Все статьиВсе новостиВсе мнения
Страна
Мир
Красивая странаРейтинги фокуса
Электрическая гегемония. Как заставить Ахметова продавать электроэнергию дешевле

Электрическая гегемония. Как заставить Ахметова продавать электроэнергию дешевле

Депутат Лев Пидлисецкий рассказал Фокусу о попытках монополистов протащить в текст закона лоббистские идеи, а также про кулуарные игры в комитете ВР по вопросам топливно-энергетического комплекса

25920

В останній робочий тиждень квітня депутати ухвалили закон "Про ринок електричної енергії". Депутат із "Самопомочі" Лев Підлісецький — один з ідеологів цього закону. В інтерв'ю Фокусу він досить різко висловлюється щодо дій керівництва фракції БПП, членів Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та менеджменту ДТЕК Ріната Ахметова. Фокус надасть можливість висловитися всім особам і представникам компаній, діяльність яких критикує пан Підлісецький.

КТО ОН


Член Комитета ВР по вопросам топливно-энергетического комплекса

ПОЧЕМУ ОН


Лев Пидлисецкий — один из идеологов закона "Про рынок электрической энергии"

Ви неодноразово казали, що після того як Закон "Про ринок електричної енергії" набере чинності, теплова генерація, яка має найбільшу собівартість електроенергії, буде змушена знизити ціни. Цьому має сприяти конкуренція. Проте генерація у нас належить лише двом власникам: більша частина — державі та ДТЕК Ріната Ахметова, у власності якого сконцентровано близько 70% теплової генерації. Що ж має змусити ДТЕК продавати електроенергію дешевше, якщо компанія не хоче цього робити?

—А чому ДТЕК цього не хоче? Бо зараз у нього і так все куплять за ціною, яку він сам запропонував. Бо сьогодні електроенергія і в Ахметова, і в державного "Енергоатома" викуповується за ціною, узгодженою регулятором. ДТЕК абсолютно байдуже, звідки брати вугілля, що спалюється на ТЕЦ, — чи в Роттердамі, чи десь інде. Головне, щоб розрахункова ціна вугілля, яка закладається в собівартість електроенергії, була якнайбільша. А вона визначається через кулуарні домовленості з тим же регулятором. Якщо дивитися по Ахметову, то це дуже показова річ. Але на ринку, де виробнику треба буде боротися за споживача, такі методи вже не діятимуть.

Як саме це відбуватиметься? Це означає, що найдорожчу електроенергію теплової генерації будуть купувати в останню чергу?

— Ціну на електроенергію встановлюватиме ринок, а не його регулятор. І вона буде саме такою, як потрібно ринку, щоб постачальник міг продати електроенергію, а споживач купити її. Попит врівноважуватиме пропозицію. В таких умовах ДТЕК, звісно, не зможе продавати її по дві гривні, як зараз. Бо не буде такого попиту, щоб виникла така ціна.

Подорожчає атомна електроенергія, але це дасть "Енергоатому" додаткові кошти на розвиток. Адже ця компанія сьогодні працює під тиском цінового регулювання, як було колись із "Укргазвидобуванням". До останнього часу з них забирали по максимуму і не давали розвиватися. В той час як приватні енергетичні компанії, той саме ДТЕК, стали успішними. Конкуренція — найкраще лікування від усіх хвороб економіки.

Проти прийняття закону про ринок електроенергії категорично виступила Юлія Тимошенко. Вона стверджує, що, коли буде введено прямі контракти між виробниками електроенергії та її постачальниками, промисловість одразу викупить дешеву атомну електроенергію, а населенню доведеться купувати найдорожчу, що виробляють вугільні та газові ТЕС і ТЄЦ. Як буде формуватися ціна на електроенергію на оновленому ринку? Зокрема для промислових та побутових споживачів.

"Ціну на електроенергію встановлюватиме ринок, а не його регулятор. Попит врівноважуватиме пропозицію. В таких умовах ДТЕК, звісно, не зможе продавати її по дві гривні, як зараз"

— По-перше, хочу сказати, що всі споживають однаковий товар — електроенергію. А ціна на неї буде формуватися не особисто у того, чи іншого виробника, а на ринку. Ринок матиме кілька сегментів, які дозволять формувати прийнятні ціни. Найбільший з них — так званий ринок "на добу наперед". Це майданчик, де через аукціони буде продаватися електроенергія на завтра. Електроенергія це товар, який не може зберігатися, і тому треба добре планувати, скільки купувати. І буде внутрішньодобовий ринок, де електроенергія продається на наступну годину чи години. Це дозволить формувати прийнятні для споживачів ціни, планувати та прогнозувати своє виробництво електроенергії та підлаштовуватися під споживання.

Новий закон передбачає, що обленерго, які сьогодні поєднують у собі функції передачі енергії по розподільчих електромережах, та її збут споживачам, мають розділити ці види діяльності по окремих компаніях. Це дозволить потрапити до розподільчих мереж новим постачальникам електроенергії, які створять конкуренцію обленерго. Ідея правильна, але чи спрацює вона? Бо у розподільчої компанії і постачальника, на які розділяться обленерго, залишиться один власник, який знову ж таки не зацікавлений, щоб його компанії ускладнювали роботу одна одній. На ринку газу відбулося саме це, і облгази, по суті, так і залишилися монополістами…

— Проблеми, які зараз є в облгазах, дійсно всіх наштовхують на думку, що так само буде і на ринку електроенергії. Але по ринку газу геть інша ситуація. Ми там прописали особливий спосіб використання газових мереж (орендна плата за використання державних розподільчих газових мереж. —Фокусу), а закону, який би його регламентував, немає. Потрібний законопроект виносився в зал раз, другий, третій, але його не ухвалили. Це була принципова помилка в Законі про ринок газу.

В Законі про ринок електроенергії прописано все, що там має бути. Нам не треба приймати жодного іншого закону, щоб запустити ринок. Єдине, що потрібно, — розробити трохи більше 50 підзаконних актів. Але це вже відповідальність НКРЕКП, "Укренерго", міністерств тощо. До парламенту більше цей закон не має повертатися.

Але проблема одного власника залишається. Як можна примусити власника оператора розподільчих мереж надати доступ до них незалежному постачальнику, якщо у цього ж власника є своя збутова компанія?

— Ви кажете про вертикально інтегровані компанії. В законі для них є дуже багато обмежень. Там мають бути незалежні директори, які повинні слідкувати за ухваленням рішень тощо. Але ключове — якщо ти одночасно є власником енергомережі і збутової компанії, то зобов’язаний забезпечити рівний доступ до мереж усім постачальникам, які працюють на ринку. Це є чітка норма. Так працюють в усьому світі, і ніхто навіть не припускає, що може бути інакше.

Сама по собі монополія — не злочин. Злочин — зловживання монопольним становищем. Тому, якщо у розподілі та постачанні один власник, але він не порушує закону і нікому не заважатиме, конкуренція все одно буде.

Лев Підлісецький: "Ринок матиме кілька сегментів, які дозволять формувати прийнятні ціни. Найбільший з них — так званий ринок "на добу наперед". І буде внутрішньодобовий ринок, де електроенергія продається на наступну годину чи години"

Зона високої напруги

Чи відчуваєте ви сьогодні, що на комітет відбувається тиск з боку політиків чи великого бізнесу?

— Я би не сказав, що хтось тисне саме на комітет. Є тиск на окремих депутатів. У нашій фракції, наприклад, зазвичай у всіх є своя власна думка, і кожен голосує на власний розсуд. Наприклад, я єдиний із "Самопомочі" проголосував за прийняття законопроекту про ринок електроенергії. Решта голосували проти, бо була значною мірою порушена процедура розгляду та голосування. Так не можна ухвалювати закони. Я ж не міг не підтримати закон, над яким так багато працював, тому і проголосував за. Проте все одно виступаю проти неправильної процедури прийняття законів.

На жаль, інші депутати не такі вільні у своїх рішеннях. Але це їхній вибір. Доки у нас Верховна Рада буде складатися з невільних депутатів, доти ми матимемо парламент, де рішення ухвалюються не в ньому.

Як часто приходить на засідання комітету Ігор Кононеко? Коли розглядалося питання про те, чи залишиться Дмитро Вовк на чолі НКРЕКП, казали, що він чи не вперше прийшов на засідання.

— То, що Кононенко ходить тільки коли йому треба, це факт. Зараз в комітеті критична ситуація через те, що дуже важко зібрати кворум. Бо у нас є біглі депутати Сергій Клюєв і Олександр Онищенко, які досі є членами комітету. Їх ніколи немає, але кворум рахується так, ніби вони й досі є. Є такі депутати, як Юхим Звягільський, який буває на засіданнях ще рідше за Кононенка. Той же Тарас Батенко, керівник партії "УКРОП". Коли я його питаю, чи буде він в середу на комітеті, він каже: "Ну, ти ж знаєш, що в мене по середах партійні зустрічі".

Тому, якщо треба розглядати якийсь важливий законопроект, в. о. голови комітету Олександр Домбровський телефонує кожному і просить прийти. От так відбуваються засідання комітету.

Чи є в паливному комітеті ВР лобісти інтересів ДТЕК Ріната Ахметова? Уже був гучний випадок, коли представники компанії на засіданні відкрито лобіювали інтереси своєї компанії, намагаючись переконати, що ДТЕК не може вважатися вертикально інтегрованою компанією.

"В нинішньому становищі неефективне має закритися. Споживачі не повинні утримувати зношені потужності"

— ДТЕК має, мабуть, найсильніших в Україні спеціалістів в енергетичній галузі. Там завжди були дуже високі зарплати і, відповідно, найкращі спеціалісти. Тому їхня активність в комітеті буває корисною. Єдине, що треба бути свідомим і завжди розуміти де лежить межа між професійністю та власною зацікавленістю.

Коли ти знаєш, якими секторами вони керують, то завжди дивишся на крок наперед: чи з цієї пропозиції вони не хочуть для тебе мати якусь вигоду? Коли ти вмієш правильно розставити акценти, тоді ти можеш знайти правильне рішення, навіть скориставшись їхніми порадами.

У цьому відношенні цікаво було спостерігати, як у квітні минулого року ДТЕК змінив свою поведінку стосовно реформи енергетичного ринку. До цього він був найбільш зацікавлений у запровадженні конкурентного ринку електроенергії та незалежного регулятора. Це може виглядати дивно з огляду на їхню монополію, але насправді все дуже просто. Їх гнобили, бо ДТЕК не був  у фаворі до квітня минулого року. Уся діяльність влади за часів міністра енергетики Володимира Демчишина була проти ДТЕК. Їм не підвищували оптову ціну на електроенергію, не йшли на інші поступки. Але наприкінці березня 2016-го запровадили вже відому всім формулу "Роттердам+" (визначення розрахункової ціни на вугілля для ТЕС на рівні світових цін. — Фокус), і справи пішли нормально. Усе, ринок і незалежний регулятор їм уже був непотрібний. Хоча, з іншого боку, вони всі професіонали і розуміють, що сьогодні з президентом вони домовилися, а завтра — посваряться.

Які саме лобістські ідеї намагався просунути ДТЕК?

— Це так званий ринок потужностей. Коли ти маєш потужність, і споживачеві за це треба платити (Мається на увазі запровадження постійної плати за максимальний обсяг електроенергії, яку теоретично можуть виробити генеруючі компанії. Незалежно від того, скільки фактично було згенеровано електроенергії за відповідний період. — Фокус). Здається підхід правильний, є відповідна світова практика. Наприклад, у Великобританії ринок потужностей працює.

А що би в нас було, якби я послухав ці професійні аргументи щодо європейської практики? У нас би платили за номінальну встановлену потужність, а не за ту, яка є реально. Бо реальна потужність буває меншою від номінальної через те, що частина обладнання генерації вже зношена, неефективна, а подекуди й узагалі списана. Але воно все є і стоїть там, де й завжди, і спробуй доведи, що станція вже не може видавати свою номінальну потужність. Якщо б у нас перестали експлуатувати всю стару генерацію, тоді можна було б запроваджувати ринок потужностей. Але в нинішньому становищі цього робити не можна. Неефективне має закритися. Споживачі не повинні утримувати зношені потужності.

Другий момент стосувався Національного плану щодо скорочення шкідливих викидів в атмосферу на вугільних ТЕС. План передбачає значні інвестиції в реконструкцію, встановлення фільтрів, очисних споруд тощо. ДТЕК пропонував, щоб фінансування було за державний кошт або за кошти споживачів, бо скорочення викидів є суспільним інтересом. Але чому так? Чому це не може робити власник? Якщо він, скажімо, на тому "Роттердамі+" заробив 10 млрд грн, то нехай за ці гроші і реконструює генерацію, яка приносить йому дохід. Комітет відкинув ці ідеї.

Лев Підлісецький: "Особисту відповідальність за тих членів НКРЕКП, які зараз працюють, несе президент України"

Вищі сили

Ми були свідками, як Верховну Раду фактично примусили проголосувати за закон, який залишив чинного голову НКРЕКП ще на півтора року на цій посаді. Проте вже зараз зрозуміло, що регулятор не впорався зі своїми обов’язками. Наприклад, перехресне субсидіювання в електроенергетиці не подолали, попри те, що тарифи для населення підвищили. Тепер їх треба підвищувати ще більше ніж вдвічі. Були скандали з абонплатою за потужність для облгазів, з підвищенням вартості для приєднання до електромереж тощо. Чи може сьогодні парламент щось зробити для виправлення ситуації?

— На жаль, майже нічого. По-перше, НКРЕКП формально є незалежним органом. Парламент не може на нього впливати. Але ми постійно публічно обговорюємо усі неправильні рішення. Щодо зміни членів, я особисто відстоював і далі наполягаю на корінній зміні всіх членів комісії.

Хто може це зробити?

— Тільки президент. Саме він несе особисту відповідальність за тих членів НКРЕКП, які зараз працюють. І перш за все за голову комісії Дмитра Вовка. Усі вони призначені указом президента без жодного конкурсу. Аби зняти цю відповідальність з президента і не звинувачувати його, я пропонував у законі про НКРЕКП зробити повну ротацію членів комісії. Прийняли новий закон, поміняли всіх членів, призначили за новою процедурою — і працювати. Тоді зможемо казати, що ми самі, як парламент, створили такий закон, такі умови, що призвели до таких наслідків. Ми б могли тоді відповідати.

Але цього не зробили. Тому я, як народний депутат, не можу відповідати за членів комісії, і я не вірю в професійність і в незалежність цього органу. Я точно знаю, що він залежний від президента. Кожний із членів НКРЕКП залежний від нього де-юре. І це не є моє звинувачення, це факт. Президент їх призначив.

Також президент домігся, щоб цей орган працював у нинішньому складі якнайдовше. Він видав указ, згідно з яким Вовк піде на ротацію останнім, більше ніж через рік. Це свідчить про те, що президент задоволений його роботою. Він задоволений рішенням по "Роттердаму+", абонплаті за газ та іншими їхніми рішеннями. Інакше б Дмитро Вовк був звільнений першим.

Але ж Порошенко зробив заяву, що не погоджується з рішенням про запровадження абонплати за приєднання споживачів до розподільчих мереж облгазів, і на зборах фракції БПП і президент, і депутати вимагали від Вовка скасувати це.

— Вовк прийшов на засідання фракції і йому сказали: "ну-ну!", — і він скасував рішення, а депутати ставлять собі це в заслугу… Вибачте, але ми хочемо мати професійного й незалежного регулятора, чи залежного?

Чи може фракція БПП, яка б вона там не була, вказувати Вовку: "скасуй рішення"? Суспільство може це робити. Конкретна фракція — ні. "Самопоміч" також виступала проти цього рішення, але це було публічно, а не за зачиненими дверима. Те, що зробили президент і БПП, нонсенс. Регулятор має бути професійний і незалежний. Рішення щодо абонплати за газ було ухвалене абсолютно непрофесійно і, мабуть, на користь конкретної особи, оскільки воно є вигідним лише одному учаснику рику і одному олігарху — Дмитру Фірташу (власнику більшості облгазів. — Фокус).

Чи можна сказати, що саме президент сьогодні найактивніший і найсильніший лобіст в енергетиці, якому важко опиратися?

— Це так, виходячи з логіки всіх останніх подій. Він зберігає за собою максимальні впливи на всі процеси.

261
Делятся
Google+

Читайте также на focus.ua

https://www.dobovo.com/ru/
https://www.dobovo.com/ru/
Подписка на фокус
Наши ленты

ФОКУС, 2008 – 2017.
Все права на материалы, опубликованные на данном ресурсе, принадлежат ООО "ФОКУС МЕДИА". Какое-либо использование материалов без письменного разрешения ООО "ФОКУС МЕДИА" - запрещено. При использовании материалов с данного ресурса гиперссылка www.focus.ua обязательна.

Данный ресурс — для пользователей возрастом от 18 лет и старше.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентство ИнА "Українські Новини", в каком-либо виде строго запрещены.

Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство "Интерфакс-Украина", не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, кроме как с письменного разрешения агентства.

Материалы с плашками "Р", "Новости партнеров", "Новости компаний", "Новости партий", "Инновации", "Позиция", "Спецпроект при поддержке" публикуются на коммерческой основе.

Ukr.net — новости со всей Украины.