Від дощу, вогню, шкідників. Нюанси, вигоди та ризики страхування врожаю

"Ми багато років страхували врожай озимих, але через зміни кліматичних умов і більш м'яких зим від цього відмовилися, — говорить Олена Ворона, директор з операційної та фінансової діяльності групи "Агротрейд". — Страхування ярих ми не використовували, оскільки витрати на гектар набагато більші, ніж по озимим, при цьому невигідний рівень франшизи [частини збитку, яку при настанні страхового випадку СК не компенсує]". За словами співрозмовниці Фокуса, компанія так і не знайшла страховий продукт, який би відповідав її очікуванням за ціною і якістю.

Українські аграрії рідко звертаються до послуг страховиків. Це підтверджує Лариса Боровик, заступник голови правління з методології андерайтингу і перестрахування СК "Брокбізнес", зазначаючи, що добровільне ринкове агрострахування в Україні практично відсутнє, оскільки його використовують, тільки якщо того вимагають умови форвардних контрактів, кредитних договорів.

"В Україні страхування в агросекторі не розвинене через недовіру аграріїв до страхових і нерозуміння необхідності страхування, — зазначає Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner. — У результаті через посуху і подальшого неврожаю аграрії часто не можуть виконати умови форвардних контрактів і втрачають бізнес".

Страхування врожаю: гравці та ризики

В Україні з майже півсотні працюючих на ринку страхових компаній послуги агрострахування пропонують не більше десяти. У їх числі, наприклад, СК "ІНГО", АСКА, "ПЗУ Україна", СК "Універсальна", СК "Брокбізнес", Українська аграрно-страхова компанія, ARX.

"Основними гравцями на ринку залишаються агрохолдинги з боку страхувальників і топові страхові компанії. Адже тільки великі страховики можуть брати на себе дуже великі аграрні ризики без ризиків банкрутства при збитку", — говорить Олена Шустур, директор корпоративного страхування УАСК АСКА.

Переважно страхують зернові. Однак з появою великої кількості приватних горіхових і фруктових садів, насаджень чагарникових ягід (лохини, чорниці) з'явився попит і на таке страхування. Перед укладенням договору страхування врожаю, компанія детально вивчає показники підприємства.

"Страхувальник повинен надати інформацію про культуру, площі та розташування полів, врожайності, витрат на гектар, вартості тонни продукції. Страховик дає попереднє котирування із зазначенням вартості та проводить огляд полів для підтвердження якості та життєздатності рослин. Перед укладенням договору страхувальник заповнює анкету, на базі якої а також акту огляду полів компанія пропонує остаточні умови. Після цього можливі оплата та укладення договору", — розповідає про алгоритм співпраці з клієнтами Олена Шустур. У процесі переговорів страховик може запросити додаткові документи — про внесення добрив, наприклад.

Перелік ризиків страхування врожаю зазвичай включає град, пожежу, удар блискавки, заморозки, сильний вітер, зливу, паводок, посуху, землетруси, лавини, зсуви, селі, хвороби рослин, протиправні дії третіх осіб. За словами Олексія Підлубного, начальника управління андерайтингу та врегулювання Української аграрно-страхової компанії, можна застрахувати і певний набір ризиків. Наприклад, тільки від граду і пожежі, здешевив тим самим вартість поліса.

Страхування майбутнього врожаю і питання збитків

Якщо застраховані поля постраждали, необхідно негайно повідомити про це страхову компанію. Експерти страховика повинні мати можливість відразу ж оглянути посіви. Як зазначає керівник відділу агропромислового страхування СК "ІНГО" Руслан Зимовець, з пошкоджених полів у жодному випадку не потрібно збирати урожай (або те, що від нього залишилося), оскільки це зашкодить розслідуванню причин та обставин збитку. Як наслідок, компанія не зможе провести оцінку і відшкодувати збитки.

В Україні є чимало випадків, коли застраховані аграрії отримували від страховиків масштабні виплати. Наприклад, СК "ІНГО" у 2019 році відшкодувала підприємству з Харківської області 19,2 млн грн за втрати врожаю соняшнику на площі 4633 га через посуху. Ця ж компанія виплатила понад 3,5 млн грн господарству з Хмельницької області, у якому злива знищила 57,8 га посівів часнику.

СК "ПЗУ Україна", за словами менеджера зі страхових продуктів Олександра Мухи, у 2020 році виплатила 3,73 млн грн трьом господарствам в Кіровоградській області через недобір врожаю соняшнику та кукурудзи в умовах посухи.

Компенсація зі страхування врожаю. Коли виплат немає?

Агрострахування аж ніяк не гарантує стовідсотковий захист від збитків та втрат, з якими можуть зіткнутися аграрії. За словами Олени Шустур, виплати можуть не відбутися, якщо оцінка збитку показала, що він не перевищив розміру франшизи. Крім того, страхувальник може отримати відмову, якщо не вніс необхідних добрив або порушив техкарту вирощування, внаслідок чого знизилася життєстійкість рослин.

"Договір не покриває ризики, пов'язані зі зміною якісних показників зерна та ринкових коливань вартості врожаю, — продовжує Зимовець. — Наприклад, якщо через велику кількість опадів або посухи зерно стане непридатним для виготовлення борошна, це не вважатиметься кількісним збитком, як і у випадку, якщо замість зерна 3-го класу господарство зібрало фуражне".

Страхування врожаю з держпідтримкою: закон допоможе

У ситуації, коли більшість українських аграріїв не використовують агрострахування, Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації, закликає державу докласти зусиль для розвитку цього інструменту. Влада цим питанням вже займається. Як розповідають Фокусу в Мінекономіки, для захисту сільськогосподарських товаровиробників від ризиків загибелі врожаю міністерство розробило спеціальний законопроект. Цей документ покликаний впровадити держпідтримку страхування сільгосппродукції за рахунок здешевлення частини страхового платежу, сплаченого агрокомпаніями страховику. Тобто мова йде про компенсацію частини витрат на страхування за рахунок держави. У лютому 2021 року законопроект про страхування врожаю з держпідтримкою схвалив Кабмін. Тепер справа за парламентарями. У страхових очікують запуску держініціативи вже у 2021 році і сподіваються, що під неї виділять окрему статтю у держбюджеті.