Красиві жінки та Чорнобиль. Отакий от імідж України на міжнародній арені

2019-06-20 16:05:48

144 0
Красиві жінки та Чорнобиль.  Отакий от імідж України на міжнародній арені

Красиві жінки та Чорнобиль. Отакий от імідж України на міжнародній арені

Я не хотіла писати про це колонку. Тут нема що коментувати. Навіть пост на Фейсбуці цьому не хочеться присвячувати. Бо будь-яка реакція означає надати ваги цим словам.

«Завжди було уявлення в усіх у світі, що Україна - це перш за все сільське господарство, це шахти, це металурги. А туристи завжди казали, що в Україні дуже красиво, дуже смачно і дуже вродливі люди, особливо жінки. Так, все це є, і воно залишається нашим брендом».

Звісно, доречно було б зреагувати, аби про бренд і жінок сказонув якийсь пацанчик на районі, котрий крім шансону з пивного ларька в житті своєму нічого не чув і не сприймав.  У такому випадку можна було б відкрити людині очі, сказати: «слухай, друже, це сексизм, так ніхто не каже давним-давно»,  але мій біль в тому, що це сказав не пацанчик.

Знаєте, це як з тими рекламниками, котрі використовують оголених жінок для продажу товару. Так, я реагуватиму на бігборд реклами бетону з оголеною красунею та слоганом «з нами твердіє» у невеличкій Лохвиці чи Лубнах, але той самий плакат на вулицях Києва викличе зовсім іншу реакцію.

Об’єктивація у фахових рекламників чи у рекламах солідних товарів та послуг це ніби хрест на могилці креативності і творчості, хрест на репутації. Це є свідченням неспроможності створити щось справді варте уваги, підпис під власною некомпетентінстю.

Коментуючи сексизм і об’єктивацію слабких і нефахових рекламників, я ніби сподіваюся донести до них щось, про що вони, можливо, не замислювалися. Донести, що світ змінився і люди перестали споживати низькоякісний контент. Але я не буду робити це для компаній, які грають на серйозному конкурентному ринку.

Пояснювати презеденту, як варто чи не варто відгукуватися про жінок – це все одно, що пояснювати піар-агенції світового рівня, чому цицьки не продають. Якщо треба пояснювати – то не треба пояснювати.

Що я маю казати? Що бренди  існують для того, аби краще розрізняти і продати товар, а жінки не товар? Перепрошую, але про це говорилося вже стільки разів, що виконувати роль папуги не хочеться.

 Що довкола України й без того склався імідж країни поставки дешевих «Наташ» (пробачте, Наталки), а це не той імідж, який треба просувати? Ні, це не те, про що варто говорити з людиною, яка вирішила представляти нашу країну на міжнародному рівні.

Я, радше, хочу сказати про стереотипи. Стереотипи існують для того, аби спрощувати реальність. Аби мозку легше було каталогізувати і кластеризувати інформаційні пласти. «Всі блондинки – тупі», «всі роми – крадії», «всі євреї – жадібні» - яке примітивне сприйняття дійсності і яке воно далеке від розмаїття світу!

Але стереотипи існують не лише стосовно людей, стосовно країн – теж. Перевірте себе: макаронники, жабоїди, «нєє прігодіііілос». Переконана, ви без проблем ідентифікуєте про представників яких національностей і про які країни йдеться.  Думаю, за кордоном теж без проблем ідентифікують нашу країну за кількома натяками: доступні жінки, здатні на все заради заміжжя за іноземцем, заробітчани, які їдуть «на полуницю» і «на будову», котлета по-київськи.

Але це дуже, дуже спрощене подання дійсності.

Говорити, що брендом України є вродливі жінки це просто не хотіти розбиратися. Просто сприймати свою батьківщину як якесь абстрактне поняття, а не випуклу, реальну країну із реальними досягненнями та особливостями. Так, я розумію, що полтавське багатоголосся з використанням чвертьтонів при співі то дуже складно для сприйняття, але та сама петриківка – це уже так звично, що осягнути її можна навіть без підготовки! Коники з сиру, писанки, поліські коні, степ, тисячі рецептів куті і тисячі рецептів борщу…

Хоча це мені теж віддає шароварщиною, тож можемо відійти від традицій, які приїлися. Що є нашим брендом? ІТ-сектор, ідеї для інновацій, волонтерський рух та уміння самоорганізовуватися, революції без руйнацій і вандалізму, непокора – що є нашим брендом? Ось на яке питання нам треба дати відповідь на рівні країни, аби потім просувати цю відповідь. Але бажано розібратися, чим є Україна до того, як щось ляпати на міжнародному рівні. Бо це трішечки не гумористичне шоу, тут за слова треба відповідати.

За оцим стереотипним висловлюванням про Україну, відпущеним людиною, котра має представляти Україну у світі, стоїть величезна ідентифікаційна та іміджева криза. Ми розуміємо, що виросли із шароварного уявлення про Україну (Спритко і Гарнюня не можуть більше представляти нас на міжнародній арені), але ні  до чого нового ми так і не доросли. Якщо при клацанні пальцем перша асоціація з Україною це вродливі дівчата, а не щось інше, то працювати нам ще і працювати.
Трохи, до речі, HBO потрудилося над нашим брендом. Тепер наш бренд також – Чорнобиль.

Чорнобиль і «вродливі дівчата» - отакий от імідж України на міжнародній арені.

Говорили-балакали…