Цифрова гривня. Навіщо потрібна електронна валюта центробанку України і коли вона з'явиться

У "Стратегії розвитку Фінтех до 2025 року", яку влітку 2020 року затвердив Національний банк України, йдеться про сприяння розробці та розвитку моделей альтернативних фінансів. У рамках цього напрямку до кінця грудня 2024 року планується здійснити випуск е-гривні (Central Bank Digital Currency, скорочено CBDC). Зазвичай так називають електронні зобов'язання центробанку, номіновані в національній валюті. Як відповідальних за розробку української CBDC у вищеназваній стратегії вказані НБУ і Міністерство цифрової трансформації України.

У січні 2021 року ЗМІ стало відомо, що Мінцифри і фонд Stellar Development Foundation (SDF), провідний у сфері криптовалюти, підписали меморандум про співпрацю в напрямку впровадження віртуальних активів і цифрової валюти в Україні. Повідомлялося, що SDF почне діяльність в Україні в серпні 2021 року.

Парад електронних валют: цифрова крона, цифровий юань ...

Електронні валюти центробанків (CBDC) — аж ніяк не український винахід. За даними недавнього опитування Банку Міжнародних розрахунків можливість випуску власних цифрових валют наразі досліджують 86% центробанків. У їх числі Китай, Японія, Канада, Уругвай, ПАР, Еквадор, Нідерланди, Великобританія тощо.

Більше того, Центробанк Швеції в кінці 2020 року розпочав можливості повного переходу на електронну валюту — цифрову крону. Дослідження триватиме до кінця листопада 2022 року.

Поки Швеція досліджує можливості, Китай уже проводить випробування використання цифрового юаня для роздрібних платежів у декількох містах країни. Далі заплановано тестування китайської CBDC в гуртових розрахунках і транскордонних платежах.

"З огляду на глобалізаційні процеси, розвиток фінансових технологій і масову діджиталізацію, активне поширення цифрових валют — лише питання часу, — пояснює тенденцію Владислава Бондарчук, юристка компанії Stron legal services. — Підтримка чинної монетарної системи — трудомісткий і витратний процес. А порівняно з класичними безготівковими трансакціями використання цифрової валюти буде обходитися дешевше, а сама вона стане більш зручним, простим і швидким способом розрахунку".

Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest і засновник агентства "Ольшанський і партнери", розповів Фокусу про два підходи в розробці цифрових валют. Перший з них передбачає дублювання валюти будь-якої країни в цифровому просторі. Велика частина державних розробок проводиться саме в цьому напрямку. Другий підхід — створення якоїсь інвестиційної валюти за типом біткоїну. За словами Ольшанського, у деяких країн були ідеї з розробки окремих видів цифрової валюти, які не рівні чинній фіатній, проте в процесі реалізації поки немає нічого схожого.

А що з CBDC в Україні?

У Мінцифри, яке, згідно зі "Стратегією розвитку Фінтех до 2025 року", має відповідати за впровадження е-гривні, у відповідь на запит Фокуса повідомили, що питання поза сферою їхньої компетенції і порадили звертатися в Нацбанк.

У лютому 2021-го у своєму профілі у Facebook голова НБУ Кирило Шевченко повідомив, що Нацбанк продовжує вивчати можливість випуску власної цифрової валюти, враховуючи результати пілотного проекту, поточні потреби і можливості ринку.

"Наскільки я знаю, розробка електронної гривні — це дублювання валюти в цифровому просторі, — коментує рішення, що розглядається в НБУ, Олександр Ольшанський. — Одна гривня дорівнює одній електронній гривні, по суті, це інший засіб обігу грошей. Він не тягне за собою ніякої революції".

У свою чергу, Владислава Бондарчук не прогнозує появу електронної гривні найближчим часом, оскільки випуск цифрових засобів повинен супроводжуватися адаптацією законодавства і підготовкою ринку в цілому.

В НБУ Фокусу повідомили, що Національний банк працює над концепцією е-гривні і що розглядає можливість використання української цифрової валюти в розрізі шести варіантів:

Інструмент для роздрібних безготівкових платежів (P2P, P2B, В2В)

"Е-гривня розглядається як інструмент для здійснення миттєвих роздрібних платежів, що може стати альтернативою чинним засобам та інструментам роздрібних платежів — готівковим, платіжним карткам, платіжним дорученням і електронним грошам. Перевагами е-гривні є: захищеність (погашення і кінцеві розрахунки гарантуються Національним банком України), миттєвість, безпека, прозорість", — зазначають в НБУ.

Інструмент для цільових соціальних виплат (G2P)

За даними НБУ, держава може виплачувати громадянам цільові соціальні виплати в е-гривні з можливістю функціоналу "програмованих" (або "розумних") грошей, які можуть витрачатися тільки на конкретні цілі або в конкретний час.

Інструмент для розрахунків з цінних паперів та інших фінансових інструментів

У такому випадку е-гривня розглядається як інструмент швидких прямих розрахунків з цінних паперів та інших фінансових інструментів, у тому числі, без участі банківської системи (прямі розрахунки в гаманцях е-гривні), що зможе забезпечити прямий доступ до ринку небанківських фінансових установ.

Інструмент для корпоративних платежів

Е-гривня та її інфраструктура може використовуватися як інструмент для швидких "гуртових" платежів між фінансовими інститутами всередині країни.

Інструмент для транскордонних платежів

В НБУ зазначили: е-гривня та її інфраструктура може використовуватися як інструмент для транскордонних платежів між юрособами та/або фізичними особами. Забезпечується за рахунок взаємодії з іншими центральними банками.

Прибутковий фінансовий інструмент

Е-гривня — це також і фінансовий інструмент, який може бути використаний тільки з метою зберігання і нагромадження коштів. "На е-гривню може нараховуватися відсоток. У цьому кейсі е-гривня не є платіжним інструментом", — повідомили Фокусу в Нацбанку.

Новий світ цифрових грошей

"Ми вже заклали законодавчу основу для випуску е-гривні, включивши до законопроекту "Про платіжні послуги" визначення "цифрової валюти Національного банку України" та передбачивши право НБУ на її випуск", — повідомили в Нацбанку. Однак, там же повідомили, що поки немає чіткого прогнозу, коли е-гривня буде запущена "в цифровий світ".

"З метою забезпечення монетарної та фінансової стабільності, а також захисту прав користувачів, впровадження е-гривні, як і будь-яких нових платіжних інструментів і технологій, має бути поступовим, обгрунтованим і безпечним. Національний банк України, як і більшість центральних банків світу, виважено підходить до питання випуску власної цифрової валюти і почне її випуск після отримання відповідей на всі відкриті питання", — говорять у Нацбанку. Тобто, швидше за все, випуск е-гривні — це не питання 2021 року.

Фокус попросив експертів спрогнозувати можливі наслідки і ризики запуску цифрової валюти України. На думку Владислави Бондарчук, у перший час після впровадження цифрова валюта не отримає особливої популярності серед населення через недовіру і невпевненість у захищеності транзакцій.

"Механізм розрахунків цифровою валютою зовні не особливо відрізняється від класичних безготівкових розрахунків. Отже, для заохочення користувачів необхідні певні пільги. І якщо цифрова валюта не принесе нічого принципово нового, попит на неї, швидше за все, буде низький", — пояснює співрозмовниця Фокуса.

Олександр Ольшанський вважає, що для громадян введення е-гривні не несе ніяких революційних переваг, крім здешевлення банківських транзакцій. Втім, для банківської системи ця перспектива може представляти відчутну загрозу, оскільки сьогодні істотну частину доходів фінустанови отримують саме за рахунок стягнення комісій за грошові перекази.

"У сучасному електронно-цифровому світі комісія за платежі — нонсенс, оскільки реальна собівартість таких транзакцій втрачається в третьому знаку після коми. З часом банкам, скоріше за все, доведеться розлучитися з цим джерелом доходу", — робить висновок Ольшанський.

Ще один ризик, про який попереджають експерти, — втрата анонімності розрахунків, оскільки з переходом на цифрову нацвалюту всі платежі стануть абсолютно прозорими. Як зазначає Ольшанський, це веде до посилення контролю і створює ризики порушення прав приватності з боку держави щодо громадян. Втім, у вітчизняних контрольних органів уже в наявності весь інструментарій відстеження і блокування сумнівних операцій, тому для тих, кому нема чого приховувати, нічого не зміниться.