Перемога України. Глядачі столиці влаштували овації відновленому Маріупольському оркестру "Ренесанс"

У Будинку архітектора в Києві успішно відкрив весняний сезон відновлений Маріупольський муніципальний камерний оркестр "Ренесанс". Ним керує 69-річний диригент, заслужений діяч мистецтв України Василь Крячок, який створив цей оркестр у Маріуполі ще 1989 року. Маестро зараз на лікуванні в Німеччині, але його підопічні й без нього чудово відіграли нову складену ним програму "Музика в ритмі танцю", яка, здавалося, ввібрала весь драматизм, трагедію, але також і надію на звільнення Маріуполя.

Відомо, що в Маріупольській філармонії ховалося понад 1000 осіб. Крячок став комендантом цього бомбосховища під час війни. На відміну від драмтеатру, філармонія вціліла. Диригент відмовився грати окупантам гімн ДНР, сказавши, що "не знає такої країни". Йому вдалося виїхати з міста у квітні минулого року.

Фокус ділиться враженнями від концерту відновленого оркестру.

Філармонія — бомбосховищ

Воєнна історія Маріупольського муніципального камерного оркестру "Ренесанс" драматична. З початком ракетних атак на Маріуполь у філармонії, де працював оркестр "Ренесанс", влаштували бомбосховище — у підвалі будівлі.

За перші два тижні війни у філармонію набилося щонайменше 1100 осіб: музиканти, сім'ї з дітьми, довколишні жителі — деякі вже мали серйозно пошкоджені квартири.

"Люди цілодобово йшли: питали про вільний куточок. Адже я добре знаю приміщення, вмію керувати великою кількістю людей, бо якось само собою з директора філармонії я перетворився на коменданта", — розповів в інтерв'ю Василь Крячок, директор Маріупольської філармонії і диригент.

Наприкінці березня до міста увійшли окупанти, почали до нього навідуватися. "Спочатку показали фотографії проукраїнських людей — хотіли дізнатися, де вони. Сказав, що нічого не знаю. Тоді: "До Перемоги готуватимемо концерт, вчіть гімн ДНР". — "Я такої країни не знаю". Розповів, що мене цікавлять люди із золотого фонду духовності, культури та науки… Не знаю, як після цього живий залишився”, — ділився Крячок спогадами. Стараннями доньки, яка мешкає в Берліні, диригента вивезли з міста.

Більшість музикантів маріупольського оркестру "Ренесанс" роз'їхалися до різних країн, частина залишилася. У Києві їх виявилося кілька — вони стали основою для відновлення оркестру. Маестро склав і відрепетирував зі своїми підопічними нову програму "Музика в ритмі танцю", що прозвучала в столичному Будинку архітектора як цілісний спектакль.

Музика — як кіно про війну та мир

Розпочали музиканти з "Маленької нічної серенади" Вольфганга Амадея Моцарта. Це якесь безжурне мирне існування. Ця легка музика викликала асоціації зі смарагдовою лукою, по якій бігають діти. А у фіналі, коли вона стала спокійнішою, спалахнула в уяві інша картина: мати поправляє ковдру дитині та ніжно дивиться на неї.

"Менует" Луїджі Родольфо Бокеріні: діти стали підлітками — їхні перші танці на балу.

Молоді кавалери та жінки — в пишних атласних сукнях: червоних, бірюзових і жовтих. Люстри, розкіш, сотні вогнів.

"Дніпровський вальс" Ігоря Шамо переносить дію вже в сучасну Україну. Бачиш безліч прогулянкових човнів улітку на річці. Чоловіки у футболках — на веслах, дівчата в легких ситцевих сукнях сміються, притримуючи рукою капелюхи з широкими полями, щоб ті не злетіли у воду.

У "Гавоті" Віктора Косенка зненацька з'явилися ностальгічні нотки, наче всі ці щасливі картини — лише спогади про щасливе минуле.

Oblivion короля танго аргентинця Астора Пьяццолли начебто ілюстрував велику боротьбу Маріуполя. Пронизливе соло на скрипці Андрія Рахманіна (закінчив Донецьку консерваторію) звучало як втілення незламного духу маріупольців.

Продовженням цієї композиції стало Libertango П'яццоли, де вже на всю міць звучить тема свободи, наче шалений опір "Азовсталі". І відразу згадався фільм Романа Полянського з Гаррісоном Фордом "Несамовитий", якому вона послужила саундтреком, про боротьбу лікаря в Парижі з арабськими терористами.

Ця шалена музика була схожа на трагічні ураганні вихори. Тут столичні глядачі потроїли музикантам справжні овації. Рахманін кланявся й усміхався.

І завершило цю приголомшливу музичну виставу танго аргентинського композитора Карлоса Гарделя, яка прикрасила культовий фільм "Аромат жінки" з Аль Пачіно, де актор зіграв осліплого підполковника. У стрічці — та сама ідея, що й у композиції: не здаватися, в якому б плачевному становищі ти не опинився. І тоді ти виграєш цю партію в житті.

Чудовий концерт, чудове виконання.

Наступний виступ оркестру "Ренесанс" відбудеться в Будинку архітектора 10 квітня.