Квантові технології вийшли на новий рівень: дані передали за допомогою квазічастинок
Німецькі вчені змогли забезпечити стабільний зв'язок між окремими квантовими модулями за допомогою магнонів.
Команда з Центру Гельмгольца Дрезден-Россендорф (HZDR) розробила новий метод перетворення квантової інформації, використавши унікальний магнітний ефект у невеликих дисках зі сплаву нікелю та заліза, пише Interesting Еngineering.
Учені змогли керувати квантовими бітами (кубітами) в карбіді кремнію за допомогою магнітного поля магнонів — квазічастинок, які існують усередині мікроскопічних магнітних дисків.
Розробка універсального програмованого квантового комп'ютера — одне з найскладніших наукових та інженерних завдань сучасності. Крихкість опрацювання та зберігання інформації, притаманна цій технології, ускладнює створення квантової машини, оскільки кубіти, що зберігають квантову інформацію, дуже чутливі до шумів, а незначні температурні зміни можуть і зовсім зупинити весь обчислювальний процес.
Щоб розв'язати ці проблеми, учені розділяють функції квантових комп'ютерів між безліччю окремих модулів. Однак це створює нову проблему — під час передачі квантової інформації між модулями частина її може загубитися. Німецькі дослідники взялися за вирішення цієї проблеми, спробувавши забезпечити стабільний зв'язок між окремими квантовими модулями за допомогою магнонів, які можна розглядати як хвилі магнітного збудження, що проходять через магнітний матеріал.
Дослідники підкреслюють, що в майбутньому вони зможуть точно стимулювати магнони постійним електричним струмом, щоб т імогли націлюватися на один кубіт у масиві кубітів. Це дасть змогу дуже ефективно використовувати магнони як програмовану квантову шину для адресації кубітів.
Раніше ми писали про те, що квантовий комп'ютер D-Wave уперше виконав корисне завдання. Розробники запевняють, що їхня система Advantage2 незрівнянно швидша за найпотужніший у світі суперкомп'ютер Frontier. Однак інші вчені критикують її за однозадачність і навіть не вважають комп'ютером як таким.