"Місія нездійсненна-7". Том Круз хороший у трюках, але "індійський" сюжет зводить нанівець його зусилля

Від прем'єрного шпигунського бойовика "Місія нездійсненна-7" враження двоїсті. З одного боку — тут видатні трюки. Ще після трейлера обговорювали епізод, коли Том Круз стрибає в прірву на мотоциклі, щоб потім розкрити парашут — одна з вершин каскадерного мистецтва. З іншого — відчуття, що сценарист зшив різні трюки без виразного змісту. Фокус розбирається в нюансах сьомої частини відомої шпигунської франшизи, на виробництво якої було витрачено $290 млн.

Загальне враження: вийшов каскад трюків із ходульною драматургією, нашпигованою штампами і безглуздостями а ля індійське кіно. Звідси навіть тема помсти героя, що йде з юності. Гумові маски з обличчями, які напялюють герої, взяті напрокат із французького пародійного "Фантомаса" 1960-х. Подвійне ставлення до фільму залишається до останнього кадру — це і видатний трюковий бойовик, і найлютіша пародія на сам жанр. Форма без змісту. Але докладніше.

Еквілібристика з мотоциклом

Почнемо з позитивного. 60-річний Том Круз у прекрасній фізичній формі: бігає, б'ється, їздить — все жваво. Амплуа супершпигуна йому продовжує бути до лиця, незважаючи на вік.

Звичайно, не можна не відзначити його рекордний трюк на мотоциклі. Актор-каскадер на зйомках шість разів зістрибнув зі скелі на "залізному другові". Перебуваючи у вільному польоті, Том розкриває парашут.

Можна сказати, що це творчий розвиток трюку Джекі Чана в бойовику "Обладунки Бога 2: Операція Кондор" (1992), коли він у порту вилітав на мотоциклі в гавань, відпускав мотоцикл у воду і хапався за важкий вантаж, який висів на крані. Тут величезна кількість розрахунків, головний з яких — не вдаритися об вантаж. У фільмі епізод повторюють із кількох ракурсів: розуміють, що зробили рекордний трюк.

А студія Paramount Pictures випустила навіть відео з Томом Крузом, де показується, як знімалася сцена з мотоциклом. Спеціально для неї на скелі в Норвегії було побудовано рампу, якою мчить Круз назустріч безодні.

Актор зазначив: "Я думав про швидкість, з якою маю рухатися вниз по рампі, щоб мене не знесло з неї вертольотом. А так само слідкував за тим, щоб не врізатися в безпілотник, який був у кінці рампи. Щоб мотоцикл не врізався в мене і не дестабілізував, адже в мене лише кілька секунд, перш ніж я вдарятимусь об землю. Я не відкриваюся занадто рано, бо тоді це не буде "пострілом".

"Індійські" безглуздості

Так, трюк чудовий, але закінчується він як справжнє індійське кіно: шпигун влітає не тільки в потрібний вагон поїзда, що рухається, а й навіть у "правильне" вікно, щоб хвацько збити негідника.

А ось вам ще приклад з "індійських" мотивів.

Ітан Хант розмовляє зі своїм ворогом — Габріелем (Есай Моралес), який знав супершпигуна в юності, був у них якийсь конфлікт, який закінчився вбивством дівчини (до кінця незрозуміло, що тоді сталося, але сценарист не переймається цим, як і впродовж усієї дії). Загнаний у кут Моралес бере і... падає спиною, горілиць, з поїзда, потрапляючи в кузов із піском вантажівки, що випадково проїжджала повз. Навіть для індійського фільму занадто!

У картині буквально точнісінько такі ж бійки (у ролику це є) на даху поїзда 60-річного Тома Круза, як і 80-річного Гаррісона Форда в нещодавньому "Індіані Джонсі-5", — з неодмінним падінням на дах під час входу поїзда в тунель або підпірнанням під дроти. Це тепер незмінний трюковий голлівудський тренд?

Світове зло — Сутність

За сюжетом головне світове зло — це ШІ (актуальність насамперед). Він тепер Сутність, яка творить світове свавілля. Але все-таки вибірково: за перші три хвилини фільму Вона (Сутність) розправляється з російським підводним човном, який знищує сам себе. (Україні можна тільки пошкодувати, що в реальності таке відбувається тільки за допомогою ЗСУ). Те, що сталося, іменується як проект "Севастополь": так називався і російський підводний човен. Слово "Севастополь" вимовлятиметься з різним ступенем зловісності у фільмі багато разів.

Битва протягом стрічки йде за "ключ" від Сутності. Хто контролює Сутність — контролює світ. Авторів цієї програми — чомусь ніхто не шукає. Пояснення: ШІ здатен сам себе вдосконалювати і сам ухвалювати рішення. Він на кшталт джина з пляшки і кожен зі світових гравців хоче стати його господарем.

Перше ж розбирання з приводу Сутності відбувається з надяганням гумових масок, як у пародійному французькому "Фантомасі" 1960-х. Але тут усе серйозно: нагнітається протягом усієї "Місії" неймовірний пафос під величні симфонії.

Однак усе-таки не без елементів цирку чи радше карнавалу. Обличчя кілерки-блондинки Паріс (Пом Клементьєфф), яка полює на Ітана просторами Венеції, чомусь вибілене гримом. Та ще небезпечна дівчина в якомусь гусарському мундирі — вона реально як персонаж комедії дель арте або венеціанського карнавалу. Але чомусь вбиває супротивників десятками без тіні посмішки.

А ще тут є аферистка Біла вдова (Ванесса Кірбі) і вкрай спритна злодійка Грейс (Гейлі Етвелл), яка на слизький шлях стала через те, що була сиротою. Пікантна подробиця: усі задіяні акторки схожі між собою: відчувається особливий смак режисера.

Погані Грейс і Паріс дізнаються, що насправді Ітан дуже добрий і ніколи не покине в біді навіть поганих жінок, як стверджував злий Гебріел, який "любить чужі страждання". Але дівчата, переконавшись у тому, що лиходій підло брехав, навіть пустять скупу жіночу сльозу.

Режисер, він же і сценарист останніх трьох частин "Місії" Крістофер МакКуоррі, тут досяг позамежних висот дурості та сентиментальності. Штампованість дії та маскарадність його персонажів десь нагадує супергеройське кіно (яке останнім часом якраз набрало вагу), але це ж начебто "пристойний" шпигунський бойовик?

Тут вистачає й інших запозичень. Вимкнення охоронців електрошокером тут, як в "Операції "Фортуна", а пафосні бійки близькі до "Джона Віка 4", але позбавлені благородного флеру останнього.

Однак вагон і Тома Круза, що висять над прірвою, ви запам'ятаєте назавжди. Трюки та ефекти — варті уваги. Шкода, що їх не настільки багато, щоб заповнити весь хронометраж тригодинної картини.