Час підвищувати: чому долар уже дорожчий за 29 гривень і що впливає на курсові стрибки
На міжбанківському ринку зростає попит, який підігріває геополітика. Гривня на роздрібному ринку вже досягла рівня 29,3 USDUAH. Фокус з'ясував, що і чому відбувається з курсом гривні, а також із попитом на українські цінні папери після визнання Росією незалежності "ЛНР" і "ДНР".
Ще 21 лютого курс в обмінниках був не вищим за 28,65 USDUAH (курс продажу), а офіційний курс НБУ було встановлено на рівні 28,34 USDUAH. Проте вже 22 лютого гривня почала різко девальвувати — офіційний курс НБУ був на рівні 28,48 USDUAH, але в обмінниках і банках курс продажу досяг 29,2-29,35 USDUAH. Однією з причин є паніка на міжбанку у зв'язку з визнанням Росією незалежності "ЛНР" і "ДНР", тобто окупованих країною-агресором територій.
Уже вище за 29: що відбувається з курсом на міжбанківському ринку
Антон Куринний, головний трейдер департаменту казначейства та фінансових ринків ОТП Банку, каже, що міжбанківський ринок нервово реагує на останні новини, і якщо в понеділок 21 лютого котирування були на рівні 28,6-28,65 UAH/USD, то у вівторок 22 лютого зранку вже 28,9-29 USDUAH.
"Міжбанк (МВРУ) прогнозовано відкрився різким стрибком курсу. Вже перша угода в Bloomberg пройшла за курсом 28,9 USDUAH, що майже на 30 копійок вище за рівень на закритті ринку в понеділок. Особливо динамічними торги були в перші 20 хвилин — у цей час котирування досягали максимальних позначок дня 29,10-29,12 USDUAH. Але активна участь НБУ зупинила зростання та навіть повернуло курс за лінію 29,0 USDUAH. Більшу частину дня торги проходили у коридорі 28,92-28,97 USDUAH. І лише надвечір зросли до 29,03-29,07 USDUAH", — розповіла Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій "Юнекс Банку".
У банках Фокусу розповіли, що 22 лютого попит на валюту в рази перевищував пропозицію, що, очевидно, не могло не позначитися на зростанні котирувань. "Попит значно перевищує пропозицію на тлі геополітичних новин. Продавці помірковано виходять із продажем тільки після того, як регулятор з'являється на ринку та заспокоює його", — говорить Куринний.
За словами Анни Золотько, загалом у (системі) Bloomberg за день уклали угод на $412 млн. Це — удвічі більше за середньоденні показники. "З іншого боку, активність продавців валюти сьогодні була стриманою", — зазначила Золотько.
Звичайно, у такій ситуації Нацбанк міг заспокоїти ринок, що, власне, він зробив. 22 лютого НБУ проводив для банків інтервенції щодо продажу долара на аукціонах "запиту кращого курсу". На думку Анни Золотько, орієнтовно НБУ "влив" валюти близько $250-300 млн.
Експерти вважають, що поки що рано говорити про стабілізацію ситуації з курсом, а про відкат курсу до колишніх значень (28,2-28,5 USDUAH) тим більше. На думку Куринного, курс найближчим часом буде на рівнях 28,8-29,4 USDUAH, але лише за умови, що не буде чергової порції новин, здатних вплинути на ринок. "Для відкату або для зміцнення гривні потрібно більше позитиву, тому швидше вона десь консолідується та стоятиме на місці", — вважає Куринний. У свою чергу Анна Золотько також вважає, що новини (особливо політичні) сьогодні мають вирішальну роль. Через негативне інформаційне тло інвестори залишають українські цінні папери (ОВДП) – нерезиденти після продажу паперів відразу хочуть "вийти у валюту", що збільшує попит на валюту, тисне на курс.
"Ринок поки дуже нервовий і готовий реагувати на будь-які новини. Навіть невелике пом'якшення інформаційного фону може розвернути ринок. Адже наближаються граничні терміни сплати податків, нарахування зарплат, і бізнес вимагає гривневої ліквідності. Проте навряд чи слід розраховувати на зміцнення гривні в середу 23 лютого. Адже 23 лютого Міністерство фінансів має сплатити власникам ОВДП понад 20 млрд грн. Це досить суттєвий додатковий фактор тиску на гривню", — зауважила Анна Золотько.
Облігації та єврооблігації: що відбувається з котируваннями цінних паперів
Як уже було зазначено, негативні повідомлення безпосередньо впливають на ринок цінних паперів — українських ОВДП і єврооблігацій, попит на які падає, а інвестори в паніці продають їх, намагаючись зафіксувати прибутковість. Тим часом ставки з паперів зростають на тлі політичної напруги.
"Інвестори в українські єврооблігації, звичайно, дуже нервово реагують на всі новини щодо агресії Росії проти України та за можливості зменшують інвестиції в українські активи. Геополітична напруга продовжує залишатися визначальною для прибутковості євробондів, які стрімко зросли після рішення Російської Федерації визнати самопроголошені республіки та ввести туди війська. У вівторок 22 лютого прибутковість досягла вранці більше 30% за єврооблігаціями з погашенням через пів року та перевищували 12% річних за випусками з погашенням у 2032-33 роках, хоча протягом дня несуттєво, але знизилися на новинах про санкції щодо Росії", — коментує Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU.
Він упевнений: поведінка інвесторів залишатиметься дуже обережною, адже на деескалацію найближчим часом чекати не варто.
Аналітик Іван Угляниця пояснив Фокусу, що загалом ситуація щодо українських євробондів суттєво не змінилася — іноземні інвестори продовжують продавати папери, місцеві – купувати, але покупки йдуть у значно менших масштабах порівняно з виходом іноземців. "Поки що ситуація не стабілізується з точки зору і фактичної, і новин, вихід іноземців із паперів, думаю, продовжуватиметься. Цьому, зокрема, сприяє і глобальний фонд, очікування зростання базових ставок та інше. Прогноз щодо цін українських єврооблігацій залежить від політичної ситуації, у тому числі від непрогнозованої реакції, чергових кроків РФ, тому тут складно щось прогнозувати, але для місцевих інвесторів, які звикли до цього рівня ризику, зараз українські бонди дуже привабливі, при тому, що місцеві інвестори не мають доступу до інших інструментів із подібними дохідностями в Україні", — зазначив Угляниця.
Юрій Олексієнко, директор інвестиційного департаменту ОТП Капітал, зазначив, що ринок українських облігацій зовнішньої позики (євробондів) останніми тижнями дуже волатильний, враховуючи можливу повномасштабну агресію РФ проти України.
"Прибутки зростали до 13%-25%, найбільші показники досягалися за найкоротшими євроблігаціями (погашення у вересні 2022). На таких високих рівнях прибутковості та ризику попит переважно був сформований внутрішнім інвестором, готовим купувати за такими цінами ризик військової ескалації. Нерезиденти уникатимуть інвестицій в українські єврооблігації в період можливого військового конфлікту", — каже Олексієнко. І додає: зацікавленість іноземців в українських цінних паперах зросте лише після того, як буде нівельовано загрозу з боку РФ, а Україна отримає міжнародну підтримку.
"Очікуємо, що ринок відновиться до рівнів 10%-14% (ставки щодо євробондів, — ред.) у разі припинення подальшого вторгнення РФ на територію України. До рівнів першого кварталу 2021 року, коли попит був високим як із боку нерезидентів, так і зі сторони локальних інвесторів, а це рівень прибутковостей 4,5%-6%, ринок не відновиться найближчого року", — попереджає експерт.
Із облігаціями внутрішньої держпозики ситуація схожа – іноземні інвестори намагаються продавати, залишаючи зроблені раніше інвестиції в ОВДП. Проте, незважаючи на складне інформаційне тло, у вівторок 22 лютого Мінфіну вдалося на аукціонах ОВДП продати паперів на суму 3,48 млрд грн. У міністерстві зазначили, що найбільший попит було зосереджено на 3-місячних ОВДП у гривні, від розміщення яких до державного бюджету було залучено 2,9 млрд гривень. Середньозважені ставки щодо всіх цінних паперів аукціону, що відбувся 22 лютого, склали від 11,6% річних для 3-місячних ОВДП до 13,09% для паперів із погашенням через 4 роки. Крім гривневих паперів, Мінфін запропонував інвесторам ОВДП в євро зі ставкою 1,75% річних, від продажу яких було отримано 7,2 млн євро.