Сезон змін. Що читати влітку

Влітку у всіх традиційно більше вільного часу. Навіть поки ви не пішли у відпустку, однаково якісь вихідні варто повалятися десь на траві, піску чи просто на терасі чи балконі. Бажано це робити з користю, а не лише примножуючи ризик раку шкіри від парадоксальним чином досі модного ультрафіолету. Дітям, щоби особливо не розслаблялися, пам"ятаю, в мої часи у школі вручали на літо "Тихий Дон", і чорта лисого тебе випустять гуляти, поки не прочитаєш свої законні 50 сторінок в день.

От вчора в таксі (бо де ще я можу почути такі відбірні зразки чистого трешу) поп-співачка квилила: "Сльози в букви, а букви в Мак". Ура, покійний Стів Джобз прожив життя недаремно — продукція "Apple" проникла в життя кожної кухарки. І тепер кухарка, як тільки перестане строчити "Вконтактє" про причину своїх чергових сліз, може навіть, за деякого душевного зусилля, влаштувати триб"ют винахіднику цих трендових гаджетів і почитати про нього книжку.

Волтер Айзексон у книзі "Стів Джобз", щоправда, більше звертається до бодай трохи комп"ютерно підкутих юзерів, розповідаючи історії розвитку того чи іншого еплівського продукту, без котрого багато хто собі й життя не може уявити: фотографи, ілюстратори, веб-дизайнери, звукорежисери, музиканти, відеоінженери і просто любителі пограти в розрядочки.

Але не розчаруються й ті, хто просто прагне мелодрам і соціальщини з повчальним хепі-ендом, бо наштовхнуться на цілком міфологічу історію життя Стіва Джобза. Тут вам і мати-підліток, що добровільно віддає немовля на усиновлення, аби лише його змогли вивчити в коледжі, і прийомний батько-перфекціоніст, і драматичний момент, коли Стів збагнув, що він мудріший за своїх батьків, і стрімкий шлях цього селф-мейд генія від гаражної роботи на Хьюліта з Паккардом до положення одного з найбагатших чоловіків світу. При цьому все так по-буддійськи, без надлишків. Є чому повчитися.

Читати книжки влітку не менш корисно, ніж закручувати огірки на дачі

Кларіса Пінкола Естес "Бегущая с волками". Книжка, написана надзвичайною жінкою для надзвичайних жінок: творчих, активних, не затурканих суспільством і рольовою моделюю "кіндер-кірхе-кюхен", чи, принаймні, тих, хто поза цією моделлю хоче побачити в житті хоч трохи більше й не з"їхати з глузду від безкінечних депресій і усвідомлення марності існування.

Авторка, лікар-психоаналітик, учениця Юнга, писала книгу двадцять років. Аби сісти, їй потрібно декілька стільців, при цьому вона вважає себе жінкою красивою і вас навчить такого ж щирого вміння любити своє тіло в незалежності від фашистських целулоїдних стандартів. Її прості, чисто людські поради змінили життя тисяч і тисяч жінок. Та й, чого там казати, адекватних чоловіків також.

Як каже сама авторка, наймудріша книга, де йдеться про найскладніші речі, має бути написана так, аби її змогла зрозуміти кмітлива 5-річна дитина. На матеріалі казок, переказів і легенд Естес аналізує проблеми дикої жіночої душі, викриває пастки, в які ми самі себе заганяємо, розбирає схеми наших стосунків, залежностей, відмови жити повним життям на догоду суспільству, котрому ніколи не була вигідна чиясь індивідуальна свобода. Книжка магічна тим, що відкриваєш її на тій темі, котра для тебе актуальна на даний момент. "Чоловікам ця книга заборонена..." – таємниче казала викладачка танатології в моєму університеті. А я думаю, що залежно яким чоловікам. Не всі ж вони дурні з тараньками в зубах і футболом в телевізорі.

Дмитро Горчев "Деление на ноль". Особисто мій улюблений сучасний російський письменник. Якби Чехов жив в наші дні, він був би Горчевим. Хармс би теж не відмовився. Горчев зі своєю іронією, стьобом, дотепністю і гостротою теми завжди попадає в точку. Велетенський гуманіст нашого часу з геніально мізантропськими лаконічними текстами. Книга-антидепресант, книга-перевірка реальності.

"Оргазм і Захід" Мішеля Мюшамбле в перекладі Ірини Славінської. Цілісінька історія Європи через призму суспільного сприйняття сексуальності. Це безвідказний спосіб зацікавити вашу дитину-старшокласника історією. Знали би святі інквізитори, що жіночий оргазм, котрий тоді був прямим свідченням зв"язку з дияволом, в наш час мелькатиме на обкладинці кожного жіночого журналу, і вже його не надто часта присутність у житті буде вказувати на те, що жінка ненормальна, то з горя виселилися б самі в ті ж райони, куди виселяли всіх гомосексуалістів і повій.

Bon Appétit. І пам"ятайте: читати книжки влітку не менш корисно, ніж закручувати огірки на дачі.

Мнение опубликовано на сайте Фокус.ua на украинском языке с целью сохранить особенности авторского стиля писательницы Ирены Карпы