Верным путем идете. Почему решение Стокгольмского арбитража важно для будущего Украины

31 мая Стокгольмский арбитраж вынес первое решение по спору между Нафтогазом и Газпромом. Суд признал незаконность требования российского монополиста "бери или плати". Кроме того, арбитраж удовлетворил требование Нафтогаза по отмене запрета на реэкспорт купленного у Газпрома газа. Однако главное решение по обоюдным финансовым претензиям еще не вынесено. Газпром требует у Нафтогаза уплаты $46 млрд за неотобранный в соответствии с принципом "бери или плати" газ. В ответ украинцы хотят взыскать с российского монополиста $17 млрд за вынужденные закупки газа по завышенной цене. Газпром уже заявил, что решение Стокгольмского арбитража — лишь промежуточная стадия процесса и для Украины все не так радужно, как кажется на первый взгляд.

КТО ОНА

Заместитель главы комитета ВР по вопросам топливно-энергетического комплекса

ПОЧЕМУ ОНА

Активно участвует в подготовке законов, регулирующих газовую отрасль, хорошо осведомлена о ходе разбирательств с Газпромом

Газпром вважає, що арбітраж виніс лише "проміжне" рішення у спорі з газового питання. Наскільки реально російському монополісту під час наступних засідань вплинути на думку Стокгольмського арбітражу щодо суми в $17 млрд, яку Нафтогаз просить стягнути з Газпрому як переплату за газ за "контрактом Тимошенко"?

— Технічно це проміжне рішення. Воно визначає принципові напрями — скасовує принцип "бери і плати", стверджує про можливість реекспорту газу, а також про принципи встановлення ціни виходячи з ринкових умов, а не прихованих чи нав'язаних домовленостей. Але не називає конкретні цифри. Ще мине кілька тижнів і буде остаточне рішення, яке встановлюватиме конкретні цифри по кожній із позицій.

Навряд чи Газпром погодиться добровільно повернути переплачені Україною за газ кошти. Існує можливість у примусовому порядку стягнути з росіян позовну суму?

— Рішення міжнародного арбітражу є обов'язковими. Проти тих, хто його не виконуватиме, буде застосовано санкції. Не думаю, що російська сторона піде на це.

Якщо Україна отримає $17 млрд, куди вони підуть — у Нафтогаз чи до бюджету?

— Тут йдеться скоріше про "умовні" кошти — ті, на яких наполягала російська сторона (фінансові претензії Газпрому становлять $45,7 млрд; з них неоплачені рахунки щодо спірної ціни за листопад 2013 р. — травень 2014 р. у розмірі $2,9 млрд і оплата непоставленого газу на вимогу "бери або плати" у розмірі $42,8 млрд. — Фокус) не будуть сплачені нами, бо ми їх не винні. Тобто команда голови Нафтогазу Андрія Коболєва збереже їх для нашого бюджету.

А ті гроші, які росіяни, можливо, будуть винні нам, підуть на відповідні цілі, очевидно, через рахунки Нафтогазу. Але не забувайте — Нафтогаз є державною компанією, підзвітною уряду, тому в разі надприбутків вона сплатить державі дивіденди або податки.

Якою є роль у виграному позові голови Нафтогазу Андрія Коболєва, а яка — українського уряду?

— Керівники Нафтогазу — Андрій Коболєв і Юрій Вітренко, та величезна кількість їхніх юристів, як в Україні, так і поза межами, безумовно, є фронтменами цієї перемоги. Ми маємо бути вдячними їм за те, що вони вистояли і не піддавалися ані загрозам, ані втомі.

Проте і Верховна Рада, і уряд, і президент також допомагали їм відстоювати українські інтереси. Закони, які ухвалював парламент, і внутрішні перетворення на ринку газу в Україні також є свідченням для арбітражу. Тому я очікую більш злагодженої роботи надалі щодо опанування ідеї будівництва газопроводу "Нордстрім 2". Слід докласти більше зусиль на всіх рівнях, аби відстояти саме нашу позицію.

• Читайте также: Все сложно. Почему "Северный поток — 2" может оказаться невостребованным

Ваші прогнози — якими стануть відносини Нафтогазу з Газпромом у майбутньому?

— Мене більше цікавить, як складуться відносини Нафтогазу з європейськими партнерами. У цьому позові я бачу відкриття нових можливостей протистояти тиску Газпрому щодо ідей, які не відповідають нашим інтересам, наприклад таким, як побудова газопроводу "Нордстрім 2". Тепер усі знають, що Україна — це не безвольна недосвідчена дитина, а країна, яка навчилася відстоювати свої інтереси. Крім того, ми довели, що готові продовжувати боротьбу за свою транзитну позицію і для цього змінюватимемо правила у країні.