В Facebook верят пропаганде, отрицающей зверства русских в Буче, - исследование ISD

У міру того, як соціальні мережі наповнювалися різними інтерпретаціями подій у Бучі, аналітики Institute for Strategic Dialogue (ISD) провели дослідження, щоб встановити, які наративи про події набирають найбільшої популярності в Інтернеті в різних країнах Європи та за її межами. Своє дослідження вони опублікували на офіційному ресурсі.

Як в ISD аналізували контент про звірства в Бучі

Експерти проаналізували 200 найпопулярніших дописів про Бучу на Facebook у 20 країнах: 14 країнах ЄС (Австрія, Кіпр, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина й Іспанія), Великобританії, Аргентині, Бразилії, Канаді, США та Венесуелі. Зробили вони це за допомогою розширення CrowdTangle, що допомагає визначити, як часто люди діляться посиланнями і як вони коментують ті чи інші дописи. Дослідники обрали повідомлення, в яких згадується Буча (і різні варіанти написання слова "Буча" залежно від різних мов), опубліковані в період із 30 березня 2022 до 6 квітня 2022 року.

Контент розділили на дві групи: прокремлівський і "неоднозначний".

"Контент класифікувався як прокремлівський, якщо виявлялася очевидна прокремлівська упередженість, демонструвалася лише російська версія фактів або чітко підтримувалася російська офіційна версія", — йдеться у звіті. "Неоднозначними" ми вважали дописи, автори яких брали під сумнів легітимність зображень з Бучі, опублікованих світовими ЗМІ, або хронологію подій, припускали, що злочини могли бути скоєні українцями, або стверджували, що трагедія в Бучі могла бути "постановкою".

Результати дослідження контенту про Бучу

• З 200 проаналізованих повідомлень 44 відображали прокремлівську позицію, а 6 були розміщені на сторінках, пов'язаних або з російськими державними ЗМІ, або з російськими посольствами.
• 55 проаналізованих дописів (27,5%) ставлять під сумнів легітимність зображень з Бучі, які використовуються найпопулярнішими західними ЗМІ.
• 55 дописів, що ставлять під сумнів повідомлення про звірства в Бучі, отримали набагато більше відгуків в Інтернеті, ніж ті, які не ставили під сумнів загальноприйняту інформацію про трагедію. Усього в 55 дописів було 208 416 репостів, а в решти 145 дописів — 172 063 репостів.
• Жоден із проаналізованих дописів не містив ярлик перевірки фактів від Facebook. Тільки 2 повідомлення містили позначки, які стосуються джерела інформації, а не власне дописів.

Найчастіше прокремлівські дописи зустрічалися серед користувачів Словаччини, Австрії та Чехії.

"У Словаччині 7 із 10 найпопулярніших дописів про Бучу містили прокремлівські наративи. Крім того, 9 з 10 найпопулярніших повідомлень були розміщені на словацьких Facebook-сторінках, відомих своєю екстремістською або популістською позицією, а також поширенням висловлювань, що розпалюють ненависть, та дезінформації. Це показує, що нелегітимні джерела перевершують основні ЗМІ й офіційні джерела у висвітленні різанини у Бучі", — зробили висновок учені.

Що стосується "сумнівних" наративів, то таких було багато серед італійців.

"В Італії, де 8 із 10 найбільш популярних повідомлень були взяті з офіційної сторінки Facebook італійського військового репортера Тоні Капуоццо, інтерпретація подій якого була підхоплена італійськими ЗМІ та поширена у Facebook. Він стверджував, що кадри з убитими мирними жителями в Бучі з'явилися в ЗМІ лише через кілька днів після виведення російських військ, і тому в їхній смерті можуть бути вині як українські, так і російські військові", — зазначили в ISD.

В Іспанії найпопулярнішим дописом про Бучу стало відео ютубера Рубена Гісберта, який приїхав на Донбас із Росії на початку війни, щоб "розповісти правду про конфлікт". У своєму ролику Гісберт стверджував, що кадри з Бучі могли бути постановочними, а вбивства у Бучі були скоєні українцями, а не росіянами. Його відео згодом було підхоплено RT і стало другим за поширеністю відео про Бучу у Венесуелі.

Facebook виявилася нездатною помітити прокремлівський контент

За словами аналітиків ISD, жоден із 200 проаналізованих дописів не містив позначок про перевірку фактів від соцмережі Facebook. Лише 2 дописи мали мітки, однак обидві вони ставилися до джерела інформації, а не до змісту власне публікації, в яких йшлося: "Це посилання від видавця, який, на думку Facebook, може частково або повністю перебувати під редакційним контролем російського уряду".

"Ці два дописи містили посилання на контент блогу "Prüfe alles, glaube wenig, denke selbst" ("Усе перевіряй, мало вір, думай сам"). Жоден з усіх інших дописів, що містять інформацію від російських чи прокремлівських джерел, не містив подібного ярлика", — йдеться у матеріалі.

Аналітики зробили висновок, що після бійні у Бучі Facebook стала осередком інформаційної війни та платформою, де публікувалися різні версії подій. Незважаючи на перевірку фактів, інтерв'ю зі свідками та тими, хто вижив, а також репортажі з місць про жахливі події, що відбувалися у передмісті Києва, найбільшу кількість репостів у Facebook отримали дописи, які викликають сумніви у правдивості зображень.

"Цей висновок викликає занепокоєння, оскільки він показує, що блогери, дезінформаційні сторінки й альтернативні ЗМІ досягають значних успіхів у поширенні прокремлівських наративів і формуванні дискурсу навколо війни в соціальних мережах. Випадок із Бучею є лише одним із прикладів того, як можна переосмислити значущу подію війни, щоб перекласти провину з Росії та взагалі поставити під сумнів правдивість воєнних злочинів", — підсумували експерти.