштів, що виділялися на їх закупівлю.

Інформацію про недоліки в розслідуванні ми передали до найвищого керівництва правоохоронних органів: в Офіс Генерального прокурора, Головне слідче управління Національної поліції, ДБР, БЕБ, НАБУ.

Що ви можете сказати про відому програму "Шлях"? Чи залишається вона манівцем для тих, хто бігає від мобілізації?

Програма "Шлях" не входила до плану розгляду ТСК, але вона потрапила у коло нашої уваги, оскільки завдяки цій системі волонтери виїжджають за кордон, щоб привезти гуманітарну допомогу в країну. Наприкінці минулого року ми виявили, що дехто з них нічого не привіз і взагалі зник. На 1 квітня 2023 року кількість тих, хто не повернувся, склала близько 18 тисяч осіб. Після лютневого звернення Президента України, у якому він акцентував на цьому увагу, Міністерство інфраструктури і прикордонна служба значно активізували роботу, і зараз вже важче виїхати. Але триває удосконалення цієї системи, щоб взагалі унеможливити виїзд без наміру повертатися.

Що зробили члени комісії, щоб забезпечити майном ВПО?

На сьогодні в нашій країні близько 5 мільйонів офіційно зареєстрованих ВПО. Більшість з них потребує житла, оскільки багато населених пунктів знищені. У звіті Міжнародної організації з міграції зазначено, які з проблем турбують найбільше: житлові умови – 27 %, оплата орендованого житла – 23 %, оплата послуг ЖКГ – 20 %, безробіття – 13 %. Інші проблеми в основному виникають у соціальній сфері.

Забезпечення житлом дасть можливість працевлаштовувати переселенців, щоб вони підтримували економіку. Яке б це не було житло – в санаторіях чи у гуртожитках – люди повинні мати дах над головою, а не бідкатися по спортзалах або орендувати квартири за 12-15 тисяч гривень. Є непоодинокі випадки, коли переселенці, не маючи можливості сплачувати за житло, поверталися в окупацію.

Члени Комісії встановили, що цю проблему частково можна вирішити за допомогою майна загальносоюзних громадських об’єднань колишнього СРСР, яке належить державі.

Заклади освіти й гуртожитки, створені ще за радянських часів, були розраховані на велику кількість студентів. Зараз не всі вони використовуються. Ми з’ясовуємо, які придатні для проживання приміщення мають заклади освіти, профспілки, фонд держмайна, міністерства, ДТСААФи. Прикро, але ми знаходили майно профспілок, виставлене на продаж. Незрозуміло, чому воно продається і чому його не можна передати для розміщення переселенців? Профспілкове майно – це не власність керівника організації, це статки кожного українця, це спадщина і кожна людина може спитати про долю цієї нерухомості.

Комісія зробила все, що було заплановано?

Щодо гуманітарної допомоги, то це питання ми відпрацювали на 90%. Гадаю, всі справи з обвинувальними актами підуть до суду, адже вони перебувають на особистому контролі заступника Генерального прокурора.

Ми розробили законопроєкти, які приведуть нормативну базу у сфері гуманітарної допомоги у відповідність до надзвичайних обставин воєнного часу, щоб посилити контроль за її обігом і знизити корупційні ризики.

Щодо забезпечення ВПО житлом, не все зробили. Десь не вистачило часу, десь інформації, тому що її не надавали, а вимагати її ми не могли. Тому і створюємо законодавчі ініціативи, щоб більш вимогливо працювати з організаціями, які не надають інформацію.

Після завершення роботи ТСК ми побачимо позитивні зміни?

Це залежить від усіх нас. Кожному потрібно боротися на своєму фронті, а не наживатися на біді переселенців. Війна триває десятий рік, і це стосується кожного. Ми повинні або фізично захищати кордони й повертати наші території, або працювати в економіці. Просто відсидітися не вийде.

Детальніше про Міжфракційне депутатське обʼєднання можна дізнатися тут: https://www.facebook.com/mfo.vpo.ukrayiny.