Транзисторы из соленой воды помогут создать чипы с частотой более 1 ТГц
Схема на водній основі перемикається набагато швидше, ніж напівпровідники типу кремнію.
Учені пропустили солону воду через спеціальну насадку, а потім уплинули на неї лазером, щоб змінити провідну властивість, пише newatlas.com.
Як відомо, воду не можна використовувати в електронних схемах, але німецькі інженери все ж таки вибрали воду як основу для транзисторних перемикачів. З'ясувалося, що ці перемикачі працюють набагато швидше, ніж відомі напівпровідники, які сьогодні використовують у процесорах.
Будь-яка електронна система має у своїй структурі транзистори, тому що саме вони є відповідальними за обробку інформації. Транзистори називають перемикачами тому, що вони буквально перемикаються між "0" і "1". У першому випадку вони проводять струм, у другому — ні. Чим швидше транзистор перемикається, то швидше чип обробляє дані.
Група вчених із Рурського університету (Бохум, Німеччина) створила перемикач, який працює швидше, ніж інші транзистори, створені на основі таких напівпровідникових матеріалів як кремній, арсенід галію або германій. Для цього вони наситили воду іонами йоду, через що вона стала солоною, потім помістили її в спеціальний резервуар і випустили звідти через форсунку. На струмінь у кілька мікронів вони вплинули лазером — швидким і потужним. Лазер виштовхнув електрони з розчинених у воді солей і так підвищив провідність води. Водночас інший лазерний промінь рахував дані в тому стані води — "0" чи "1 ".
Оскільки лазерний імпульс упливав зі швидкістю, вода змінювала свій стан за пікосекунди, тобто за трильйонні частки секунди. Це демонструє потенційну швидкість комп'ютерів у терагерцовому (ТГц) діапазоні — 1000 ГГц, що набагато швидше, ніж перемикається будь-який відомий напівпровідник.
Звичайно, наразі це лише концепція, і ще потрібно з'ясувати, як саме можна масштабувати схеми на водній основі.