Проти лому знайдеться лом,- відеоконференція Бориса Тарасюка

Найбільш популярне запитання від читачів. На ваш погляд, коли варто очікувати масової роздачі російських паспортів у Криму?

Ще в 2008 році тодішнє керівництво Міністерства закордонних справ виступило з демаршем перед російською стороною у зв"язку з роздачею паспортів громадян Росії громадянам України, що проживають в АР Крим. Цією справою займалися і правоохоронні органи України. Визнані факти того, що російські паспорти громадянам України видавалися консульською установою РФ в Сімферополі. З цього приводу якраз і було здійснено демарш.

Чи існує юридична можливість розірвати пакт Януковича-Медведєва?

Коротка відповідь: так, існує.

Які є підстави для цього?

Підставами є наш внутрішній Закон про міжнародні договори, який передбачає розірвання міжнародних договорів (стаття 18 і 24). Другою підставою є міжнародне право - Віденська конвенція у справах міжнародних договорів 1969 року. Вона є чинною, Україна є стороною цієї конвенції.

Конвенція передбачає випадки розірвання або денонсації міжнародного договору. Серед причин, які допускає міжнародне право (статті 56, 59, 60, 62 Віденської конвенції), є, зокрема, істотне порушення двосторонніх договорів. Одна сторона повинна довести, що є систематичне порушення об"єкта міжнародного договору. У даному разі українська сторона має достатньо підстав довести, щоб довести, що російська сторона систематично, з моменту укладення в 1997 році трьох угод по Чорноморському флоту порушує свої зобов"язання за цими угодами.

Можна навести приклади. Абсолютно без погодження з українською владою переміщають вибухонебезпечні види озброєнь, такі як крилаті ракети. Військові патрулі Чорноморського флоту з озброєнням гуляють вулицями Севастополя. Такого не може дозволити собі жодна країна. Цілі вулиці закриті для руху громадян Севастополя через те, що там є якийсь об"єкт РФ. Російська сторона систематично і вперто опирається інвентаризації тих об"єктів, які вона орендує.

Лише інвентаризація може надати можливість укладення договорів оренди. Російська сторона свідомо затягує цей процес. Бо якщо будуть укладені угоди про оренду, то російська сторона буде платити дорослу ціну, а не міфічну, яку вона сьогодні нібито платить, а насправді нічого не платить.

Тепер влада каже, що нібито газом віддають.

Російська сторона базує Чорноморський флот надурно. Жодної копійки Україна за це не має.

Помилкою, якщо не злочином української влади на початку 90-х було те, що вона визнала існування так званих корпоративних газових боргів і визнала їх як борги держави. Російська сторона використала це і сказала: ми будемо вам з цього боргу платити нібито плату. А цей борг не був державним - це борг підприємств, і держава не мала зобов"язань щодо цього боргу.

Укладені Януковичем угоди, які прогнозують нам 40 млрд. доларів задурно – це обман. Плата за перебування флоту залишається такою, як вона була, тобто ніякою. Додається лише 2,25 млн. доларів до неіснуючих 97,75 млн. доларів. Отже Росія як не платила, так і не буде нічого платити. А за найбільш скромними оцінками, плата за землю мала б складати 1,2 млрд. доларів за рік. Ви ж розумієте, які ціни на узбережжі Чорного моря в районі Севастополя, а це 18,2 тис га землі в Криму і 3,2 тис. га окремо в Севастополі. Додайте до цього 4,5 тис. об"єктів, інфраструктури, портові споруди. А за це нічого не платиться.

Нинішня влада вже продемонструвала своє ставлення до Конституції, до закону. При підписанні угоди президентом порушена стаття 17 Конституції, яка забороняє – і це імперативна норма – присутність на території України іноземних військових баз. Крапка. Крім того, президент України порушив закон про міжнародні договори, який містить статтю про правила пролонгації міжнародних договорів. Це дало мені підстави внести в Верховну Раду проект постанови, прийняття якої фактично означає початок процедури імпічменту президента. Це про 2015 рік, про який ви говорите.

Якщо не буде якихось форс-мажорних обставин, то в 2012 році ми матимемо парламентські вибори. Вони можуть змінити співвідношення сил у Верховній Раді. Це може дати підстави для перегляду існуючих домовленостей.

Але якщо ви навіть увійдете до складу правлячої коаліції, то президент може просто ветувати всі рішення нової більшості.

А чому ви виключаєте можливість створення конституційної більшості?

Останні опитування показують, що у Партії регіонів все дуже добре.

Я можу сказати, що в 2004 році опитування показали, що лише 6% жителів Києва готові до масових протестів на вулиці. А помаранчева революція почалася з масових виступів саме киян.

Але тоді дуже "допомогла" влада.
Я думаю, що зараз влада може допомогти збурити половину країни.

А які можуть бути втрати України, негативні наслідки від денонсації договору?

У всіх викликало подив прив"язання питань стратегічних, що мають відношення до національної безпеки, до комерційних угод, до ціни на газ. Так ніде у світі не робиться. Це як сполучити жабу з вужем.

Ті міфічні 40 млрд. доларів, які обіцяють за 10 років, не йдуть ні в яке порівняння з тим, що ми втрачаємо щороку – 1,2 млрд. доларів тільки за оренду землі. З об"єктами і інфраструктурою, з портовими спорудами, ця сума буде в 4-6 разів вища.

Коли ми анонсували конференцію, використовували дещо провокаційний банер "Він знає, як звільнити Севастополь". Є запитання читача: а від кого його звільняти? Зрозумілим є настрій такого запитання. У тижневику Фокус вийшов репортаж з Севастополя. Місто святкує: більшість жителів Севастополя радіють, вони підтримують домовленості Медвєдева і Януковича.

Від чого? Від того, що їх позбавляють мільярдів доларів плати до бюджету міста Севастополь? Люди не мають інформації адекватної, щоб відчути, що вони отримають і що втрачають.

Журналісти не побачили розпачу у місті, тільки позитивні настрої.

Щороку бюджет країни і міста Севастополь втрачає мільярди доларів від того, що Україна не отримує належної плати за базування ЧФ РФ. А розмовами про те, що флот дає робочі місця, прикриваються для того, щоб приховати альтернативу. Вона полягає в тому, щоб зробити Севастополь туристично привабливим містом і містом активної ділової діяльності. А для цього потрібно задіяти всі портові споруди для бізнес-діяльності, для перевалочного порту. Це принесе конкретні гроші громаді міста. І від цього виграють громадяни. І не треба буде говорити про декілька тисяч робочих місць, тому що їх буде значно більше.

А як бути з настроями міської громади Севастополя? Вона ж хоче, щоб, принаймні, флот не йшов, не кажучи вже про бажання більшості городян, щоб місто взагалі відійшло до Росії.

Якщо комусь хочеться - не без підказки ззовні - щоб Севастополь належав Росії, то на це є міжнародне право. До речі, я є автором унікального рішення Ради безпеки ООН 1993 року. Прийнято, що будь-які спроби стверджувати, що Севастополь належить Росії або у не правовий спосіб належить Україні, як і весь Крим, йдуть всупереч з принципами та цілями статуту ООН. Це рішення Ради безпеки ООН. Унікальне й обов"язкове для виконання всіма країнами-членами ООН, у тому числі для Росії.

Кажуть, що це було досить вдалою відповіддю України і Ради безпеки ООН на рішення Держдуми Росії.

9 липня 1993 року Держдума прийняла рішення про те, що Севастополь нібито належить Росії. А 20 липня 1993 року в Раді безпеки ООН в Нью-Йорку ми добилися визнання рішення Держдуми Росії таким, що не має юридичної сили.

Запитання від читача: Ви як екс-міністр закордонних справ не можете не знати, що є постанова Верховного Совєта Російської Федерації від 21 травня 1992 року, що відміняє її ж постанову від 5 лютого 1954 року про передачу Криму. Тобто в протилежної сторони теж є юридичні аргументи.

Російські законодавці прийняли немало провокаційних по відношенню до України рішень. Це також належить до таких рішень.

По-перше. Якби ви поставили це питання Міністерству закордонних справ або уряду Росії, то у відповідь би ви отримали: "Це не є державною позицією Росії". Крапка. З приводу рішень, які приймає законодавчий орган Росії, в тому числі щодо України, з Москви ми завжди чуємо, що їх не можна трактувати, як офіційну позицію Росії.

До того ж у міжнародному праві є положення правонаступництва стосовно кордонів. Всі нові незалежні держави в 1991 році прийняли рішення про те, що кордони між республіками, які існували на момент розпаду Радянського Союзу, визнаються державними кордонами незалежних держав. Ніхто не поставив під сумнів лінію кордону України включно з Кримським півостровом, окрім провокативних рішень російських законодавців.

Рішення Ради безпеки ООН 1993 року визнало рішення російських законодавців таким, що суперечить положенням двостороннього міжнародного договору між Україною і Росією, укладеному в 1990 році. Нині діючий міждержавний договір був укладений в 1997 році як частина пакету разом з угодами по Чорноморському флоту. Ця ув"язка, я вважаю, є абсолютно прийнятною з точки зору міжнародної практики. А прив"язка – ви нам базування на 25 років, а ми вам знижку ціни на газ - абсолютно суперечить існуючій міжнародній практиці.

У випадку денонсації Росія може застосувати дії у відповідь. Це може бути будь що. Наприклад денонсація договору від 1997 року, підвищення ціни на газ.

Нація, основною мотивацією якої є страх, ніколи не стане нацією гідною і не буде стверджувати свою державність. У нас з Росією були різні часи. Пам"ятаю, як на початку 90-х кожного року лякали Україну, що перекриють газ. А куди він піде тоді? Перекрити газ неможливо технічно. Ми не повинні діяти з огляду на страх. Це найгірше, що можна собі уявити.

Ваше відношення до ідеї федералізації. 30 квітня, до речі, віце-прем"єр Тихонов знову виступив з такою ідеєю. Можливо, цей варіант краще відкритого конфлікту між Заходом і Сходом країни?

Доки залишається небезпека відриву частини України від основного тіла держави, в жодному разі не можна переходити до федеративного устрою. Це може привести до катастрофічних наслідків. Тому я виступаю категорично проти ідеї федералізації.

Я виступаю за те, щоб регіони мали розширені економічні права. На сьогодні громади міст, сіл, регіонів позбавлені такої можливості. Уряд Тимошенко у бюджеті на минулий рік якраз намагався змінити такий стан речей. Але не отримав підтримки з боку президента, Верховної Ради, і опозиція не підтримала.

Ідея федералізації як політичний проект є небезпечною. Ідея надання більшої автономії регіонам, громадам – це той шлях, яким треба йти для того, щоб зняти занепокоєння.

Хіба намагання будь що втримати унітарність держави не може навпаки призвести до розколу України?

Поки що Україна є унітарною державою і як унітарна держава існує вже майже 19 років. На відміну від сусідніх країн, немає серйозної загрози її територіальній цілісності. Тому унітарність не несе з собою небезпеку.

Партія регіонів під час передвиборчої кампанії виступала за визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії. Чи можливе таке визнання і як ви оцінюєте наслідки для України, якби таке визнання відбулося?

А якщо запропонують знижку, наприклад, на нафту? Існують припущення, що питання Абхазії і Південної осетії може бути предметом торгу влади в відносинах з Росією.

А чому опозиція нагадує набір розрізнених дрібних партій? За два місяці у вас немає жодного результативного рішення, жодної дії влади, яку б вам вдалося зупинити?

Якщо ви мені підкажете, яким чином зупинити зухвалі рішення влади, яка порушує Конституцію, закони, принципи і норми моралі, то я був би вам вдячний. Якими методами опозиція може це зупинити? В Верховній Раді створена більшість у антиконституційний спосіб, так званими тушками. Яким чином зупинити, якщо Конституційний Суд приймає антиконституційне рішення? Ми пам"ятаємо, який справедливий у нас Конституційний Суд, що за часів Кучми виніс рішення "1+1=1". Немає методів. Конституція нехтується, топчуться закони, навіть регламент Верховної Ради топчеться, а ви чекаєте від опозиції якихось результативних дій?

Опозиція може лише застосувати ті методі, які використовувала нинішня влада – блокувати трибуну, але трибуну заблокувала влада.

Нічого з цього не вийде, якщо опозиція не об"єднається. А чому вона роз"єднана? Вона ж була об"єднана в 2004 році. Об"єдналися навколо єдиної кандидатури і врешті решт одержали перемогу. А розкололася вона через дії Віктора Ющенка, який виявився найбільш успішний саме в цьому плані, ніж в плані державотворення. Розколов національно-демократичні сили, розколов свою фракцію "Наша Україна – Народна самооборона", фактично розвалив демократичну коаліцію, мандат на яку дав народ.

Я думаю, що небезпека змусить представників всіх опозиційних сил об"єднатися, і перші паростки ми бачимо під час суботніх акцій протесту під Верховною Радою і минулого вівторка під ВР. Наступна акція протесту призначена на 11 травня. Чим більш зухвалими будуть дії нинішньої влади, тим більш згуртованою буде опозиція.

Як ви прокоментуєте заяву Путіна, що нібито і Тимошенко не заперечувала проти продовження базування ЧФ?

Ідучи на цей ефір, я зв"язався з Юлією Володимирівною. Я запитав у неї безпосередньо. Вона категорично заперечує це. Вона підтверджує, що неодноразово під час зустрічей з Путіним з російської сторони це питання порушувалося. Але це не сприймалося українською стороною.

Путін каже напівправду. Про те, що він це питання порушував. Але він не говорить про другу частину: а якою була відповідь української сторони? Так от, Юлія Тимошенко неодноразово публічно і до виборів, і після виборів підтверджувала свою категоричну незгоду з продовженням перебування російського Чорноморського флоту після 2017 року.

До речі, Янукович під час передвиборчої кампанії не казав, що флот залишиться до 2042 року

Він обіцяв, що в разі перемоги він повернеться до переговорів з Росією щодо флоту. 2042 рік – на це його змусили і він, я думаю, не дуже пручався.

Питають про думку половини країни. А мене зустрічне питання: а як же думка другої половини країни? Не забуваймо, що президент вперше в історії України був вибраний менш ніж 50% виборців. І взагалі його підтримала лише третина виборців України, тобто мандат довіри дуже обмежений. І лише силовими, антиконституційними методами він намагається надолужити і вибудувати структуру влади, яка дуже нагадує мені авторитарну.

Питання до вас як до голови партії Народний Рух України. В якому форматі ви будете приймати участь у виборах? Чи можна констатувати політичну смерть блоку "Наша Україна – Народна самооборона"? З ваших відповідей зрозуміло, що з колишнім президентом Ющенком ви не будете мати справи в політиці.

Однозначно, ні. Тому що саме Ющенко розколов фракцію "НУ-НС". Сьогодні вона на декілька секторів розділена. І навряд чи можливо склеїти її.

Впродовж свого президентства Віктор Ющенко неодноразово робив заяви і дії, які свідчили про те, що йому, як і попереднику, муляє очі Народний Рух України. І він відверто звертався з пропозицією, щоб ліквідувати НРУ і злити його з новим проектом "Наша Україна". Ми знаємо, що сталося з "Нашою Україною".

Народний Рух України не з особами і персоналіями. Народний Рух України - з Україною. Для нас Україна понад усе. НРУ бере участь в об"єднанні демократичних сил, як в парламенті, так і поза парламентом. Опції для НРУ на майбутніх виборах – і місцевих, і парламентських – відкриті. І лише з"їзд НРУ визначить позицію. Я як голова партії і як людина, наділена повноваженнями говорити від імені партії, не наважусь сказати, яким чином НРУ буде брати участь у виборах – це визначить лише з"їзд.

Назвіть тоді ваших політичних союзників. Блок Тимошенко, ВО "Свобода", може ще хтось?

Ми об"єдналися з іншими політичними силами, куди входить 8 партій, представлених в парламенті. Це далеко не повний перелік наших союзників політичних. Ми сподіваємося, що частина національно-демократичних сил, яка знаходиться поза межами об"єднання, врешті решт, зрозуміє, що Україна понад усе, а не особисті амбіції, і увійде в об"єднану опозицію. Не варто називати їх по імені. Всі дуже добре знають, хто входить до фракції "НУ-НС" - це 9 партій. Крім того, це партії, які не представлені в Верховній Раді. У разі, якщо переможе відповідальність перед українським народом і державою, то всі ці політичні сили будуть разом.

Щодо проблеми зради в національно-демократичних силах. З 236 голосів за харківську угоду вирішальними були голоси 9 бютівців і 7 нунсівців, які і дозволили ратифікувати договір. Хто несе відповідальність за цих людей - БЮТ і "НУ-НС". І це ж не перший раз. Верховна Рада Мороза була така сама. Це колись закінчиться?

Серед переліку цих голосів немає тих, хто прийшов в парламент по квоті Народного Руху України. Як відомо, НРУ мав свою квоту в об"єднаний список "НУ-НС". Звичайно, ті партії, в складі яких виявилися зрадники, мають робити висновки, так само як і виборці.

Але від самого початку результат в 236 голосів у мене викликає великі сумніви. Тому що коли голова Верховної Ради оголосив реєстрацію, то виявилося 211 зареєстрованих карток. Це порушення рішення Конституційного Суду про те, що засідання Верховної Ради правомочне лише за участі більшості від конституційного складу - 226 депутатів.

Не було 226. Тобто Литвин не мав права приводити до присяги додаткових 11 депутатів, маючи менше 226 голосів. Відніміть ці 11 депутатів з результату в 236 голосів. Ви отримаєте 225 - тобто не було легітимної більшості для ухвалення легітимного рішення. До цього додайте ще декілька регіоналів, які в цей час були присутні на сесії в Страсбурзі. Це можна довести, але оскільки у нас топчеться Конституція, мораль, то ніхто не буде слухати цих доводів.

Тобто, голосування за угоду Януковича - Мєдвєдєва - 100-відсоткова фальсифікація, ви так вважаєте?
Так.