"Співпрацюємо з Єврокомісією та ЄБРР для підтримки українського бізнесу", — досвід Кредобанку

Пані Ірино, на вашу думку, як змінилася кредитна активність банківського сектору протягом 2023 року, як порівняти з першим роком війни, і чи помітно сьогодні зростання попиту на кредити з боку бізнесу?

На початку повномасштабної війни у 2022 році була ситуація великої невизначеності, стресова і шокова для всіх, також й для банків та бізнесу. Очевидно, що в той час банківська система, всі представники банківського ринку діяли схоже: потрібно було вчасно відреагувати та зберегти здатність клієнтів обслуговувати свою поточну заборгованість. Тому передусім наші дії були сконцентровані на реструктуризації кредитної заборгованості й відтермінуванню платежів.

З другої половини 2022 року почався процес стабілізації і поступового розуміння, як необхідно працювати надалі в умовах великої війни. У цей час Кредобанк розпочав перемовини щодо співпраці з міжнародними організаціями, які готові були взяти на себе частину кредитних ризиків, рівень яких зріс через повномасштабне вторгнення. В кінці 2022 року Кредобанк підписав першу партнерську угоду з ЄБРР в межах інструменту поділу ризиків у випадку неплатоспроможності клієнта, що був найбільш потрібен на той момент та завдяки якому ми могли повернутися до фінансування і підтримки клієнтів, чого б не могли зробити на той момент самостійно. На сьогодні Кредобанк вже працює над реалізацією ліміту згаданої програми на рівні 135 млн євро та веде перемовини щодо поглибленої співпраці.

Варто зазначити, що з початком повномасштабного вторгнення також була дещо трансформована і адаптована до нових реалій державна програма "Доступні кредити 5–7–9" з акцентом на клієнтів, які знаходяться в зоні активних бойових дій. Кредити за державною програмою "Доступні кредити 5–7–9" давали можливість клієнту не лише отримати фінансування від банку, а й отримати його на вигідних умовах за зниженою ставкою. Тож, по суті, банки могли поєднувати одночасно два важливі інструменти — міжнародну підтримку розподілу ризику і доволі доступну ціну фінансування в межах державної програми.

Очевидно, шляхом налагодження співпраці з міжнародними партнерами пішли також інші представники банківського сектору. Українські банки поступово виходили на більш активний діалог з клієнтами й відповідно відновлювали кредитування. Причому, якщо спочатку йшлося здебільшого про обігове кредитування, то зараз чим далі, тим більше повертається попит на довгострокове інвестиційне фінансування. Клієнти прагнуть відновити зруйновані основні засоби, оновити технологічні парки, обладнання для збільшення виробництва, для можливості виходу на нові ринки, зокрема на експорт. Зараз компанії більше хочуть бути адаптованими до майбутнього і дбають про те, як відновити втрачене.

Які види кредитів наразі найбільше цікавлять великі підприємства, який запит на фінансування формують великі компанії?

У процесі адаптації бізнесу до реалій воєнного часу за потребою в обігових коштах іде потреба в інвестиційному фінансуванні. Водночас інвестор розуміє, що потім цей бізнес буде потребувати обігового фінансування для підтримки діяльності. Тому потреби є циклічними, і цікаві всі типи фінансування від банків — залежно від того, на якому етапі розвитку чи відновлення знаходиться конкретний бізнес. Фінансування обігового капіталу складає 70–80% всіх запитів, які Кредобанк отримує від клієнтів. Решта запитів — на інвестиційні цілі, зокрема лізинг. Адже актуальною є потреба відновлення зруйнованих або пошкоджених потужностей чи підтримка релокації бізнесу.

Нині клієнти шукають, з одного боку, дешевшого фінансування, а з іншого — грантові програми підтримки, які стали важливим стимулюючим чинником активізації інвестиційного кредитування та лізингу. Такі грантові програми доступні на ринку та працюють при підтримці міжнародних донорів, наприклад, як у випадку Кредобанку при співпраці з ЄБРР, або ж при співпраці з німецьким фондом German Sparkassenstiftung for International Cooperation (GSIC). Підтримка України надалі залишається пріоритетною для іноземних організацій і фондів, тому ми очікуємо подальшого розвитку таких проєктів. Грантові інструменти дозволяють компанії отримати кеш-бек аж до 30% від суми кредит чи лізингу.

Сьогодні не лише великий, але й малий та середній бізнес потребує фінансування. Чи змінюється активність у залученні позик у сегменті МСБ, і в яких областях країни помітний найвищий попит на кредитування?

Малий бізнес потребує обігового фінансування, інвестиційних кредитів та лізингу. Трохи меншою мірою на відміну від великих компаній йдеться про зацікавленість у документарних операціях (гарантіях і акредитивах). Фактично, незалежно від розміру бізнесу, потреби однакові, просто можуть бути певні відмінності, наприклад, у структуруванні самої угоди. А от щодо регіонального поділу, то слід відмітити деякі актуальні тенденції. Лідером за кількістю запитів на кредитування є області на заході та в центрі України, що здебільшого пов’язано з релокацією бізнесу. Особливо області на заході України клієнти обирають для релокації свого бізнесу з кількох причин, по-перше, зменшення витрат часу і коштів на логістику, адже кордон близько; по-друге, енергетичне питання, хоча усі області страждають від атак росії на енергетичну інфраструктуру, все ж у західних областях ситуація з енергопостачанням зараз залишається більш стабільною за інші регіони; по-третє, вартість складування і оренди. Також високу бізнес-активність клієнтів в цих регіонах пояснюють наміри виходу на міжнародні ринки та потреба зміни географії бізнесу.

У Нацбанку кажуть про покращення фінансового стану компаній, про пожвавлення бізнес-активності. Чи відчуваєте це по кредитному портфелю Кредобанку, як саме він змінився за останній рік?

Бачимо, що фінансовий стан компаній покращується, хоча і не всіх, але часто у сегменті великого бізнесу дійсно фіксуємо покращення. А от у невеликих компаній можливості втримати свій бізнес в умовах війни є значно меншими, немає запасу ресурсу для швидкого відновлення, покращення рівня ліквідності, виходу на міжнародні ринки, швидку зміну географії збуту продукції. Важливо також відмітити що можливості покращення фінансового стану компаній (незалежно від їх розміру) абсолютно залежать від рівня руйнувань чи пошкоджень внаслідок воєнних дій, що своєю чергою визначає можливість маневреності, адаптації до ситуації, пошуку рішень. Ми підтримуємо наших клієнтів на шляху повернення до своїх довоєнних обсягів і в результаті бачимо, як частина бізнесів виходить на нові міжнародні ринки, а інші релокують та відновлюють виробництво. Етап відбудови України в певній мірі вже почався і триває, часто бачимо що компанії вже подолали проблеми першого року великої війни, багато хто планує відбудову, реконструкцію або зміну профілю діяльності, у більшості компаній відроджується інтерес до інвестиційних цілей, і це дійсно має сенс для подальшої підтримки.

Підтримка бізнесу під час війни кредитуванням — наскільки це важливо, які галузі найбільше потребують такого кредитування, чи вони його можуть отримати зараз, і як ви вважаєте, які галузі найважливіше підтримувати кредитуванням?

Найперше, потрібно підтримувати сектори, які підтримують життєдіяльність населення та усіх стратегічних процесів у країні. Це агровиробництво, перероблення, транспортування, логістика. Звичайно, акцент на харчовій промисловості, енергетичному комплексі та підприємствах комунального господарства. Стратегічно важлива підтримка підприємств, що працюють на замовлення від Міноборони для потреб військових.

Якщо говорити про клієнтів Кредобанку, то можна виділити три сектори, що потребують підтримки найбільше. Це аграрний сектор, який складає 40% у портфелі кредитів нашого банку. Навіть попри війну, підприємства показують свою резистентність до важких поточних умов, надалі працюють, відновлюються, якісно обслуговують свої кредити. Друга галузь — це логістика, яка потребуватиме тривалої підтримки, адже з нею пов'язана можливість виходу компаній на міжнародні ринки та збільшення обсягів зовнішньої торгівлі. І третя галузь — це виробництво і торгівля. Вважаю, що після війни виробництво, як металургійне, так і виробництво будматеріалів, буде мати пріоритет, адже потрібно буде відбудовувати зруйноване. Загалом банківська спільнота вже зараз бачить, що у післявоєнний період відбудови країни пріоритетними будуть такі напрямки, як будівництво, енергетичний комплекс, виробництво, медицина, IT-інфраструктура. Звичайно, ВПК — тут поки ще відкрите питання, які саме банки будуть уповноважені підтримувати настільки глобальну та важливу для майбутнього галузь.

Кредобанк вже давно надає фінансування в межах програми "Доступні кредити 5–7–9%". За вашими даними, якої трансформацією зазнала ця програма за останній рік,чи помітний попит на кредити в межах цієї програми, як змінюються взагалі видачі в межах цієї програми?

Треба сказати, що з початку повномасштабної війни програма "5–7–9%" була дещо трансформована на більшу підтримку клієнтів, які знаходилися тоді в зоні активних бойових дій. Але поступово відбувається більше повернення до первинних цілей цієї програми, а саме — до підтримки інвестиційних намірів клієнтів. Що ми бачимо зараз: нині відомо, що будуть певні зміни умов програми, і це навіть відчутно вже було, коли змінювалися ставки по програмі. Обігове фінансування зараз для клієнтів доступне за ціною 13%, а інвестиційне кредитування — по ставці 7–9%. Тобто вже більше стимулів для клієнтів йти в напрямку кредитування саме інвестиційної цілі. Наскільки нам відомо, надалі тривають дискусії в органах державної влади щодо більшого скорочення підтримки саме обігового фінансування та зосередження на підтримці інвестиційних проєктів. Тож найближчим часом банки очікують на чергові зміни до програми.

Усі ці кроки, звісно, сприятимуть розосередженню концентрації пільгових кредитів в портфелях банків-учасників та стимулюватимуть банки до формування конкурентних пропозицій для клієнтів поза межами державної програми.

Чи тривають зараз видачі кредитів за програмою "5–7–9%" та наскільки вона популярна?

Популярна абсолютно, оскільки клієнти надалі шукають цікаву ціну, й нині "5–7–9%" залишається програмою з найнижчою можливою ставкою. Кредобанк продовжує фінансувати за цією програмою клієнтів. Відомо про певні затримки у відшкодуванні компенсації відсотків від держави до банків, але бачимо, що вже оплати йдуть. Ми знаємо також про входження європейських донорів до цієї програми, і вже виконуємо певні вимоги донорів. Слідкування за рухами банківського сектору в межах програми дає розуміння, що на найближчу перспективу програма буде залишатися актуальною, ринок буде її надалі потребувати. Щодо нашого банку, то основна маса фінансування в сегменті МСБ іде якраз через цю програму — це приблизно 60–70%.

Минулого року Кредобанк підписав Угоду з Європейською Комісією та державним банком розвитку Польщі Bank Gospodarstwa Krajowego про гарантію в сумі 10 мільйонів євро для забезпечення кредитування українського бізнесу під час дії воєнного стану в Україні. Розкажіть детальніше про особливості цього інструменту.

Це перший і наразі єдиний досвід серед банків України подібної трьохсторонньої співпраці. Іншого аналогічного по параметрах інструменту нині на ринку України немає, і Кредобанк — єдиний банк, який є учасником програми у співпраці з Європейською комісією. У січні 2023 року Європейська Комісія виділила 10 млн євро, а вже на початок цього року ми отримали ще 10 млн євро для покриття аж 90% кредитних ризиків за виданими Кредобанком кредитами клієнтам малого та середнього бізнесу. Це означає, що у разі дефолту кредиту, виданого під таке покриття, 90% суми кредиту покриває саме Європейська Комісія через свого адміністратора-гаранта, яким у нашій співпраці є польський державний банк розвитку Bank Gospodarstwa Krajowego.

Водночас в межах цієї програми Європейська Комісія заохочує Кредобанк до фінансування тих клієнтів, які найбільше постраждали внаслідок воєнних дій або знаходяться в зонах підвищеного ризику. По суті, це ті клієнти, яких не готові фінансувати інші банки, проте які потребують підтримки не менше, а, може, навіть і більше. Отже, Кредобанк, використовуючи цей інструмент розподілу ризиків, має можливість кредитувати діючих та нових клієнтів як на поточні, так і на інвестиційні потреби.

Варто зазначити, що в перший рік функціонування програми Кредобанк профінансував 82 клієнтів на загальну суму майже 12 млн євро, з яких 82% усіх виданих кредитів — фінансування поточної діяльності, а частка фінансування, що була спрямована на підтримку агросектору, складала 38%.

Кредобанк продовжує діалог щодо подальшого збільшення ліміту гарантійної лінії в межах цієї програми для можливості стабільної підтримки клієнтів у регіонах наближених до зони активних бойових дій.

Важливі проєкти в Україні розвиває ЄБРР, який є також партнером Кредобанку — минулого року банк уклав угоду про розподіл ризику з ЄБРР та отримав ліміт у межах Програми сприяння торгівлі. Про що ця програма і чим вона корисна клієнтам?

Варто зазначити, що з ЄБРР ми маємо кілька програм співпраці, перша — це портфельна гарантія для покриття кредитного ризику, у разі дефолту клієнта. Друга програма — це грантова підтримка. Гранти першої та другої хвилі вже використані, й ми очікуємо на наступні. А щодо сприяння торгівлі, то це наша третя програма співпраці з ЄБРР, і тут йдеться про документарний бізнес, про підтримку наших експортерів, імпортерів, тих компаній, які виходять на міжнародні ринки.

Суть програми — це надання гарантій ЄБРР за зобов’язаннями банку, що виникатимуть внаслідок обслуговування та фінансування експортно-імпортних операцій клієнтів у країнах або регіонах, в яких працює ЄБРР — Центральна Азія, Європа та країни Балтії, Середземномор’я та Туреччина. В основному йдеться про фінансування торгівлі, але можливою є також підтримка операцій купівлі-продажу обладнання та основних засобів.

Підтримка ЄБРР доступна за всіма видами документарних операцій, що можуть здійснюватися за запитами клієнтів банку — випуск гарантій, імпортних акредитивів, резервних акредитивів , а також за операціями з факторингу.

Будь-який клієнт, що має відповідний фінансовий стан та потребу організувати фінансування експортно-імпортних угод, за запитом свого іноземного партнера, може скористатись можливістю за допомогою нашого банку залучити до структури угоди іноземний банк, який також буде учасником цієї програми у відповідній країні та отримати фінансування від нашого банку, гарантоване іноземним банком та ЄБРР.

Кредобанк долучився до програми дуже швидко після початку війни. Що ми побачили?! Що міжнародні контрагенти часто не були готові надавати відтермінування платежу нашим імпортерам з огляду на ризики країни. Для експортерів так само — отримання авансів теж стало під питанням. Тому ми розпочали діалог із ЄБРР, щодо входження Кредобанку також в цю програму, оскільки вона гарантує в цілому ризики нашої країни при структуруванні міжнародної угоди. Для іноземного контрагента це означає отримання впевненості, що навіть випадку непередбачуваних обставин і неспроможності української компанії дотримуватись умов угоди, інтереси іноземного партнера покриває ЄБРР.

Ліміт на підтримку торговельних операцій за цією програмою становить 25 млн євро. Наразі відбувається збір заявок від клієнтів. Фідбек ринку щодо згаданої програми — вона суттєво спрощує для клієнтів вихід на міжнародні ринки, відповідно, позитивно впливає на обсяги зовнішньої торгівлі товарами України зі світом навіть в умовах війни.

Як протягом 2024 року банк планує розвивати кредитування бізнесу, чи будуть нові проєкти банку з міжнародними організаціями та чи плануються нові цікаві програми для сегменту малого і середнього бізнесу?

Ми надалі ведемо діалог із міжнародними партнерами, це і європейські, і американські організації, щодо нових проєктів. У деяких проєктах ми вже на стадії due diligence, тобто вже глибоко у перевірці документації, а значить вже на шляху до того, щоб укласти угоду. Однозначно ми маємо план на фінансування бізнесу в Україні надалі, і надалі мати можливість ділитися ризиком з партнерами, щоб кредитувати компанії в усіх регіонах України. У нас залишається інтерес також до грантових програм. Тобто ми шукаємо можливості таких бізнесових колаборацій і такого партнерства, яке згодом може принести також грантові інструменти для наших клієнтів. На зараз для нас важливо є можливість надання підтримки інвестиційних намірів клієнтів.

Ми також плануємо поглиблення роботи вже діючого напрямку по сприянню розвитку торгівлі. У планах є збереження активності в кредитуванні, а також динамічному розвитку документарного бізнесу, лізингу та факторингу. Водночас ми працюємо над можливістю надання компаніям варіанту дистанційного обслуговування у банку. Ідея полягає в тому, що при будь яких операціях клієнта-юридичної особи з банком, прийти до відділення банку має бути лише власним бажанням клієнта, а не обов’язком процесів фінансової структури. Ця потреба вже була відчутна в часи ковіду, а з початком великої війни стала ще більш яскравою і очевидною.