МЫ В СОЦСЕТЯХ:

Робота і життя під час війни. Чи є місце для балансу? Історії людей "Агропросперіс"

Після початку повномасштабного вторгнення Група компаній «Агропросперіс» започаткувала або переосмислила низку ініціатив, направлених на турботу про безпеку та здоров’я працівників. Щоби показати, як вони працюють у реальному житті в різних областях України, ми зібрали чотири історії від першої особи.

Гібридний формат роботи

Надія Косарчук-Маруда, головний бухгалтер «Агропросперіс»:

«У Групі компаній «Агропросперіс» я працюю протягом 19 років. За цей час змінювалися компанії, в яких я працювала, моя посада, обсяг роботи, організаційні структури підприємств та команди. А ще ці роки були динамічними у моєму особистому житті. Разом з професійним шляхом у компанії я проходила школу мами 2-х діток і сучасної жінки.

Наразі я головний бухгалтер Вінницької філії і веду три компанії. Це доволі значний обсяг роботи, а ще більше ─ важливих дат та дедлайнів. Та попри організацію роботи та планування пріоритетності виконання завдань для мене важливо стежити за здоров’ям ─ встигати займатися спортом (за підтримку і залучення до якого я також вдячна компанії та ініціаторам!), знайти час на спілкування з рідними та улюблені хобі і просто час на те, щоб зупинитися, заземлитися, відпустити стрес, надихатися і виспатися.

Якби не віддалена робота, я б і половини не встигла всього, що планую і виконую зараз. Адже щоденна витрата часу на дорогу в офіс та додому становила 1–2 години, це дуже багато.

Я вдячна компанії за можливість працювати дистанційно, за забезпечення необхідною оргтехнікою. Вдома я облаштувала своє робоче місце, де можу зосередитися, тому продуктивність вища, ніж в офісі. А ще не треба витрачати багато часу на обід, адже холодильник поруч. Тож робота з дому для мене це лише плюси. Єдиний мінус ─ відсутність живого спілкування з колегами ─ я надолужую щотижня, коли приїжджаю в офіс за документами».

Підтримка, яку відчуває вся родина

Родина Немцевих, «Ворожбалатінвест». Ольга — мама двох доньок, Юрій — механізатор:

«Удома, у прифронтовому регіоні, вільний час дітей зараз зовсім не такий, як раніше. Через безпекову ситуацію та постійні тривоги доводиться багато часу проводити в приміщенні. Старша донька намагається займатися навчанням, малюванням чи хатніми справами, відвідує уроки танців, але дітям дуже бракує простого безтурботного спілкування з однолітками на свіжому повітрі.

Одного дня чоловік, прийшовши з роботи, розповів, що на ранковому наряді керівництво повідомило про можливість від «Агропросперіс» відправити дітей працівників з прикордонних регіонів до літнього табору!

Першою реакцією була величезна вдячність і водночас легке батьківське хвилювання. Зрозуміли, що це унікальний шанс для дитини вирватися з постійного стресу, змінити обстановку, оздоровитися та відчути справжнє, безпечне дитинство, якого діти Сумщини зараз багато в чому позбавлені.

Після повернення доньку було просто не впізнати ─ емоції вирували кілька тижнів поспіль! Вона із захопленням розповідала про нових друзів, насичені майстер-класи, вечірні вогники, квести та командні ігри. Найбільше їй запам'яталася атмосфера тепла, безпеки та постійної уваги з боку вожатих.

Ми одразу помітили, як змінився її емоційний стан: дитина повернулася відпочилою, усміхненою, із сяючими очима та великим запасом внутрішньої енергії. Зникли напруга та тривожність, які, на жаль, стали звичними для дітей із прифронтових зон.

Для нас як для батьків це була не просто поїздка до табору, а відчуття психологічного розвантаження й спокою за свою дитину. Коли ти живеш у постійній напрузі на Сумщині, найбільше прагнення ─ захистити дітей і повернути їм хоча б частинку радості.

А ще «Агропросперіс» допоміг нам при народженні другої дитини: чоловікові як працівнику було надано грошову допомогу 100 тис. грн, а також додаткові три дні відпустки.

Компанія та Благодійний фонд «Агропросперіс» системно підтримують нас у найскладніші часи. Це виявляється у щоденній увазі до потреб працівників, матеріальній допомозі, святкових привітаннях для дітей та підтримці в критичних ситуаціях».

Спорт, який об'єднує

Валерій Журавель, ветеран, працівник ТОВ «Агротоп», учасник АП Олімпіади 2026:

Валерій приєднався до команди «Агротоп» у вересні 2026 року. За його плечима ─ 17 років державної служби, а з початком повномасштабного вторгнення ─ служба в Національній гвардії України, зокрема на передових позиціях і штурмових напрямках.

Про можливість участі в АП Олімпіаді дізнався від інспекторки з кадрів, а долучитися до змагань мотивувала директорка підприємства. Організатори запропонували йому ветеранську велодистанцію 10 км, проте Валерій вирішив змагатися на загальних умовах і подолати 20 км.

«Я був упевнений, що потраплю до першої десятки! Хоча спорт завжди був частиною мого життя, раніше більше займався бігом, легко долав дистанції 18–20 км. А от велосипед став для мене новим викликом.

Найяскравіші емоції були на старті ─ одночасно і впевненість у власних силах, і хвилювання перед дистанцією. А фініш ─ це взагалі окрема історія! Сьоме місце, відчуття перемоги над собою, навколо камери, ведучий, вболівальники! Навіть дав інтерв'ю у прямому ефірі. Емоції просто зашкалювали!

Уже з перших днів агітую всіх навколо! Одразу визначаю, хто в нас поїде на велосипеді, хто бігатиме, а хто плаватиме. Хочу, щоб якомога більше колег відчули ці неймовірні емоції!»

Пліч-о-пліч із захисниками

Сергій Сокольвак, ветеран, водій вантажівки, «Немирівлатінвест»:

Майже два роки Сергій працює у «Немирівлатінвест». «У нас шикарний колектив! Можна і пожартувати, і завжди допоможуть, якщо потрібно. Раніше я працював неофіційно, тому різницю дуже відчуваю», — ділиться Сергій.

Однією з особливих подій для нього стала участь у програмі відпочинку та відновлення для ветеранів. Найціннішим для Сергія стало те, що він зміг провести цей день разом із донькою. Під час збиральної кампанії робота займає практично весь день ─ від ранку до вечора.

Сергій уперше спробував себе в гончарстві, відкрив для себе каякінг.

«Донька досі під враженням! Уже запитує, коли ми ще поїдемо. Для мене дуже цінно, що ми змогли провести цілий день разом, спробувати щось нове та отримати стільки позитивних емоцій».

Ще одним несподіваним моментом стало привітання до Дня захисників і захисниць України. Керівник особисто вручив Сергію подарунковий сертифікат від компанії та Благодійного фонду «Агропросперіс».

Та найголовніше, за словами Сергія, навіть не подарунки, а відчуття, що про тебе пам'ятають, цінують і підтримують.

«Такі заходи справді перезавантажують. З'являються нові емоції, враження, зайві думки потроху вивітрюються, і той черв'ячок усередині перестає гризти».

Замість висновку

Це різні люди, професії, регіони та життєві обставини. Але всі наші історії ─ про цінні речі, які мають значення: можливість працювати у буднях війни, спільний рух, активний спосіб життя, підтримку колег, увагу до родини та відчуття, що ти залишаєшся частиною великої команди і тоді, коли став на захист країни чи повернувся зі служби в ЗСУ.