Снігова куля. 7 загроз економіці, що можуть викликати економічну кризу-2021 в Україні
Відсутність активних реформ, девальвація національної валюти, криза в енергетичній галузі і невідворотність повернення боргів... Фокус поговорив з експертами про ключові економічні загрози 2021 року.
Пандемійний 2020 рік, що призвів до рецесії найбільших економік світу, показав, наскільки крихкий світовий економічний порядок. За даними осіннього звіту МВФ, за підсумками 2020 року загальнопланетний ВВП покаже зниження 4,4%. Причому реальний ВВП США знизиться на 4,3%, Японії — на 5,3%, а єврозони — на 8,3%. Втім, уже у 2021 році, на думку фонду, світова економіка підросте на 5,2%. Лідирувати буде Азія: Китай наростить ВВП на 8,2%, а Індія — на 8,8%. Для України прогноз набагато скромніший — плюс 3%, хоча в Міністерстві економрозвитку і торгівлі заклали плюс 4,6%.
Проте обидві цифри ризикують залишитися лише на папері, якщо країна продовжить ігнорувати необхідні для економічної активності реформи. Скажемо чесно, якщо падіння економіки у 2020 році ще можна було списати на пандемію, то з настанням вакцинації (адже ми віримо міністру Степанову, що така трапиться) і зниженням захворюваності в країні та світі складно буде списати "факапи" на коронавірус.
Важче буде говорити і про те, що "інвестиції застигли в усьому світі", адже стане очевидним, що інвестори продовжують вкладати гроші там, де безпечно, зручно і гарантовано. А значить, не в Україні. Нагадаємо, що найважливіші фактори антипривабливості нашої країни для інвесторів — не податкове законодавство і погані дороги, а криза судової влади і відсутність верховенства права, слабкі досягнення в боротьбі з корупцією, ускладнення взаємодії з податковою і митницею. Такі дані Європейської Бізнес Асоціації, яка в грудні минулого року опитала гендиректорів компаній, серед яких 78% вважають поточний інвестклімат несприятливим.
Відсутність вагомих кроків у напрямку реформ — це не тільки ризик втратити інвестиції, але і все інше. Саме тому без активних реформ до ключових економічних загроз 2021 року ми відносимо девальвацію національної валюти, кризу в енергетичній галузі та їхні наслідки.
На цьому фоні Україна далека від глобального світу. Там, згідно з недавнім дослідженням World Economic Forum, у найближчі два роки найбільш значущими ризиками визнані, крім інфекційних захворювань, криза зайнятості та засобів до існування, розчарування молоді, цифрова нерівність, економічний застій, техногенна шкода навколишньому середовищу, підрив соціальної згуртованості і терористичні атаки. В Україні ж екологія завжди на стопʼятдесятому місці, а розчарування — відмінна риса і молодих, і зрілих українців.
У чому схожі наші і глобальні ризики, так це в питанні засобів до існування. І якщо в розвиненому світі цю нерівність намагаються хоч якось зменшити, то українська економіка щедра винятково до певних груп осіб, причетних до прийняття ключових рішень. Через півтора року перебування президента Зеленського при владі вже очевидно, що деолігархізації не буде. Зате буде багато галасу даремно, як з планом приватизації, наприклад.
Разом — країна знову залишиться з однією з найбільш недорозвинених економік Європи з ВВП нижче, ніж у сусідній Польщі, у 3,8 рази. Саме час придумати власне "економічне диво" для якісного ривка. Але його немає. Як немає надії, що у 2021-му країна все ж вистоїть при зустрічі зі сніговою грудкою загроз.
Як ми вважали
Оцінку ймовірності настання економічної кризи в Україні і загроз-2021 для Фокуса провели: Євгенія Ахтирко, аналітик Concorde Capital; Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС; Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU; Дмитро Чуріна, голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital; Єгор Киян, аналітик з економічних питань МЦПД; Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень; Данило Монін, експерт економічного департаменту Українського інституту майбутнього; Аріна Цатурян, молодший експерт економічних програм Українського інституту майбутнього.
Експерти оцінювали економічні загрози за 10-бальною шкалою, аналізуючи їх вплив на загальний стан економіки України у 2021 році (у разі реалізації негативного сценарію — реалізації тієї чи іншої загрози).
1. Боргова криза
У 2021 році Україна ризикує зіткнутися з труднощами в погашенні зовнішніх позик
Оцінка 6,6 балів
До кінця листопада 2020 року держборг України досяг 2398,20 млрд грн, або $ 84,24 млрд. Зокрема, закордонним кредиторам країна повинна 1463,84 млрд грн, або $ 51,42 (61,04% від загальної суми).
На фоні скорочення ВВП України, яке, за оцінками Мінекономіки, за 11 місяців 2020-го становить 4,7%, співвідношення держборгу до ВВП досягло 64%, тоді як для фінансової безпеки держави цей показник не повинен перевищувати 60%.
Підвищення боргового навантаження в період економічної кризи — закономірне явище. Однак борги доводиться віддавати. У 2021-му Україна має виплатити 585,13 млрд грн, у тому числі зовнішнім кредиторам — близько $ 5,72 (у перерахунку за середньорічним курсом держбюджету — 29,1 UAH/USD).
Найгарячішим на борговому фронті обіцяє стати вересень, коли Україна має виплатити 101,77 млрд грн, з них зовнішнім кредиторам — близько $ 2,8 млрд.
"До осені наблизимося до значних виплат за зовнішнім боргом. Є реальна загроза, що до цього періоду ми підійдемо без виконаних зобов'язань і підтримки МВФ, — попереджає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. — Це означає ризик фінансової кризи і підрив довіри зовнішніх і внутрішніх інвесторів".
У зв'язку з неможливістю розрахуватися з боргами на порядку денному може постати реструктуризація держборгу. Так вважає Сергій Ніколайчук з ICU. Це обернеться негативними наслідками: девальвацією гривні, зростанням інфляції, скороченням доходів громадян, падінням інвестицій.
"Низький кредитний рейтинг країни, можливе оголошення дефолту, відтік капіталу, що залишиться, ослаблення нацвалюти, клеймо failed state [не відбулася], неможливість брати такі позики для розвитку економіки і потрапляння в замкнуту пастку бідності", — перераховує можливі наслідки боргової кризи Єгор Киян, аналітик міжнародного центру перспективних досліджень.
Нагадаємо, що у 2015 році Україна вже реструктуризувала держборг. Унаслідок цього наша країна на чотири роки втратила доступ до запозичень на зовнішніх ринках. Тоді в країни була лише підтримка МВФ.
Втім, при всій тяжкості наслідків ймовірність дефолту і реструктуризації боргів у 2021 році, за оцінками опитаних Фокусом експертів, не така вже й висока.
"Навіть без нового фінансування МВФ та інших зовнішніх кредиторів рівень валютних резервів на початок року достатній, щоб покрити виплати за зовнішніми позиками", — робить висновок Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital.
2. Колапс в енергетиці — ще один провісник економічної кризи в Україні
Накопичені борги перед виробниками, збитки "Енергоатому", складна ситуація на ринку газу у 2021 році загрожують енергобезпеці країни
Оцінка 6,3 балів
На українському енергетичному ринку накопичуються дисбаланси. Станом на 19 січня 2021 року борг перед виробниками зеленої енергії — 24,4 млрд грн, а це 50% від обсягу зобов'язань за 2020 рік. Але жертвами проблем в енергогалузі стали не тільки підприємства поновлюваних джерел енергії.
"Багатомільярдні заборгованості між учасниками ринку електроенергії стали наслідком провалу ефективного регулювання в секторі, — коментує Дмитро Чуріна, голова аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital. — Реформа енергоринку, що виглядає правильною по суті, на практиці обернулася колосальними збитками, перш за все для "Енергоатома". За січень — вересень 2020 року чистий збиток цієї держкомпанії становить 5,3 млрд грн порівняно з чистим прибутком 4,2 млрд грн за аналогічний період 2019 року".
24,4 млрд грн заборгувала держава зеленим станціям за поставлену електроенергію у 2020 році
На думку Аріни Цатурян, молодшого експерта економічних програм Українського інституту майбутнього, через неефективну систему тарифоутворення системоутворювальні компанії "Укренерго" та "Енергоатом" опинилися на межі банкрутства. "Якщо підходи до ціноутворення не зміняться, борги продовжать рости, що загрожує глибокою кризою і банкрутствами", — попереджає Цатурян.
Початок 2021 року для енергоринку став гарячим. У січні через сезонне зниження показників сонячних і вітрових електростанцій і дефіциту вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ в Україні утворився дефіцит електроенергії. Поки влада обіцяє обійтися без віялових відключень, але з урахуванням названих проблем ринку не виключено, що відключення будуть.
У зоні турбулентності на початку 2021 року опинився ринок газу. Після вступу в силу Закону "Про ринок газу", що скасовує спецобовʼязок НАК "Нафтогаз України" постачати газ населенню за регульованим тарифом, для споживачів почали діяти ринкові ціни і з'явилася можливість вибору постачальника.
Але в другому півріччі 2020 року на світових ринках різко злетіла вартість блакитного палива, і постачальники газу в Україні в січні підняли ціни порівняно з літніми орієнтовно в 1,5-2 рази, до 7,2-10,8 грн за 1 куб. м.
Ситуація створила соціальну напругу. Щоб врегулювати конфлікт, уряд перевів ринок газу в ручний режим, встановивши до кінця опалювального сезону або завершення карантину граничну ціну на газ 6,99 грн за куб. м (без урахування тарифу на розподіл). Однак Закон "Про ринок газу" ніхто не скасовував, і в наступному опалювальному сезоні населенню, ймовірно, доведеться платити реальну ціну. Питання ж покриття збитків постачальникам уряд залишив відкритим.
Проблема боргів, яка торкається енергетики, не оминула й ринок газу. У середині січня 2021 року заборгованість перед "Нафтогазом" за природний газ досягла 83,5 млрд грн.
"У 2021 році триватиме зростання заборгованості в генерації, постачанні електроенергії, газу та тепла населенню, — каже Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень. — Триватиме практика кредитування підприємств для погашення боргів за рахунок держбанків і випуску ОВДП. Для вирішення проблеми боргів за газ можуть ухвалити відповідний законопроект".
На думку співрозмовника Фокуса, ситуація буде розвиватися в бік зростання тарифів і поступової приватизації сфери ЖКГ.
3. Діра в скарбниці теж може спровокувати кризу в економіці України
Бюджет на 2021 рік зверстаний з дефіцитом 5,5% від ВВП. Якщо на фінансування соціальних програм знадобиться більше запланованого, розрив буде рости
Оцінка 6 балів
"У нас збалансований бюджет, і ми знаємо, як фінансувати дефіцит", — стверджував Сергій Марченко, міністр фінансів України, в інтерв'ю австрійському виданню Der Standard. Однак в експертному середовищі оптимізм голови Мінфіну поділяють не всі. Зокрема, Павло Кухта, керівник з політичних питань Київської школи економіки, у своєму профілі у Facebook зазначає, що на 28 грудня 2020 року неоплачені фінансові зобов'язання казначейства становлять 17 млрд грн, з яких понад 7 млрд — захищені видатки. На думку Кухти, бюджетом на 2021 рік запрограмоване повторення подібної бюджетної кризи.
Багато в чому перспективи виконання держбюджету-2021 залежать від грошей МВФ. У разі відсутності компромісу з Фондом (див. Загроза №5) з фінансуванням дефіциту можуть виникнути складності. Відповідно своєчасне виконання видаткової частини бюджету ускладниться. Найбільш небезпечним рішенням для проведення бюджетних виплат у такій ситуації може стати випуск додаткової гривні, не підкріпленої товарами або послугами. Такі дії можуть спровокувати гіперінфляцію.
Крім цього, Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital, вказує на високі ризики незадовільного управління бюджетними ресурсами та неправильне розташування пріоритетів, як це було у 2020 році, коли гроші з бюджетного фонду боротьби з коронавірусом перекидали на дорожнє будівництво, а потім знову частково перенаправляли на потреби медицини.
Нагадаємо: у бюджеті на 2021 рік на президентську програму "Велике будівництво", у рамках якої будують і ремонтують дороги і мости, виділяється значна за українськими мірками сума — 150 млрд грн. Чи будуть інфраструктурні проекти фінансуватися за рахунок інших значущих статей, у тому числі соціальних, — питання відкрите.
Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень, не виключає, що питання дефіциту держбюджету вирішуватимуть за рахунок скорочення соціально значущих програм, перекладу допомоги населенню від держави в інший формат — у безгрошову форму — або передавати подібні турботи місцевим бюджетам, у яких на це може не знайтися грошей.
На думку Сергія Ніколайчука, голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, наслідком реалізації ризику невиконання бюджету, крім економічних проблем, стане наростання політичної турбулентності. Про це ж говорить Єгор Киян, аналітик з економічних питань МЦПД: "Неправильне подолання дефіциту з обрізанням соціальної та бюджетної сфери може призвести до протестів, популізму і гіршого економічного зростання".
Хороша новина: ймовірність настання бюджетної кризи вважають високою не всі опитані Фокусом експерти.
Зокрема, Аріна Цатурян, молодший експерт економічних програм Українського інституту майбутнього, прогнозує перевиконання бюджету 2021 року за доходами на фоні прискорення інфляції (див. Загроза №6). У цьому випадку проблеми з фінансуванням дефіциту держбюджету можуть проявитися лише наприкінці року і вони не торкнуться соціально значущої статті.
4. Курс нацвалюти від 30 USDUAH і вище
Долар по 30 у 2021 році може стати реальністю. Але економіка України, що звикла до здешевіння гривні, цей ривок переживе.
Оцінка 5,1 балів
У січні 2021 року офіційний курс нацвалюти становив близько 28,2 USDUAH. Орієнтиром для держбюджету-2021 став курс 29,1 USDUAH. Отже, закладений Кабміном середньорічний показник передбачає більш помітне просідання нацвалюти в окремі періоди або під кінець року. Хоча більшість прогнозів на 2021 рік зосереджені в діапазоні 28-29 USDUAH, більш помітну девальвацію виключати не можна.
"У 2021-му очікуємо погіршення сальдо рахунку поточних операцій за рахунок випереджаючого зростання імпорту, — каже Аріна Цатурян, молодший експерт економічних програм Українського інституту майбутнього. — Щоб збалансувати платіжний баланс, НБУ, ймовірно, буде проводити помірну девальвацію".
Нагадаємо: у кризовому 2020 році імпорт в Україну скоротився набагато істотніше, ніж експорт. Дефіцит торгівлі товарами за січень — жовтень 2020-го звузився до $ 4,8 млрд порівняно з $ 11,6 млрд за той же період 2019 року. З урахуванням послуг дефіцит склав $ 1 млрд проти $ 10,4 млрд роком раніше, завдяки чому в Україні криза 2020 року не супроводжувалася різкою девальвацією, як це було в попередні кризові періоди.
Однак, у 2021 році тренд зміниться. У міру відновлення української і світової економіки і відкриття кордонів імпорт почне відігравати втрачені позиції, тим більше з урахуванням зростання цін на енергоносії, що буде тиснути на курс.
Вплив гіпотетичного просідання гривні до 30-32 USDUAH на економіку буде двонаправленим.
"Слабка гривня зіграє на користь експортерам і держбюджету, які отримають більше доходів після конвертації виручки від зовнішніх операцій, — говорить Єгор Киян, аналітик з економічних питань МЦПД. — З іншого боку, ми маємо повертати борги, у тому числі зовнішні, а слабка гривня ускладнює процес "збору валізи грошей" і її конвертації".
Крім того, Киян нагадує, що енергоресурси Україна в основному імпортує. І ослаблення гривні очікувано призведе до подорожчання більшості товарів і послуг, а також зниження купівельної спроможності населення.
Втім, долар по 30 не стане для української економіки і громадян катастрофою.
"Девальвація близько 10% (до 31-32 USDUAH) не виступає важливим ризиком, здатним викликати суттєві негативні наслідки", — упевнений Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень ICU.
5. З простягнутою рукою. Як пережити економічну кризу без кредитів МВФ?
У 2021 році Україна ризикує залишитися без кредитів МВФ та інших джерел для фінансування роздутого дефіциту держбюджету
Оцінка 5,1 балів
З 21 грудня 2020 року місія МВФ почала працювати в Україні в карантинному онлайн-форматі. На кону стоїть продовження фінансування в рамках чинної програми stand-by на загальну суму $ 5 млрд, з яких у 2020 році Україна вже отримала $ 2,5 млрд. Другий транш — близько $ 1,6 млрд — повинен був надійти в країну ще восени 2020 року. Однак фінансування Фонд поставив на паузу.
У грудні 2020-го в Національному банку України у відповідь на запит Фокуса повідомили, що в центрі уваги Фонду залишалися держбюджет-2021, витрати COVID-фонду й антикорупційна політика. І хоча українська влада з приводу траншу випромінює оптимізм, експерти коментують ситуацію скептично.
"Ми оцінюємо цей ризик як середній. Переговори з МВФ тривають, але поки немає ясності, як в МВФ оцінять ситуацію у сфері боротьби з корупцією та в регулюванні газового ринку", — говорить Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital.
Нагадаємо: запуск ринку газу для населення, що відбувся в серпні 2020 року, був у числі домовленостей з МВФ. Коли в січні 2021 року у відповідь на зростання ринкових цін на блакитне паливо уряд до кінця опалювального сезону або завершення карантину ввів граничну ціну на газ 6,99 грн за 1 куб. м, реформа ринку заглохла.
Якщо фінансування МВФ не відновиться, Україні доведеться покладатися на зовнішній і внутрішній ринки запозичень. Євгенія Ахтирко сумнівається, що 2021 ознаменується масовим і стабільним припливом нерезидентів на ринок гривневих ОВДП через високу оцінку внутрішніх ризиків і наявності альтернативних джерел інвестування.
"Поточні умови дозволяють розміщувати середньострокові ОВДП під 12%, але немає впевненості, що під такий відсоток можна буде позичати гроші в необхідному обсязі весь цей рік, — продовжує Дмитро Чуріна, голова аналітичного департаменту Eavex Capital. — Відповідно, Мінфіну або доведеться підвищувати ставки по ОВДП, або виходити з пропозицією паперів з терміном обігу в кілька місяців". На його думку, зловживання короткостроковими позиками поглиблює залежність від спекулятивної складової фінансового ринку.
Якщо із залученням нових боргів виникнуть проблеми, країні доведеться розраховувати на власні сили. Як зазначає Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, Україна буде змушена використовувати накопичені запаси (вважай — резерви) або скорочувати витрати держбюджету, що погіршить перспективи економічного відновлення у 2021 році і більш віддалену перспективу.
6. Не по кишені. Чи загрожує зростання інфляції кризою в економіці?
Українцям не варто звикати до стабільності цін. Не виключено, що інфляція за підсумками 2021 року перевищить 8%
Оцінка 5 балів
Практично всі макроекономічні прогнози на 2021 рік передбачають прискорення інфляції в Україні порівняно з 2020 роком. Зокрема, Нацбанк 21 січня 2020 року підвищив свій інфляційний прогноз до 7%. За його оцінками, у січні 2021 року інфляція в річному вимірі досягне 6,2%, у березні — 7%, у червні — 8%. Інфляційний сплеск там пояснюють подорожчанням продовольства через поганий врожай. За відсутності додаткових негативних факторів у Нацбанку чекають, що до кінця року інфляція сповільниться до 7%, а в першій половині 2022 увійде в цільовий діапазон близько 5%.
Незважаючи на очікуване прискорення інфляції, Нацбанк 21 січня зберіг облікову ставку 6% річних. За рахунок м'якої монетарної політики регулятор розраховує стимулювати економіку.
"Коли інфляція стає результатом ослаблення монетарної політики з метою стимулювання економрозвитку, рости будуть не тільки ціни, а й зарплати, і бізнеси. Але таке можливо лише за скоординованої взаємодії всіх органів влади, чого, на жаль, у нас немає", — міркує Єгор Киян, аналітик з економічних питань МЦПД.
У той же час негативні фактори у 2021 році можуть змусити Нацбанк змінити тренд і, навпаки, посилити монетарну політику.
"Інфляція може відхилятися від цілей НБУ, і навіть більше ніж на 3 п. Якщо це станеться через тимчасові фактори, реакція з боку НБУ буде мінімальною. Але в разі значного перегріву попиту або девальвації гривні внаслідок відтоку капіталу Нацбанк буде змушений істотно підвищувати процентні ставки, що буде гальмувати економічне відновлення", — говорить Сергій Ніколайчук з ICU. У такому випадку за стримування інфляції в адекватних рамках доведеться заплатити економічним зростанням. Втім, Ніколайчук вважає, що в такому випадку в НБУ не буде вибору, інакше країна ризикує опинитися в ситуації тотальної макрофінансової дестабілізації. Хоча це і малоймовірний сценарій.
Помірну інфляцію до 10% опитані Фокусом експерти не вважають серйозною загрозою для економіки.
"У базовому сценарії на 2021 рік ми оцінюємо інфляцію в Україні на рівні 9,5%, — говорить Данило Монін, експерт економічного департаменту Українського інституту майбутнього. — Така інфляція дозволяє нарощувати доларовий ВВП країни, мінімізує проблеми з дефіцитом бюджету і зменшує розмір державних витрат відносно ВВП".
З іншого боку, куди небезпечнішою для економіки і громадян може стати двозначна інфляція, як це було в Україні у 2014-2015 роках. На думку Аріни Цатурян, молодшого експерта економічних програм Українського інституту майбутнього, така інфляція буде стримувати інвестиційну активність і з'їдати заощадження громадян. Головну небезпеку розкручування інфляції співрозмовниця Фокуса бачить у неефективній бюджетній політиці (Загроза №3).
7. Міністри, на вихід
У 2021 році експерти не виключають гучних відставок у владі. Але від зміни осіб біля керма може бути і користь
Оцінка 4,4 бали
У 2020 році на самому початку коронакризи пішов у відставку Кабмін Олексія Гончарука. Навесні 2016-го, коли постраждала від війни з Росією і глибокої кризи українська економіка ледь відштовхувалася від дна після затяжної політичної кризи, у відставку відправили Кабмін Арсенія Яценюка. Тобто розганяти уряд у непростий для економіки період — для України практика звична.
"Якщо міняти ефективну владу на неефективну, буде очевидний негативний вплив, але в нашому випадку від перестановки доданків сума не змінюється. Уряд так і не налагодив ефективного діалогу ні з внутрішніми, ні із зовнішніми стейкхолдерами, і його зміну ніхто не помітить", — говорить Єгор Киян, аналітик з економічних питань МЦПД.
Більше того, деякі опитані експерти бачать у можливій зміні складу Кабміну або його економічному блоці не стільки загрозу, скільки хорошу перспективу для країни.
"Це навіть не ризик, а скоріше можливість. Адже Марченко [міністр фінансів] роздув державний бюджет і виступає проти виведення України з гальмуючого економічного зростання парадигми. А міністр економіки [Ігор Петрашко] взагалі непомітний в уряді", — упевнений Данило Монін, експерт економічного департаменту Українського інституту майбутнього.
Імовірність гучних відставок практично всі опитані Фокусом експерти оцінюють як високу.
"Рейтинги влади продовжують знижуватися. Уряд демонструє низький рівень компетентності і професіоналізму в питаннях, що мають великий суспільний резонанс", — говорить Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital. Вона підкреслює, що формальним приводом для зміни уряду можуть стати низькі економічні показники України, проте справжньою причиною швидше стане перерозподіл сфер впливу між групами інтересів.
"Сьогодні можна говорити про кінець поствиборного олігархічного консенсусу, який знаходив відображення в урядовій політиці, — продовжує Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень. — У 2021 році фінансово-промислові групи повернуться до конфліктів інтересів, що призведе до ще більш глобальної політичної кризи".
І все ж відставку уряду Дениса Шмигаля не розглядають як серйозну загрозу для економіки, хоча в підсумку вплив цього ризику залежить від складу наступників, а також від того, чи спровокує це політичну кризу. Український інститут майбутнього у своєму базовому і песимістичному прогнозі на 2021 рік навіть припустив відсутність коаліції в парламенті і дострокові парламентські вибори, що заблокує проведення реформ і відлякає іноземних інвесторів. Втім, останні і так вдосталь налякані тим, що відбувається в країні.