Госсобственность - недорого. Конференция Александра Бондаря

На вашу думку, якою буде політика приватизації нової влади? Програми приватизації досі немає

Важно сказати, якою буде програма приватизації діючої влади. Можна порівнювати з тим, якою вона була, коли влада була у них раніше. Всім відомі приклади, якою була приватизація, коли уряд очолював Янукович, а Фонд держмайна – Чечетов і Семенюк. Наперед було відомо, хто переможе в конкурсах.

Зараз, коли оголошено конкурс по Луганськтепловозу, є відкриті, прозорі умови. Конкурс готувався ще минулим урядом. Це буде тест для діючої влади, як вона проведе цей конкурс. Потім можна буде робити висновки.

Ніяких змін в законодавстві, нових програм щодо Фонду держмайна уряд ще не подавав. Діє програма, прийнята ще в 2000 році, коли я був головою Фонду. Для новопризначеного голови фонду буде дуже показово, якщо він зможе провести через парламент нову програму і прийняти нарешті закон про Фонд держмайна.

Якими будуть конкретні дії влади по приватизації? Є натяки, є пропозиції, є кардинальні пропозиції російської сторони, які насторожують опозицію і мене як фахівця, але це все на рівні розмов.

Багато експертів з приватизації кажуть, що Рябченко – це не Чечетов, і шанси на прозору конкурсну приватизацію зберігаються. Як би ви прокоментували призначення Олександра Рябченка на посаду голови Фонду держмайна?

З фахової точки зору це призначення дуже проблематичне, тому що у Рябченка абсолютно немає досвіду роботи у виконавчій владі і в приватизації.

Але ж він очолював спеціальну парламентську комісію з приватизації?

Я працюю вже чотири роки в комісії першим заступником і знаю, який фах можна здобути там. Цього абсолютно недостатньо, щоб вважатись фахівцем. Тому прикладом є Семенюк, яка вважалась фахівцем і очолювала спеціальну контрольну комісію, але абсолютно не знала законодавства з приватизації.

Проблемою є й те, що Рябченко призначений за квотою комуністичної партії. Мені дуже цікаво, як відреагує керівництво комуністичної партії на ті великі обсяги приватизації, які він оголошує.

Але ж там буде реагувати Григоришин, якого називають спонсором КПУ, а не Комуністична партія?

Я думаю, що соціалісти не пройшли в парламент саме тому, що вони взяли на себе відповідальність за приватизацію і призначили Семенюк головою Фонду. Комуністи жодного шансу пройти в парламент більше не матимуть, якщо Григоришин буде диктувати, що робити з приватизацією. Якщо на наступних виборах комуністам згадають, скільки їх ставленик продав об"єктів, та ще й в такий спосіб, як це робив Чечетов в період Януковича, можете уявити, який у них буде рейтинг. Тому інтереси Григоришина є, і фінансова залежність комуністів є, але ще й є бажання потрапити в наступний парламент.

В 2003-2005 роках все робилося дуже просто: в адміністрації президента Кучми збиралися три особи, розподіляли об"єкти, а Чечетов готував умови під кожного, кому розподілили, і він вигравав. Зараз це дуже важко робити.

Ви вважаєте високою ймовірність того, що приватизація буде засобом політичного платежу спонсорам влади?

Призначення голови Фонду саме за це говорить. Не призначали б Рябченка, представника одного із олігархів через фракцію комуністів, якби було бажання проводити відкритий прозорий процес. Поставили б нейтральну людину, яка достатньо орієнтується в приватизації і не залежна від жодного олігарха.

Якщо Рябченко хоче щось зробити на прохання інших олігархів, вони повинні будуть звертатися до Григоришина і вже він даватиме вказівки. Ця схема буде працювати до певної межі, тому що у самого Григоришина є бізнесові інтереси в приватизації.

Це Турбоатом?

Не тільки. І обленерго, і багато чого іншого.

До речі уряд оголосив про продаж обленерго.

Він оголосив про продаж обленерго, знятих з продажу попереднім урядом. Я думаю, буде бажання знизити ціну. Це обленерго, у яких вже є власник контрольного пакету, і продати які буде важко. Дай Боже, щоб їх забрали ті, кому вони належать.

На вашу думку, є сьогодні шанс на західних інвесторів – не вітчизняних олігархічних груп і не росіян?

У генерацій є шанс на майбутнє, тільки якщо їх придбає західний інвестор, і не тому що він кращий, а тому що він дійсно буде вносити інвестиції і призначить новий менеджмент. Наші олігархи не мають великого бажання інвестувати в свої об"єкти. Але я думаю, що і російський капітал задоволений буде, тому що інтереси, які озвучили Путін і Медвєдєв, якраз концентруються в енергетичній галузі, до якої належать і генерації.

Які є засоби у опозиції, щоб заблокувати або не допустити непрозорої приватизації?

Засоби у нас, на жаль, обмежені. Контрольну комісію Ради очолює представник комуністів Мармазов, який абсолютно не зацікавлений у жорсткому щоденному контролі за приватизацією.

Тобто голова Фонду від комуністів і той, хто його контролює, також від комуністів?

Так. Я виступав в парламенті і говорив, що це абсолютно недопустимий випадок для чинної влади, тому що жодного разу в історії приватизації такого не було. Зараз все в одних руках.

Вчора (27 травня - ред.) у опозиційного уряду виникла ідея створити іншу спеціальну слідчу комісію, яка буде досліджувати ці процеси. Я думаю, що мені запропонують очолити комісію, і я не буду заперечувати. Тому що коли влада не віддає опозиції посаду керівника контролю, то у нас немає виходу.

Я традиційно присутній від контрольної комісії на всіх резонансних конкурсах – на Одеському припортовому, збираюсь на Луганськтепловоз. Я входив в дві комісії при уряді Тимошенко з продажу "Укртелекому" і Одеського припортового. Зараз немає ніяких запрошень від Фонду держмайна ні в контрольну комісію, ні в комітет економічної політики, куди я вхожу. Це дивно, тому що дії Фонду могла б легалізувати присутність опозиції.

Складається враження, що влада навіть не намагається створити видимість прозорої приватизації.

Це в усьому, це не тільки в приватизації. Багато тих, хто голосував за владу, і тих, хто опонував їй, чекали, що такого не буде. Я був впевнений, що буде саме так, тому що у мене є певний досвід роботи з цією владою.

Були радикальні дії, вчинені опозицією в свій час – під час першого конкурсу по "Криворіжсталі", коли Хмара й Семенюк вривались в комісію, виривали документи. Тим не менш конкурс пройшов, хоча й потім був відмінений. Але якщо влада захоче щось продати таким чином, єдиний важіль – це прокуратура й суди, але вони знаходяться в системі єдиної виконавчої влади.

Хіба досвід "Криворіжсталі" нічому не навчив інвесторів: влада зміниться, буде реприватизація, новий конкурс. Чи всі впевнені, що Янукович – це навіки?

Я 5 років був головою Фонду, і в мене з потенційними покупцями-бізнесменами дуже часто на цю тему йшли розмови. Я наполягав на своїх підходах до приватизації, які базуються на законодавстві. Я завжди пояснював: я хочу вам продати так, щоб потім це не було скасовано ніколи. Це моя відповідальність.

Жоден об"єкт, який я продавав, будучи головою Фонду, не був оскаржений. Скандали теж були, більше політичного змісту. Але я намагався провести всю процедуру таким чином, щоб не було, за що зачепитися. Зачіпки по конкурсам, які проводив Чечетов, а тим більше Семенюк, професіоналу видно просто відразу. Зразу можна сказати, по яким пунктам можна оскаржити.

За неофіційною інформацією, Луганськтепловоз, скоріш за все, куплять росіяни. Структури Коломойського намагаються створити якусь конкуренцію. Це конкурс чи заздалегідь все відомо?

В цьому можна буде переконатись, коли стане відомо, кого допустили до участі в аукціоні. Пам"ятаєте аукціон по Одеському припортовому, який не визнали? Там була змова, однозначно.

Мені цікава роль "Привата" в цьому конкурсі. Для чого він іде? Щоб поборотись і виграти або, принаймні, щоб росіяни торгувались і купили за реальну ціну.

А скільки коштує цей завод?

Це аукціон покаже. Безумовно не ту ціну, яка була заплачена перший раз. Тоді було продано за 290 млн. грн, зараз стартова ціна 400 млн. Тоді ціна піднялася на 50 тис. Якщо вона зараз так підніметься – то це абсолютно замовний конкурс. Я думаю, що при нормальних обставинах до мільярда ціна могла б дійти, якби була відкрита конкуренція. Не тому, що цей об"єкт суперприбутковий, а тому що він має певну ціну для росіян, в нього є така продукція, яка буде користуватись попитом, є потенційна вартість.

"Приват" завжди приймає участь у конкурсах декількома структурами – наскільки я знаю, документи взяли три структури - якраз для того, щоб обкласти конкурс судовими рішеннями. Саме через суди починається процес. Тому він або буде намагатись придбати завод, щоб потім, можл, перепродати, або щоб йому дали відступні. Або його поставить на місце чинна влада.

Але ж "Привату" ще не повернули завдаток за Одеський припортовий.

Це не пов"язані речі. Це проблема нинішньої влади, яка звинувачувала уряд Тимошенко в неповерненні коштів (повністю погоджуюся, що це було грубе порушення законодавства), завела кримінальні справи, а тепер сама не повертає. Це просто абсурд. Як можна вимагати з одних, за це їх саджати і самим того не робити. Досі кошти не повернуті ні Григоришину, ні "Привату".

Це абсолютно не має відношення до грошей, які будуть заплачені за Луганськтепловоз. Кошти за Луганськтепловоз підуть на казначейство, на рахунок Фонду, а ті кошти вже списані з рахунків Фонду на Мінюст по виконавчому провадженню. І не повертаються.

Щодо приватизації Укртелекому. Чи потрібно його зараз продавати? Чи є ринковою стартова ціна 8 млрд. грн?

Укртелеком продається з 2000 року. Був прийнятий спеціальний закон, потім його відмінили. Конкурс оголошувався декілька разів. Останній раз – коли фонд очолював Парфененко в уряді Тимошенко, а я входив в комісію. Умови були абсолютно прозорі. Єдине: я заперечував, що 25% треба залишати в державній власності. На жаль Кабмін не пішов на це через наполягання комітету зв"язку.

8 млрд. може розглядатись як стартова ціна, тому що це не ціна, якщо відсутня відкрита прозора конкуренція. Чи створить її фонд в нинішніх умовах? Є проблема, тому що зіткнуться такі інтереси - куди там Луганськтепловозу. Є наші вітчизняні олігархи, які мають свої комунікаційні компанії. Є вже відомі МТС та Київстар, які захочуть прибрати "Укртелеком", щоб тут взагалі була монополія. Як цю монополію зможе Антимонопольний комітет розвести, коли всі ці люди з коаліції або підтримуються нею?

Я хотів, щоб в першу чергу приймав участь західний інвестор – і Дойче Телеком, і норвежці, і багато інших. Але в нинішніх умовах чи захочуть вони брати участь – це велике питання.

Я не підтримую позицію, що треба забороняти приватизацію. Але є побоювання в опозиції, що вони не зможуть забезпечити відкриту й прозору приватизацію, а заборонити - начебто зможуть. Але я не думаю, що 226 депутатів проголосують за заборону приватизації "Укртелекому". Я, наприклад, буду виступати проти. Я вважаю, що його треба продавати.

П"ять років тому Укртелеком дав би найкращий результат по продажу. Кожен рік його вартість зменшується. І якщо ми будемо розмовляти, чи варто його продавати, ще років десять, то розмови на цьому і закінчаться.

Казали, що підприємство збиткове. Це така українська традиція, монополісти – "Укрзалізниця", "Нафтогаз", Укртелеком - збиткові?

Він збитковий, дійсно. Це не традиція, це робиться навмисне для того, щоб потім дешевше цей об"єкт прибрати до рук. Немає об"єктів в Україні, які б, перебуваючи в державній власності, підвищили б свою вартість. Єдиним об"єктом була "Криворіжсталь", але він був унікальний, тому що працював під патронатом президента Кучми.

Який управлінець з держави, якщо вона ставить на монополії менеджерів за мізерну зарплату? Ясно, як вони будуть працювати і за що вони будуть вболівати: за своє чи державне. А до того ж фінансові потоки на всіх держпідприємствах контролюються певними олігархами, і вони виводять звідти кошти.

То менше зло – це вітчизняний чи російський інвестор і власник?

А навіщо західному інвестору поглинати активи в країні, яка зараз сама є об"єктом поглинання?

Ці об"єкти представляють певну цікавість і коштують не стільки, як на Заході. Тут дешева робоча сила, тут є сировина.

А на Укртелеком є якийсь реальний претендент - західний інвестор?

Я про це не чув, і в мене дуже великі сумніви. Але для того, щоб повернути імідж державі, два вдалих продажі за участі західних інвесторів – це краще, ніж всі наші заяви про євроінтеграцію і візовий режим. Всі політики на Заході слухають бізнесменів. Велика помилка Ющенка, що, продавши "Криворіжсталь", він не пішов далі, а почав блокувати всі процеси. Якщо уряд продасть "Укртелеком" відкрито і прозоро, то це створить дуже позитивний імідж України на Заході. Але треба, щоб приймали участь і росіяни, і українці, і західні інвестори.

При продажу Одеського припортового заводу ціна в 5 млрд. гривень була названа неринковою і результатом змови. Яка ціна є ринковою?

На аукціоні в усіх країнах стартова ціна робиться мінімальною, щоб більше учасників змогли внести заставу. Бачите, внесли заставу люди і назад не можуть отримати. Ну хто після цього захоче великі застави вносити? Як можна на Луганськтепловоз чекати стратегічного інвестора, якщо він знає, що після попереднього конкурсу застави досі не повернено?

Ви уявляєте собі спробу не повернути заставу росіянам?

А росіянам на ОПЗ була повернута застава з інших причин. До речі, про це теж ніхто не знає. Росіяни вносили заставу в доларах, а два наших інвестори - в гривнях. Застава в гривнях пішла на рахунок казначейства, а в доларах – до Укрексімбанку. І коли Парфененко ( в. о. голови Фонду держмайна - ред.) підписав платіжне доручення всім трьом учасникам, Укрексімбанк, як незалежний, доручення виконав, а казначейство – ні.

Повернули не тому, що хотіли повернути саме росіянам, а тому що гроші знаходились в банку, який прямо не підпорядкований уряду.

Зараз Рябченко каже, що кожен тиждень підписує платіжне доручення. Причому для спонсора партії, яка його поставила – Григоришину. А уряд не повертає. Ось така парадоксальна ситуація, і після цього ми говоримо, що хочемо провести прозору приватизацію.

А є якісь оцінки вартості ОПЗ з боку Фонду?

Оцінщики роблять оцінку по загальній методиці. У них є завдання: поставити стартову ціну, нижче якої уряд не хоче продавати об"єкт. Але на аукціоні завжди є механізм, який дозволяє власнику дати команду ліцитатору зняти об"єкт з торгів, якщо він не згоден. Цієї команди ліцитатору Фонд тоді не дав. І коли він вдарив молотком - це була основна помилка. Побачивши змову, не треба було ліцитаторам казати "продано". Тоді б ніяких судів не було.

Кажуть, що краще б Одеський припортовий продали тоді, тому що зараз він збитковий.

Він і тоді був збитковий. Ціна на газ залишилась така сама, і він буде на тому ж рівні. Він зараз працює ледь-ледь на собівартості, не дає ніяких прибутків.

А чому ж така конкуренція?

Конкурують структури, які розраховують на дешевий газ. По друге, там є термінал. Навіть якщо Одеський припортовий зупиниться, то термінал все одно представляє собою певну вартість. Коли кажуть, що термінал треба вилучати, то це абсолютне знецінення об"єкту, який без перевалки нічого не вартий.

Запитання від читачів. Чи володієте ви інформацією щодо ММК ім. Ілліча? Що там зараз відбувається? Бойко каже, що не продає, Бродський каже, що вже продав, місто маріуполь попереджає про соціальний вибух.

У мене немає інформації, продав Бойко цей об"єкт, як кажуть Бродський і інвестори. Але ситуація цікава в двох аспектах.

Мені дуже цікава реакція президента Януковича, тому що Бойко відноситься до прихильників Януковича. Він не з його партії, але з його компанії. І якщо так поводяться з людьми, які входять в оточення Януковича, то можете уявити, що буде з опозиційними власниками підприємств.

По-друге, мені абсолютно не зрозуміла участь в цьому конфлікті Бродського (Михайло Бродський - голова Держкомпідприємництва - ред.). Він представляє владу. Як він дає коментарі і звідки він щось знає? Ніякого відношення до реєстраторів його комітет не має.

У ЗАТ знаходиться трудовий колектив, він володіє своїми акціями, і Бойко не може одноосібно їх продати. Може він продав право на скупку цих акцій? Але знову ж таки нічого не відомо.

Сам по собі це теж сигнал для інвесторів. Якщо у нас на підприємствах, які входять в систему чинної влади, відбуваються такі події, то ніхто не гарантує, що завтра на "Криворіжсталі" не з"явиться через реєстратора новий власник.

А кому вигідно з економічної точки зору змінити власника ММК ім. Ілліча?

Їх конкурентом з самого початку був СКМ.

Говорять, що ММК ім. Ілліча – класичний приклад приватизації на замовлення під патронатом Кучми.

Так, через закон. Я тоді був головою Фонду і заперечував проти цього закону, але депутати проголосували. І позиція президента була за це. Уряд Ющенка теж спочатку був проти, а потім погодився. Тоді була однозначна трактовка: "Це проти того, щоб підсилювалася донецька група, представлена Ахметовим-Януковичем".

Але я не думаю, що зараз інтерес у СКМ лишився. Начебто якісь сліди Коломойського знаходять, хоча я не знаю, яке він має відношення до цих галузей і чому у нього там виник інтерес. У нього є заводи, але не такого профілю і не в такому обсязі. (Ігор Коломойський заперечив причетність до подій навколо ММК - ред.) Тобто, тут більше питань ніж відповідей.

Запитання від читачів. А куди поділися гроші від МВФ?

Дуже проста відповідь на це питання. Гроші від МВФ надходили в період економічної кризи, коли зменшились на порядок надходження від податків і митниці, і практично зупинилися виробництво та імпорт-експорт. А зарплати й пенсії уряд Тимошенко виплачував у повних обсягах. Азаров поки що цього зробити не може. Безумовно, частина грошей, які надходили на рахунок уряду (частина йшла на підтримку вітчизняної валюти в Нацбанк), направлялась на виплату зарплат і пенсій. Приватизації не було, завдяки тій же опозиції і президенту, а внутрішні запозичення брали, але їх не вистачало. Тому це було покриття дефіциту бюджету.

Я не думаю, що це був злочин, як він зараз подається, тому що всі люди, які отримали вчасно зарплати і пенсії, повинні дякувати, що ці гроші були. Віддавати ці гроші треба, але який був вихід? Не платити зарплати й пенсії?

Іншого виходу уряд зараз теж не пропонує. Вони почали діяти так, як діяв в кінці своєї каденції уряд Тимошенко, коли припинилися надходження від МВФ. Зараз уряд почав робити внутрішні запозичення через ОВДЗ, а це по суті - емісія Нацбанку і друкування грошей. Зараз обсяги цієї емісії перевищують в декілька разів емісію, що робив уряд Тимошенко. І будуть перевищувати ще більше, тому що з 1 квітня піднімаються зарплати й пенсії, буде перерахунок.

Варто очікувати на інфляцію і курсову нестабільність?

Якщо не зміниться політика уряду, а про це немає сигналів, то буде погіршення ситуації з дефіцитом бюджету.

Свої дії уряд називає стабілізацією. Я б назвав це стабілізацією, після якої ніяких реформ вже не настане, тому що бізнес зупиняється під тиском податкової, митниці та інших органів. У мене багато прикладів, бо бізнесмени звертаються до мене як до депутата. Єдине, що ніхто не хоче називати своє прізвище - залякані.

Зараз багато говорять, що податкова не хоче приймати звітність, щоб потім змусити платити штрафи за порушення термінів.

Це називається планові завдання. Уряд Азарова роздав всім обласним податковим управлінням завдання по збору коштів до бюджету. Вони абсолютно не мають відношення до прибутковості території. А в зв"язку з тим, що зростання економіки немає і прибутку немає, а є тільки попередні борги, то це абсолютно непідйомні суми. Далі обласна податкова адміністрація збирає підприємства і на власний розсуд розподіляє абсолютні суми. Це абсолютна корупція. Це цифри від стелі, вони не прив"язуються ні до обсягів, ні до чого.

Бізнесмену, який до мене звертався, поставили завдання: за місяць виплатити 100 тисяч, які він не заробляє і за рік. Сказали, що якщо не буде платити, його все одно опишуть штрафними санкціями, і ці кошти заберуть.

Податкова також вимагає довідок від банків, і якщо хоч щось є на рахунках, то забирають. Це законно? Податкова має право вимагати довідку з банку?

Це однозначно незаконно - забирати всі гроші без усяких підстав. Більшовизм чистої води - забрати і поділити. Це продрозверстка. Нам кажуть що ось-ось розпочнуться реформи, ми заживемо в іншій країні, і Захід до нас повернеться. А що залишиться в випаленій такими діями країні?

Я розумію, що податки треба збирати, але не можна їх збирати більше того, що здатен платити бізнес. Влада повинна була зробити так, щоб податки платили всі. Щоб не було "своїх", які взагалі не платять. Ви думаєте, що олігархам, що входять в оточення Януковича, теж спускають такі рознарядки?

У всіх країнах, які переживають економічну кризу, найбагатші люди збирали свої кошти і давали уряду під нульовий відсоток або взагалі дарували. Чому Янукович не звернеться до свої олігархів і не скаже: "У вас в офшорах мільярди, допоможіть уряду, дайте безпроцентну позику. А ці кошти, які ви перевели за кордон, будуть легалізовані і вам повернуті, як чесно зароблені".

Ви бачили бізнесмена, який би в це повірив?

Ну він же цю владу обирав, він же її підтримує. Чому б не допомоги цій владі вийти зі скрутної ситуації. Це ж його обов"язок, мені здається. Я ж не кажу, щоб вони звертались до бізнесменів опозиції. Якщо Ахметов не повірить Януковичу, що повернуть гроші, для чого ж тоді він його підтримує?

Питання щодо дієздатності опозиції. В країні фактично почався податковий терор щодо малого бізнесу, але ми не бачимо жодної акції протесту. Опозиція продовжує гратися в вінки, в зняття Табачника, в мову, в якісь ефемерні речі.

Я повністю згоден. Для мене ці речі теж мають значення. Я вважаю себе національно свідомим українцем, який боровся за незалежність. Для мене це святі речі, але я вважаю, що на сьогоднішньому етапі на цьому народ не піднімеш. На жаль. Частина Західної України на це реагує, для всіх інших це не має ніякого значення.

Учора ми присвятили засідання опозиційного уряду проблемам малого бізнесу, гарячу лінію відкрили. Якщо люди почнуть дзвонити, ми будемо знати реальні факти.

Я вважаю, у бізнесу два варіанти зараз - або піти повністю в тінь, виїхати за кордон, або піднятися і вийти на вулицю. Бізнесмен, який до мене звертався, сказав, що він уходить в тінь, а якщо його там знайдуть - а його, скоріш за все знайдуть, - то він закриває бізнес і виїжджає.

А що відбувається зараз у Харкові, який голосував за Януковича? Це ж приклад. Той парк, де б"ють людей і з них знущаються. Це люди, які голосували однозначно за Януковича. У Харкові мало людей з опозиції. Ставлення влади до своїх громадян ставить діагноз цій владі. Це саме питання можна було вирішити абсолютно по-іншому. Але воно вирішується по-бандитськи – яка влада є, так вона ці питання і вирішує.

Питання щодо коштів від приватизації. Постійно заявляється, що вони проїдаються, як у випадку з "Криворіжсталлю". З цим можна щось зробити чи нехай вони йдуть на покриття дефіциту?

Кошти, які зараз отримає уряд, абсолютно точно будуть проїдатися, тому що треба покривати дефіцит бюджету. Але іншого варіанту я не бачу. Ніж нищити бізнес, краще продати "Укртелеком", може й дешевше, ніж він коштує, продати Одеський припортовий, продати ще якісь об"єкти і закрити дефіцит бюджету. Це краще для країни і для економіки.

Так, ми втратимо ці об"єкти, але ми втратимо тільки уявлення, що вони в нас є. Насправді вони нічого державі не приносять, на них сидять ті самі олігархи і смокчуть з них останні соки.

Але ж держава втрачає будь-який контроль над ринком телекоммунікацій.

А навіщо цей контроль державі зараз?

Якщо Укртелеком придбають російські акціонери "Київстара" або МТС, що буде тоді з тарифами ?

Це інше питання. Для цього є Антимонопольний комітет. Якщо він допустить, щоб саме цей власник придбав "Укртелеком", значить у нас немає Антимонопольного, і у нас будуть встановлюватися будь-які тарифи. У нас є Комісія з регулювання зв"язку, яка визначає тарифи і для приватних операторів. Без неї ні МТС, ні "Київстар" не зможуть підняти тарифи.

Запитання від читача. У України ще багато активів, які можна продати? Можливо краще забути на якийсь час про приватизацію того, що залишилося у спадок від СРСР?

Ми продаємо наші активи майже 20 років. У 1991 році був створений Фонд держмайна. Ми продали менше половини наших активів. Продавати такими темпами ми можемо ще років 20 без збитків для держави.

Я зараз говорю про об"єкти, які можна продавати, я не кажу про національну безпеку, на яку зараз посягає Росія. Вона вибрала саме ті об"єкти, які в жодній країні продаватись не можуть.

Скажіть, а невже все, що пропонує Росія, несе загрозу Україні? Наприклад, щодо ядерного палива, добудови двох блоків АЕС, спільних проектів в авіації. Невже це все погано?

Я не відношусь до людей, які зашорені і думають, що від Росії одне зло. Це абсурд. Я особисто продавав багато об"єктів росіянам, і деякі непогано ними розпоряджаються. Але пропозиції в тому вигляді, як їх бачить зараз Росія, несуть загрозу.

Авіабудування. Зробіть так, щоб наші літаки купувались в Росії. Будуть гроші, будуть замовлення, будуть контракти і спільно будемо розвивати цю галузь. А пропонується інше: давайте створимо спільне підприємство, ми не хочемо на рівних торгувати, давайте щось спільне зробимо, отримаємо там контроль, і ви там нічого вирішувати не будете. То буде не український "Антонов", а вже російський.

Розробка спільних проектів не обов"язково передбачає спільну власність. Наприклад, добудова атомних електростанцій. Дуже чудово. Захід не дає кредити – Росія дає пільговий кредит як своєму братові в складній ситуації. Потім атомна енергія буде постачатись в Росію. Так ні, давайте зробимо спільне атоменерго, щоб ми це все добудовували, а потім воно буде в спільній власності. А у нас законодавством заборонено створювати спільні підприємства на базі атомних станцій.

Але ж західні концерни не цікавляться "Антоновим", наприклад "Боінг"?

У них стільки проблем своїх. Навряд чи вони зараз зацікавляться. Це був би оптимальний варіант, але уявіть собі, як ми підемо до "Боінга", якщо нас хоче взяти Росія. Це ж зразу ревнощі і конфлікти. Тут вибору навіть не дають.

Фаховість розмов з Росією мене лякає. Її нема. Є просто бажання догодити, бажання бути для них добрими, хорошими, щоб цю владу називали хорошою, не такою, як минула була.

Питання щодо Єдиного економічного простору і митного союзу. Це реально? А як бути зі Світовою організацією торгівлі (СОТ)? Чи це як друга державна мова, яку ніколи не зроблять, тому що не буде про що говорити на виборах?

Входження в єдиний митний союз з Росією – це хрест на СОТ. Ми туди дуже важко входили. Якщо ми зробимо єдиний митний союз з Росією, ми звідти виходимо.

А які наслідки будуть для бізнесу від виходу з СОТ?

Ми отримаємо для певного бізнесу якісь преференції, але по торгівельному балансу отримає більше Росія. Чи варто це робити? Це знову ж таки політичний тиск. Якщо ми входимо в ЄЕП, то про який Європейський Союз, про яку інтеграцію в Європу можна говорити?

З економічної точки зору що вигідніше: іти в ЄЕП чи залишатися у СОТ і домогтися зони вільної торгівлі з Євросоюзом?

Вигідніше йти на Захід.

Чому? Товарообіг же більший з Росією.

Ні, не весь. Експортери працюють на Захід, в тому числі й ті, що входять в пул Януковича. З Росією у нас в основному сировинна торгівля. Нових технологій, нового виробництва ми в Росії не купуємо. Але тут питання більше не економіки, а політичного вибору, політичної орієнтації країни. Якщо ми хочемо жити так, як живе Захід, з усіма їх проблемами, але й з надбаннями, то у нас не повинно виникати це питання. Якщо ми хочемо жити з Росією разом і повернути ті часи, що були 20 років тому, і того режиму, в якому зараз живуть Росія і Білорусь, це теж вибір.

Наше керівництво або балансує, або бере чиюсь сторону і не може нам чітко сказати напрямок, в якому ми рухаємося. Невже ви думаєте, що якщо Янукович зараз чітко скаже, що хоче йти на Захід, то від нього відмовиться електорат? Електорат вірить йому в усьому. Янукович пояснить, чому це треба. Але він цього не робить. Тому що Росія стоїть за спиною, погрожує, що зіпсує відносини.

Запитання від читачів. А що сталося з грошима від Кіотського протоколу? Звучать звинувачення, що їх вкрали.

Я знаю від представників колишнього уряду, що ці гроші надходили не в реальному вигляді, а у вигляді заліків і знаходяться на рахунках уряду, і нікуди не ділися. Детально сказати не можу, бо в уряді не працював. Це знає казначейство і профільне міністерство.

Запитання від читачів. Чи можете ви дати якусь відповідь щодо фонду, створеного Катериною Ющенко для будівництва Лікарні майбутнього? Лікарні немає, грошей немає, доля цього проекту невідома.

Я ніякої відповіді дати не можу, крім такого самого здивування. Відношення до фонду не мав. Це питання і те, що трапилося, – зайвий удар по іміджу попередньої влади і особисто президента, який залишив такий спадок після себе.

Склалося враження, що якби лікарню будувала Тимошенко, то зараз була б кримінальна справа. Чому тут, у випадку з Ющенком, нічого немає?

Якщо ви слідкуєте за заявами нової влади, то правових і юридичних претензій до Ющенка у них взагалі немає. А він все ж таки 5 років знаходився при владі. При бажанні можна було б теж щось знайти. Мабуть є певні домовленості, пов"язані з тим, що Ющенко в другому турі підтримав Януковича. Коли ці гарантії закінчаться, я думаю, залежить від поведінки Ющенка. У нього були якісь критичні висловлення, якісь заяви, а зараз він зник і взагалі невідомо, де він, і він мовчить. Скоріш за все, йому про щось нагадали, може й про цю лікарню.

У Ющенка зараз складна ситуація політична. Вести себе так, як веде Тимошенко, може людина, за спиною у якої немає кримінальних справ. Якщо люди мовчать, значить за ними щось є.

Я відійшов від підтримки Ющенка, коли створювалася коаліція з Литвиним і коли почалася проблема зі звільненням Семенюк з посади голови ФДМ і блокуванням продажу Одеського припортового. Тоді Ющенко чітко взяв сторону Семенюк, блокував приватизацію і забороняв нам створювати коаліцію з Литвиним заради того, щоб домовлятися з Януковичем. Це я особисто знаю, тому що до мене були звернення не підписувати угоду з Литвиним і Тимошенко.

Щоб йшли на коаліцію з Януковичем?

Тоді було бажання провести вибори, але, скоріш за все, наступний крок би був: давайте домовлятись з Регіонами, щоб не було виборів.

Я обіцяв Житомирській області, клявся, що ми будемо об"єднуватися тільки з БЮТ, і за це нас обирали.

А ті, хто зараз в коаліції від вашої політичної сили, теж клялись?

Безумовно. На цьому і Ющенко клявся. На виборах в 2007 році у нас було записано в угоді, що ми можемо створити коаліцію тільки не з тими, хто входив в коаліцію попередню – соціалісти, комуністи і Янукович.

Ті, хто перейшли в коаліцію, свідомо поставили хрест на своїй політичній кар"єрі, тому що до списку Партії регіонів їх уже не візьмуть. З попереднього складу 2006 року з тих, хто перейшов, одиниці потрапили. Але вони можливо поліпшили своє матеріальне становище, і їх це задовольняє.

Запитання від читачів щодо Національного банку. Чому Стельмах досі на посаді після того, що відбулося з гривнею, з банківською системою, депозитами, позичальниками?

Тобто гра на зняття Стельмаха була передвиборчою, тому що люди були незадоволені тим, що зробили з гривнею. Стельмах був ворогом, захищати його було політично невигідно. Вони зробили вигляд, що вони проти, хоча знали, що Ющенко його не віддасть. А тепер, коли у них всі важелі для звільнення Стельмаха, вони кажуть: він нас абсолютно влаштовує.

Це обличчя влади. В деяких речах це стосується і опозиції, яку я не вважаю бездоганною. Я розраховую тільки на тих людей, які мають свій бізнес, які хочуть захистити свою сім"ю, свої заощадження. Вони може щось змінять в цій країні. Від політиків важко чекати захисту, якщо вони зраджують те, за що боролись перед виборами.