Новий альбом Океану Ельзи "Той день": який із треків Вакарчука "підриває" душу по-справжньому

Днями гурт "Океан Ельзи" представив новий альбом — "Той День", через вісім років після попереднього. Велика перерва не позначилася на якості десятого студійного релізу гурту — вона відверто слабка, хоч диск випущено до 30-річчя колективу. 2021 року з приводу треку "Без тебе мене нема" Вакарчук сказав, що його написав ШІ. Тепер, здається, що всі пісні написані ШІ. Окрім псевдомесіанської "Мукачево", де Вакарчук буквально створює культ власної особистості, називаючи хлопчика з Мукачева (батьківщина співака) "голосом покоління". І однієї справді зворушливої балади "Ніч розведе мости", яка нагадує колишню творчість Вакарчука. Фокус припустить причини настільки посередньої роботи рок-гурту України №1.

Ремейк із другого альбому "Той день", заспіваний гуртом із молодими артистами, звісно, звучить пристойно, проте головний сингл альбому — "Мукачево". І тут, автор про себе, коханого, співає таке:

"Десь на набережній в Мукачеві,

Там, де душу виймає сакура,

Влаштував би собі побачення

Із собою з вісімдесятих я,

І спитав би у себе, хлопчика,

Що побачив мене дорослого,

Чи хотів би він стати голосом

Покоління тих, кому болить?..

Тих, хто не мовчить!".

И с еще больше патетикой:

"Я не хочу ніколи існувати без імені!

Я не хочу ніколи засинати у камені!

Я нікому не буду віддавати ім'я своє!

Тим, ким я був, тим я і є!"

Співати про себе на повному серйозі як про "голос покоління" — позамежний пафос, на межі культу власної особистості. І виходить, навпаки — радше смішно, бо "голос покоління" — це штамп. Однак куди поділася з поезії Святослава самоіронія? Та, що була, наприклад, у пісні "911", де ліричний герой спілкувався з машиною, як із дамою серця ("Ти моя остання любов, моя машина, ти i я напилися знов, моя єдина, на смак бензина – кави")?

Далі — більше. Автор пояснює всім як влаштований світ у треку "Дихотомія":

"Чорне і біле

Світло і тінь

Кожен щось ділить

Куди не кинь

Яблуко змія

Чи Книга Знань

Дихотомія

Куди не глянь

Інь або янь".

Тепер усім усе зрозуміло?

Але Вакарчук, звісно, не такими піснями заробив собі ім'я. Я написав за пару десятків років кілька текстів про його творчість. І, наприклад, з музичної точки зору альбом "Суперсиметрія" (2003) — одна з вершин української музики в принципі. На диску всі пісні побудовані за принципом від сексу — до серця: від "Кішки" — до "Холодно". І що менше пристрасті, то більше душевності: від треку до треку йде зменшення електроніки — на користь акустики. Чудова концепція — заслухаєшся!

Що говорять тексти

Але одного разу я щільно зайнявся текстами Вакарчука і мені стало зрозуміло — чому йому не треба було двічі ходити в політику, стаючи депутатом. Його ліричний герой — зовсім не лідер. А хто? Розберемося.

Два вершинних альбоми "Океану Ельзи" доленосно вийшли перед глобальними соціальними потрясіннями: "Суперсиметрія" (2003) — перед Помаранчевою революцією, "Земля" (2013) — перед Євромайданом — це найбільш ґрунтовний альбом гурту. Ненарочитий збіг лірики Вакарчука із суспільним порядком денним зачаровував: на кшталт як трек "Мила моя, вставай", звернений до дівчини, який раптом став гімном Помаранчевої революції.

Але про що конкретно зміст його пісень? "Одна в моїй кімнаті, нема куди тікати. І їй напевно не поможуть навіть танки і гармати – моя маленька незалежність… Вона втрачає сили, у неї зводить крила… моя субтильна незалежність", ("Незалежність", 2013)" Чоловік втрачає свою незалежність, яку він радо віддає жінці.

Зазвичай кавалер співає серенади дамі, а в ліричного героя Святослава: "Я не відвів очей, ти псальми поглядом мені складала, а потім у ві сні ти в ванні з молоком мене купала", ("Рандеву", 2013). Вона його купала, а не навпаки! "Обійми мене, обійми мене, обійми так лагідно і не пускай…", ("Обійми", 2013). Їй потрібно його обійняти? Не йому її? Пісня "Бесаме мучо" ("Bésame mucho") з такою самою приблизно вимогою "Цілуй мене міцніше", але вона написана жінкою — мексиканкою Консуело Веласкес.

Інфантилізм ліричного героя безмежний: "Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною, і може я – твоє дитя…" Або: "Я так хочу до тебе, як до матері немовля, я так хочу до тебе, як до неба ота земля". Земля — пасивне жіноче начало Інь, Небо — активне чоловіче — Ян, тут же все навпаки (якщо вже сам рокер зачепив тему Інь і Ян у новому альбомі).

Герой Святослава завжди готовий здатися коханій у полон: "Я би не змiг здатись в полон…але для тебе зможу я все!" ("Для тебе", 2003) І при цьому кричить у запалі: "Я не здамся без бою", (2005). Тобто ліричного героя-чоловіка потрібно ще й завойовувати? А мені здавалося підкорювати потрібно жінок? Приказка "За тобою як за кам'яною стіною" відноситься до жінки, яка звертається до чоловіка, але не у випадку Вакарчука, який співає, звертаючись до ліричної героїні: "Дякую тобі, за те, що ти завжди зі мною і я живу не так як всі, як за Стіною…", ("Дякую", 2007). Тобто за Нею — як за стіною.

Жінка в поезії Святослава завжди дійова особа: вона то вампірша ("Хто ти є ти випила мою кров І п’яною впала"), то янгол ("Така, як ти буває раз на все життя, і то із неба"). Вона в текстах Вакарчука — активний і провідний початок, він — пасивний і ведений: "І я б не боявся та ти наступаєш, та ти наступаєш ти на абордаж, мені би мовчати але ти все знаєш, мені би тікати але ж ти не даш", ("Вище неба", 2005). Не дасть!

Формула творчості Вакарчука: інфантил — жінка-вамп — війна за особисту свободу.

І хоч ліричний герой наче рветься на свободу, він без цієї своєї жінки існувати не в змозі. Саме ця неоднозначна ситуація сприяла видачі Святославом на гора — маси хітів за два десятиліття. У 2021 році музикант повідомив, що ШІ, прослухавши всі пісні ОЕ, написав хіт. ШІ точно визначив кредо ліричного героя співака: "Без тебе мене нема".

Хто джерела натхнення?

Відомо, що музою Святослава впродовж більш ніж 20 років була стиліст Ляля Фонарьова. Вона була одружена, коли вони познайомилися у 2000-му. Потім перебували в цивільному шлюбі. Але 2021 року 46-річний Вакарчук повідомив, що розлучається з нею. І стало відомо про народження у Вакарчука сина Івана. Нова обраниця рокера — 39-річна Євгенія Яцута — співвласниця, директорка та продюсерка компанії Radioaktivefilm. Як з 'ясувало видання "Інформатор", з початком повномасштабної війни Яцута разом з Іваном переїхала до Швейцарії і вже там народила доньку Соломію. Сам співак залишився в Україні. Хоча в декларації за 2024 рік у графі "Сім'я" в нього вказані тільки діти.

Але в новій платівці про дітей мови немає. Під хлопчиком артист має на увазі себе. І про війну — жодного слова. Ви запитаєте: і що прям усі нові треки — такі плакатно-ШІ-шні? Є один виняток. Про втрачене кохання. Це балада: "Ніч розведе мости":

"Між мною і тобою тінь накрила все давно

Між мною і тобою тінь — закінчилось кіно

Двері відкриті, пороги збиті

Я знаю, я знаю, я знаю ніч розведе мости

Я бачив, я бачив, я знаю, як засинаєш ти".

Я знаю тільки одне місто, де розводять мости, але воно — на ворожій території. Проте метафора сильна. І ностальгія — трепетна. І болить по-справжньому. Слухаєш — бере.

"Від того що віра у себе

Без тебе уже не гребе

Але в основному від того, що поруч немає тебе".

Стара формула тепер працює, але в ключі ностальгії. Особистої свободи у ліричного героя завались, але чи потрібна вона йому без коханої?

Один трек — заліковий. Цілком можна його приєднувати до зе бесту гурту, який вони незабаром виконуватимуть на концертах, присвячених 30-річчю ОЕ, поряд з такими шедеврами минулих років, як "На небі", "Така як ти", "Не здамся без бою", "Обійми", "Рандеву", "Я їду до дому", "Для тебе" і "Все буде добре".