Китайські інженери ще в березні випробували нові системи, здатні обробляти неймовірну кількість інформації та виконувати понад 1 квінтильйон операцій за секунду.
Китай першим у світі розробив два суперкомп'ютери, продуктивність яких перевищує 1 екзафлопс. Про це повідомляє видання The Next Platform, посилаючись на свої джерела.
Китайські інженери значно вдосконалили свої технології, що дозволило у 2021 році подолати екзазадачний бар'єр потужності (true/LINPACK) та обігнати США в цьому плані, представивши одразу 2 комп'ютерні системи.
Продуктивність в 1 екзафлопс означає, що машина може виконувати квінтильйон (мільярд мільярдів, число з 18 нулями) операцій на секунду. Національний суперкомп'ютерний центр Усі готується оприлюднити дані про новий суперкомп'ютер Sunway на щорічній конференції SC21.
Як зазначено в інструкції до заходу, екзафлопний бар'єр у березні 2021 року вперше подолав суперкомп'ютер Sunway Oceanlite — "нащадок" Sunway TaihuLight, який на той момент зайняв 4 місце за продуктивністю. Тести показали пікову продуктивність 1,3 екзафлопа при стійкій продуктивності 1,05 та при максимальному енергоспоживанні 35 мВт. Комп'ютер має у своєму розпорядженні 42 млн обчислювальних ядер і може запускати повноцінне квантове моделювання.
Команда Усі разом зі співробітниками з Університету Цінхуа та Шанхайського дослідницького центру квантових наук розробила тензорний симулятор випадкових квантових схем, який здатний оптимізувати суперкомп'ютери на кшталт Google Sycamore. Докладніші характеристики інженери планують розкрити в листопаді.
"Розробка допоможе удосконалити навички штучного інтелекту/машинного навчання, підвищивши продуктивність систем із плаваючою комою для 16-бітових операцій на рівні 4,4 екзафлопса", — пише The Next Platform.
Те ж джерело підтвердило, що китайська система Tianhe-3, анонсована ще в травні 2019 року, також досягла пікової продуктивності в 1,3 екзафлопа і показала досить стійку функціональність. The Next Platform повідомляє, що цей суперкомп'ютер заснований на лінійці процесорів FeiTeng від Phytium, в основу яких лягли Arm із матричним прискорювачем.
Це не нова архітектура. Ще в 2015 році стало відомо про те, що Phytium збільшує продуктивність за рахунок 64-ядерної системи Mars FT-2000/64. Високу потужність системи забезпечує матричний двигун, заснований на прискорювачі Matrix-2000+, який використовується в суперкомп'ютері Tianhe-2A. Розробники внесли досить скромні зміни в архітектуру суперкомп'ютерів — переважно подвоїли кількість елементів мікросхем та сокетів (програмних інтерфейсів для обміну даними між процесами), проте використовували виключно вітчизняні напрацювання.
"При цьому Китай поки не вихваляється своїми досягненнями, тому Sunway Oceanlite і Tianhe-3 не потрапили до рейтингу ТОП-500 суперкомп'ютерів, який востаннє оновили в червні 2021 року", — пише ЗМІ.
Як підкреслює The Next Platform, перевага Китаю над США в плані комп'ютерних розробок очевидна, проте в 2021 році американці збираються запустити в Національній лабораторії Ок-Рідж суперкомп'ютер Frontier, заявлена пікова продуктивність вища — 1,5 екзафлопса. У ЗМІ зазначається також, що китайці першими подолали екзафлопний бар'єр на тлі торгової війни зі США, що демонструє їхню незалежність від західних чіпів і прискорювачів.
Раніше писали, що в Китаї створили квантові комп'ютери в 10 млн разів потужніші за будь-яку класичну систему. Вони можуть протягом години провести обчислення, неможливі для звичайних машин.