"Людина з Торонто". Фільм-рекордсмен від Netflix – груба переробка французьких комедій з Рішаром та Депардьє

24 червня на Netflix вийшов комедійний бойовик "Людина з Торонто" режисера Патріка Х'юза ("Нестримні-3") з Кевіном Гартом та Вуді Гаррельсоном у головних ролях. Платформа повідомила, що фільм очолив чарти США та Великобританії.

За сюжетом випадково переплутали кілера та гуморного продажника-невдаху. В картині використано всі подібні ходи з французьких комедій 1970-1980-х: "Високий блондин у чорному черевику", "Укол парасолькою", "Татусі", — а назву взяли від "Людини з Ріо". Але все ж дует Гаррельсона і Гарта і видовищні спецефекти роблять картину ідеальною для одноразового перегляду.

Найстаріший голлівудський сценарист Роббі Фокс ("Я одружився з вбивцею з сокирою", "Старі під наглядом") і його молодший колега Кріс Бремнер ("Погані хлопці-4") безсоромно використовували в "Людині з Торонто" напрацювання французького кінематографа 1960-1980-х.

"Людина з Торонто": першоджерела

У "Високому блондині у чорному черевику" (1972) плутають музиканта та шпигуна, в "Уколі парасолькою" (1980) — кілера та коміка. В обох картинах у головній ролі — зірка французьких комедій П'єр Рішар. У "Невезучих" (1981), "Татусях" (1983) та "Втікачах" (1986) — сяє комедійний дует Рішара та Жерара Депардьє. Ідея трьох фільмів одна й та сама: вимушена співпраця двох полярно різних людей: герой Рішара — невдаха, слабкий, комічний, персонаж Депардьє — бойовий, вольовий, який злегка зневажає свого напарника.

Всі ці ходи використовували у своєму сценарії для "Людини з Торонто" й Роббі Фокс із колегою. Щобільше, навіть у назві бойовика вони обіграли назву французької кримінальної комедії 1964 року з Жан-Полем Бельмондо — "Людина з Ріо". В результаті вийшов гримучий сюжетний мікс.

Кевін Гарт і Вуді Гаррельсон, кілер та продажник

Тедді Джексон (Кевін Гарт) — продажник-невдаха. Але не без фантазії — він винайшов, наприклад, "безконтактний бокс". На навчальному ютуб-каналі Тедді сім переглядів за три роки. Водночас у хлопця непогано підвішено мову: він чудово молить язиком. Але не може зосередитися на одній справі й робить прикрі промахи, на кшталт того, що забуває вказати координати свого спортзалу на рекламному проспекті.

У день народження своєї коханої та чарівної дружини Лорі (Жасмін Метьюз) Тедді зняв особняк на озері, але через погано надруковану адресу (не поміняв картридж) потрапляє в сусідній будинок, де головорізи катують людину, прагнучи вивідати шифр. Вони сприймають Тедді за кілера-дізнавача — Людину з Торонто. Тедді, включивши фантазію та вміння "грузити", несподівано швидко досягає результату. Але незабаром він зіткнеться зі справжньою Людиною з Торонто (Вуді Гаррельсоном)…

Будуть запаморочливі трюки на літаках та авто, бійки та членоушкодження — все це як у бойовику 1990-х. Додайте дуже середній гумор. Але одна річ тримає біля екрана: дует Гаррельсона ("Справжній детектив") та Гарта ("Джуманджі") виглядає органічно, бо перший грав убивць незліченну кількість разів, а другий починав як стендапер-невдаха. Обом не потрібно напружуватися або перевтілюватися, щоб зіграти своїх персонажів.

Вуді не тільки неодноразово грав кілерів ("Природжені вбивці"), але в нього, як відомо, і батько був професійним убивцею, засудженим на довічний термін.

Що стосується Гарта, то в 20 років він намагався виступати як стендап-комік у Філадельфії під ім'ям Lil Kev, але його кілька разів освистували зі сцени, а одного разу навіть кинули в нього шматок курки. Однак невдачі Кевіна Гарта не зламали, він почав брати участь у різних комедійних конкурсах і, нарешті, досяг успіху. Тож кому і треба давати приз за цей фільм — то це менеджеру з кастингу.

Найцікавіше в картині — як два центральні персонажі "перетікають" один в одного: Тедді стає зібранішим і сміливішим, а у Воллі, він же Людина з Торонто, потроху лагіднішає серце. Зв'язок між ними — і той, і другий цінує дружину Тедді, але Воллі вважає, що чоловік її не гідний.

Зауважимо, що пародійність картини значно пом'якшує показані в ній кримінальні події. Як це працює? Трагедія-лірика підносить, народжуючи сльози (висхідна метафора, як говорив Бродський: "твої очі, як бірюза"), а гумор-іронія применшує (низхідна метафора: "твої очі як гальма"), викликаючи сміх. Тому доречно, коли трагічно показують добро (тому в Біблії, зокрема мало жартів), а гумористично — зло.

У фіналі стрічки "Людина з Торонто" гумор дійде до комедійного абсурду, коли з різних кінців світу з'їдуться кілери з прізвиськами: Людина з Токіо, Людина з Маямі й навіть Людина з Москви, яка отримає штангою.

Висновок: вдала пара Гарт-Гаррельсон, іронічне зображення злочинців та видовищні спецефекти роблять картину ідеальною для перегляду у вихідний день, коли не хочеться напружуватись.