Інновації
Cергій Терещук, технічний директор компанії Ericsson в Україні, про вплив карантину на розвиток мобільних технологій, взаємозв"язок технологічного прогресу та економічного зростання й впровадження зв"язку нового покоління 5G
У період карантину суспільство зіткнулося з таким викликом, як необхідність організації віддаленої роботи та навчання. Чи збільшилося в зв"язку з цим навантаження на мережі мобільних операторів?
— Для початку давайте розглянемо, як змінилася поведінка користувачів телеком-послуг. Люди стали менше переміщатися протягом дня й більше часу проводити вдома.
Мобільність зменшилася не тільки в масштабі окремих міст, а й країн. Переміщення користувачів мобільного зв"язку за межі своєї держави (роумінг) практично припинилося. На тлі зниження мобільності користувачів відбувся перерозподіл навантаження на мережі.
У Європі CОVID-19 продемонстрував новий профіль трафіку: схема розподілу трафіку перемістилася з центру міста в передмістя, а мобільний трафік від кінцевого користувача в сторону мережі збільшився в кілька разів через роботу з дому, теле- і відеоконференції та з інших причин.
Чи змінилася при цьому поведінка абонентів: телефонувати один одному стали частіше чи всі комунікації пішли в онлайн?
— Абоненти стали більше розмовляти по телефону, ніж до початку карантину. У мережах американських, європейських й українських операторів голосовий трафік зріс приблизно на 20–30%.
Дата-трафік також збільшився. Перебуваючи вдома на карантині, практично всі члени сім"ї залишаються підключеними до інтернету протягом усього дня: в онлайні дорослі працюють, а діти вчаться. Однак варто зазначити, що відбувся перерозподіл трафіку між мобільною та фіксованою інфраструктурою. Адже, перебуваючи вдома, більшість людей вважають за краще використовувати бездротовий доступ на базі технології Wi-Fi. Відповідно, збільшилося навантаження на фіксовані мережі зв"язку.
При цьому зазначається зміна поведінки користувачів, зокрема, щодо мобільних додатків, якими найбільше користуються абоненти. Якщо раніше в пріоритеті в першу чергу були додатки, пов"язані з розвагами, соціальними мережами тощо, то в розпал карантину фокус змістився на бізнес-додатки і програми для освіти.
Як мобільним операторам довелося пристосовуватися до подібних змін трафіку?
— У ситуації, що склалася, можна відзначити не тільки хорошу роботу мобільних операторів, а й злагоджені дії державних регуляторів, сервіс-провайдерів, контент-провайдерів та ін. Наприклад, у Європі держрегулятори на основі моніторингу роботи мереж операторів розробили рекомендації, як їм справлятися з такою ситуацією і регулювати навантаження в мережі.
Оператори, зі свого боку, також відстежували поведінку абонентів і при необхідності збільшували пакети даних у тарифних планах, відкривали безкоштовний доступ до певних сервісів і платформ.
Сервіс-провайдери або контент-провайдери, такі як Youtube або Netflix, для зниження навантаження на мережі зменшили дозвіл відтворення відеоконтенту за замовчуванням з HD на стандартне. Ми також провели аналіз завантаження мереж операторів, визначили вільну ємність, розрахували, яке додаткове навантаження вони зможуть обслуговувати й виробили рекомендації.
Подібна взаємодія всіх гравців ринку дозволила уникнути критичних перевантажень як у нашому регіоні, так і в інших країнах світу. Адже абсолютно всі розуміють важливість телеком-інфраструктури і приділяють особливу увагу підтримці її працездатності.
Чи може карантин послужити поштовхом для ще більш інтенсивного розвитку мобільних технологій в Україні та світі?
— Задовго до карантину багато бізнесів і сервіси вже розвивалися online. Тепер міграція в бік цифрових технологій прискориться. Адже протягом кількох місяців на карантині ми звикли до роботи, навчання і спілкування online, хоч спочатку багатьом було непросто адаптуватися.
Подібна ситуація стане для технологій додатковим стимулом. І в подальшому можна прогнозувати появу нових сервісів і платформ для віддаленої роботи та ведення бізнесу. Особливий фокус буде зроблено на дистанційну освіту. Поштовх для більш інтенсивного зростання отримає віддалена медицина (e-health, remote health) і взаємопов"язана з нею технологія інтернету речей (Internet of Things), на основі якої будуть працювати датчики на зразок годинників та браслетів, що вимірюють тиск, проводять кардіограму і т. п .
Також буде розвиватися інтернет умінь (Internet of Skills), що дозволяє за допомогою технологій віддалено передавати практичні навички, наприклад, навчати грі на музичних інструментах з використанням окулярів віртуальної реальності й рукавичок, що передають тактильні відчуття.
Як вплине на ситуацію можливе швидке поширення в світі зв"язку нового покоління 5G?
— В останні кілька років передові гравці телеком-галузі фокусуються на розвитку 5G. У Китаї, Південній Кореї, Японії та США вже запущені комерційні мережі. Мобільні оператори в Європі анонсують модернізацію своєї інфраструктури для запуску 5G. Ця технологія повинна стати інструментом для створення нових сервісів, платформою для появи нових бізнесів.
Зокрема, завдяки 5G розвиваються технології, пов"язані з роботизацією на виробництві, що підвищить його ефективність і оптимізує процеси.
Тобто мережі 5G вже експлуатуються на окремих підприємствах?
— Вірно, розгортання таких мереж відбувається на деяких закритих об"єктах. Це може бути фабрика з виробництва автомобілів, електромобілів, де закрита мережа 5G використовується виключно для обслуговування бізнесу та виробничих процесів — такі проєкти вже запущені компанією Ericsson у Німеччині, зокрема, у партнерстві з Vodafone і e.GO, а також з концерном Daimler.
Інший приклад — логістичне підприємство, на якому для перевезення вантажів застосовуються автопілотовані транспортні засоби, а управління ними здійснюється через бездротову 5G-мережу. Проєкт також реалізований у партнерстві з оператором зв"язку Telecom Italia. Ericsson розгорнув мережу 5G, рішення на базі технологій AR і систему експлуатації із застосуванням технологій штучного інтелекту, щоб домогтися підвищення продуктивності, а також щоб забезпечити екологічність роботи порту в Італії.
Тобто ми говоримо не про футуристичні, а про реальні сценарії застосування технології.
В нашій країні можна реалізувати такі проєкти?
— В Україні ми працюємо з мобільними операторами і підприємствами, яким розповідаємо про цю концепцію і її можливе застосування в наших реаліях. На початковому етапі важливо зрозуміти, для яких цілей технологія 5G буде використовуватися на підприємстві, до чого це призведе, які процеси в підсумку вдасться оптимізувати і яких результатів досягти. Тільки після цього можна перейти до обговорення технічних аспектів.
У чому полягають переваги комерційних мереж на основі 5G, крім більш високої швидкості передачі даних?
— Коли стандарти 5G розроблялися, фокус робився на продуктивність, доступність, надійність, і особлива увага приділялася безпеці й захищеності, яка розглядалася не як додаток, а в якості базису технології. Захищена мережа критично важлива для бізнесу, особливо коли багато процесів відбуваються в online-режимі і через інтернет передається конфіденційна інформація.
Після закінчення карантину перед світовою економікою й Україною, зокрема, буде стояти завдання відновлення економічного зростання. Чи може цьому посприяти розвиток технологій?
— Будь-який новий технологічний виток стимулює розвиток економіки. До епідемії коронавірусу неодноразово проводилися дослідження, які підтвердили позитивний вплив збільшення проникнення мобільного широкосмугового доступу на зростання ВВП різних країн.
Наприклад, економісти Ericsson Research і Imperial College London представили результати спільного дослідження на основі досвіду 135 країн світу і дійшли висновку, що збільшення покриття широкосмугового доступу на 10% призводить до зростання ВВП країни на 0,8%. І це вплив лише однієї з галузей.
В якому напрямку повинні розвиватися мобільні технології в Україні, щоб прискорити економічне зростання в перспективі декількох років?
— Проекти, які зараз здійснюються в Україні в сфері мобільного зв'язку – результат дуже правильної стратегії. У країні вже побудовані досить хороші мережі LTE (4G), і оператори продовжують інвестувати в якість LTE-інфраструктури.
Крім цього, оператори отримали дозвіл на побудову мереж LTE на частотах низького діапазону. Ця технологія дозволить забезпечити покриття широкосмуговим доступом до інтернету автомобільні міжнародні траси і віддалені населені пункти. Це буде сприяти зменшенню цифрової нерівності в Україні.
При цьому вже зараз доцільно працювати над дорожньою картою розвитку і впровадження технологій наступного покоління 5G. Україні важливо робити перші кроки в цьому напрямку, щоб у результаті не опинитися в числі відстаючих гравців на цьому ринку.
Наскільки гостро зараз в Україні відчувається проблема цифрової нерівності?
— Карантин якраз і дав можливість відчути, наскільки присутня у нас цифрова нерівність. Адже багато хто, виїхавши на самоізоляцію за межі великих міст у дачні селища та невеликі населені пункти, зіткнувся з відсутністю доступу до інтернету або його низькою якістю. Це перешкоджає не тільки нормальній віддаленій роботі або спілкуванню, а й навчанню. Адже у дітей, що перебувають на карантині кілька місяців без доступу до інтернету, утворюється велика прогалина в знаннях. Якщо ж у дитини є доступ до інтернету, час карантину він проводить більш ефективно, не випадаючи з освітнього процесу.
Наскільки швидко можна виправити подібну ситуацію в Україні?
— Проєкт розгортання мережі LTE в діапазоні 900 МГц, про який ми вже говорили, якраз і стане серйозним кроком для усунення цифрової нерівності в Україні. Однак це справа не одного місяця і навіть року.
Цей проєкт розбитий на кілька фаз. До кінця 2022 року перед операторами стоїть завдання покрити всі міста з населенням понад 2 тис. осіб. Усі міжнародні магістралі планується охопити до кінця 2023 року, а національні — до кінця 2024-го. Українські оператори отримали дозвіл від регулятора і перебувають на початковому етапі.