МЫ В СОЦСЕТЯХ:

"Сильна компанія — це та, яка змінюється швидше, ніж змінюється середовище", — CEO мережі "Подорожник" Тарас Коляда

Український фармацевтичний ринок переживає період глибоких змін. Зростання операційних витрат, нові регуляторні правила, дефіцит кадрів і стримане споживання змушують бізнес шукати нові моделі розвитку. Усе це — під час жорстокої повномасштабної війни у центрі Європи.

Утім, найкращі управлінці навіть тут знаходять зони росту. Адже, водночас із втратами, саме зараз формується нове бачення ролі аптеки — не лише як точки продажу ліків, а також як елемента системи турботи про здоров’я.

Про виклики галузі, трансформацію найбільшої аптечної мережі країни та сучасне лідерство в умовах постійної невизначеності говоримо із CEO мережі «Подорожник» Тарасом Колядою.

Виклики ринку і точки зростання

Як ви оцінюєте стан фармацевтичного ринку у 2026 році?

2026 рік — це час стриманого споживання і високого навантаження на бізнес-модель фармритейлу.

Найперше — змінюється покупець. Люди уважніше ставляться до витрат та переходять до більш зваженої моделі споживання. Разом з тим витрати аптек продовжують зростати: логістика, енергоносії, оренда, персонал, операційні витрати, нові вимоги до звітності та контролю вимагають додаткових капіталовкладень.

Окрема тема — цінове регулювання. Ми розуміємо соціальну логіку держави: ліки мають бути доступними. Але важливо бачити повну картину. Будь-яке обмеження ціни впливає на економіку аптечної інфраструктури. Якщо аптека в малій громаді або складній локації стає збитковою, першим наслідком буде не «менший прибуток бізнесу», а ризик звуження асортименту або зниження доступності ліків для пацієнта.

Тому головний виклик ринку сьогодні — знайти баланс між доступністю ліків для споживача, економічною життєздатністю аптек, якістю фармацевтичної опіки та стабільністю всієї системи.

Як ви оцінюєте регуляторні зміни на фармацевтичному ринку?

Сьогодні аптечний ритейл одночасно стикається з кількома блоками регуляторних змін: цінове регулювання, нові вимоги до звітності, посилення контролю, додаткові compliance-процедури, потенційні нові платежі та внески. Кожен із цих елементів окремо може мати логіку. Але разом вони формують суттєве навантаження на операційну діяльність аптек.

Фармацевтичний ринок має бути регульованим — це очевидно. Ми працюємо з лікарськими засобами, а отже, з безпекою пацієнта, якістю, відповідальністю і довірою. Тому сам факт посилення контролю чи оновлення правил не є проблемою. Проблема виникає тоді, коли регуляторні зміни впроваджуються фрагментарно, без достатньої оцінки їхнього сукупного впливу на бізнес, аптечну інфраструктуру і доступність ліків для людей.

Тому для оцінки регуляторних змін варто враховувати відповіді питання чи є воно пропорційним, прогнозованим і економічно обґрунтованим. Якщо держава запроваджує новий платіж або новий обов’язок, бізнес має розуміти, яку саме проблему це вирішує, як розраховане навантаження і який буде вплив на пацієнта, аптеку, громаду та ринок загалом.

Наскільки гострою для ринку є проблема кадрового дефіциту?

Кадровий дефіцит у фармі — це стратегічний виклик для всієї галузі.

У багатьох сегментах ритейлу бізнес може швидше адаптуватися: перекомбінувати ролі, навчити людину з іншої сфери, автоматизувати частину процесів. У фармритейлі простір для таких маневрів значно менший. Фармацевта неможливо швидко замінити працівником з іншого сегмента ринку.

Це професія, яка потребує спеціальної освіти, знань, відповідальності та готовності працювати з питанням здоров’я людей. Людина за першим столом — це не просто частина сервісу. Це частина системи безпеки пацієнта.

Саме тому ми вкладаємо свої ресурси у власні освітні та кар’єрні програми, як «Подорожник START». Завдяки співпраці з навчальними закладами, адаптації молодих спеціалістів, навчанню, зрозумілій кар’єрній траєкторії ми маємо додаткові HR-інструменти для реалізації довгострокової стратегії компанії.

Технології та масштабування

Наскільки технології змінюють фармритейл?

Технології сьогодні вже не є конкурентною перевагою — це необхідна умова для розвитку фармритейлу. ШІ, CRM, data, smart devices, цифрові сервіси — усе це має сенс лише тоді, коли створює конкретну користь для клієнта, фармацевта або системи управління.

Для клієнта технології мають означати простішу взаємодію: швидше знайти потрібний товар, отримати персоналізовану пропозицію, зручно оформити замовлення, отримати консультацію, не витрачати зайвий час.

Для фармацевта технології мають зменшувати рутину й допомагати концентруватися на головному — професійній консультації та фармацевтичній опіці.

Для бізнесу технології — це точність управління. Це data-driven-рішення, прогнозування попиту, управління запасами, CRM, ефективність комунікацій, краща якість сервісу.

Але важливо не перебільшувати, адже технології не замінять довіру. Правильно інтегровані в сервіс, вони можуть її підсилити. Майбутнє фармритейлу — це не «замість людини», а «краща взаємодія людини, даних і сервісу».

Чи готовий український фармритейл до міжнародного масштабування?

Український бізнес навчився працювати в умовах високої невизначеності, швидко ухвалювати рішення, адаптувати операційні моделі, будувати стійкість і не зупиняти розвиток навіть під час війни.

Це досвід, який може бути цінним і для інших ринків.

Але міжнародна експансія — це не лише про амбіцію або географію. Це про зрілість системи, корпоративне управління, стандарти, compliance, партнерства, локальний контекст, довіру, репутацію і здатність розуміти споживача в іншій країні.

Український фармритейл може дати іншим ринкам швидкість, підприємницьку енергію, гнучкість, цифрові рішення та досвід роботи в складних умовах. Але ми також маємо багато чого навчитися: регуляторній культурі інших країн, роботі з локальними партнерами, побудові довіри на міжнародному рівні.

Трансформація і нове лідерство

Торік ви багато говорили про масштабування, систему управління та трансформацію компанії. Що змінилося за цей рік?

Я б відзначив, що за цей рік змінилася не лише компанія — змінилася сама логіка ринку.

Раніше багато хто дивився на фармритейл переважно через кількість аптек, географію присутності, темпи відкриттів. Це залишається важливим, але сьогодні цього вже недостатньо. Ринок переходить у нову фазу, де на перший план виходять якість системи, стійкість операцій, здатність працювати в умовах регуляторних змін, кадрового дефіциту, стриманого споживання та нових очікувань клієнта.

Для нас цей рік був не про «ще більше зростання заради зростання». Він був про укріплення системи, яку ми будували: процесів, управління, команди, стандартів, сервісу, compliance, цифрових рішень. Коли компанія має понад дві тисячі аптек, ключове питання полягає не лише у тому, як відкривати нові точки. Ключове питання — як зробити так, щоб система залишалася керованою, ефективною, якісною і здатною швидко адаптуватися.

І, мабуть, головний висновок року для мене: сильна компанія — це не та, яка не стикається з викликами. Сильна компанія — це та, яка вміє змінюватися швидше, ніж змінюється середовище.

Ви неодноразово говорили, що роль аптеки змінюється. Що ви маєте на увазі?

Ми звикли думати про аптеку як про місце, куди людина приходить тоді, коли “вже болить”. Але ця модель поступово відходить у минуле.

Сьогодні аптека — це вже не лише точка продажу лікарських засобів, а доступний сервісний простір: для фармацевтичної опіки, профілактики, щоденної турботи про здоров’я, wellbeing-рішень і більш відповідального ставлення до себе.

Споживачі дедалі більше цікавляться профілактикою, якістю життя, довголіттям, контролем базових показників здоров’я, персоналізованими рішеннями. І аптека є природною точкою входу в цю культуру здоров’я: вона поруч, зрозуміла, доступна і є частиною повсякденного життя.

Для «Подорожника» це не теорія. Ми управляємо мережею з понад 2300 аптек, розвиваємо нові формати, інвестуємо в цифрові сервіси, онлайн-бронювання, програму лояльності, персоналізовані пропозиції та зручніші сценарії взаємодії клієнта з аптекою. Масштаб цієї роботи добре видно на прикладі програми лояльності: вона має 4,8 млн щомісячно активних клієнтів, а 95% усіх продажів мережі здійснюються через неї.

Окремий приклад такої трансформації — сервіс онлайн-фармацевта у фізичній аптеці. Клієнт підходить до екрана, зв’язується з фармацевтом онлайн, отримує консультацію, формує замовлення, оплачує його й забирає товар у зоні видачі. Наразі реалізовано три такі точки, і ми вже погоджуємо плани масштабування сервісу в десятках аптек цього року.

Тому нова роль аптеки — це перехід від базового забезпечення фармацевтичної опіки до логіки "дати людині доступ до сервісів і рішень, які допомагають краще дбати про своє здоров’я".

Що сьогодні означає бути CEO великої компанії в Україні?

Бути CEO великої компанії в умовах воєнного стану, регуляторної турбулентності, кадрового дефіциту й трансформації споживача — означає формувати унікальний управлінський досвід. До фінансових та операційних показників додаються посилена відповідальність за людей, потреба у швидких рішеннях і здатність адаптувати бізнес-операції до нових умов.

Для мене це насамперед про побудову системи, яка зберігає стійкість попри локальні чи короткострокові турбулентності. Масштабна компанія не може залежати від однієї людини або ручного управління — вона має працювати за зрозумілими правилами, процесами й принципами взаємодії.

Тому CEO великої компанії в Україні сьогодні не має бути людиною, яка знає відповіді на всі питання. Його завдання — будувати організацію, яка ефективно працює за будь-яких обставин, швидко адаптується до змін і не втрачає фокус на головному — співробітниках і клієнтах.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви маєте проблеми, зверніться до фахівця.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я