Бизнесу приготовиться: налоговая проверит, что вы делали последние 7 лет

1. Чому Законопроект буде ухвалено?

Автори Законопроєкту заявляють, що його розробка обумовлена необхідністю виконання пункту 15 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики.

Водночас саме цей пункт згаданого меморандуму вказує, що відновлення довоєнного стану податкового адміністрування та політики пов'язаний із тим, що "ми рішуче налаштовані на визначення додаткових джерел надходжень".

Тобто значний дефіцит бюджету є основною передумовою для розробки та майбутнього прийняття Законопроєкту. В свою чергу, очевидним є те, що за допомогою відновлених Законопроєктом механізмів Держава намагатиметься зменшити дефіцит.

До слова, Меморандум від 08 грудня 2022 року передбачає і деякі інші положення, наприклад, обмеження можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи, законодавче впровадження яких, вочевидь, побачимо в найближчому майбутньому.

2. Що передбачає законопроект?

2.1. Зміна дати виникнення права на податковий кредит щодо операцій з нерезидентами.

Наразі для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Однак, Законопроєктом пропонується змістити цю дату на момент подання податкової декларації з ПДВ за попередній звітний період, за якою отримувачем послуг нараховано податкові зобов’язання за такими операціями. При цьому, якщо за такою декларацією виникло позитивне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку за такими операціями лише після сплати до бюджету суми податку, визначеної у такій декларації.

Вочевидь, зміни покликані зменшити нарахування платниками податкового кредиту без сплати податкових зобов’язань. Водночас, і податкові органи не зможуть визначати операції нереальними із оскарженням права платника на податковий кредит, без визначення суми переплати податкових зобов’язань за тими ж операціями, які податківці вже визнали такими, що не відбулись.

2.2. Скасування з 1 липня 2023 року особливостей для спрощеної системи оподаткування.

Наразі для спрощенців впроваджено дві основні особливості: право не сплачувати єдиний податок платниками 1 та 2 групи, а також можливість сплати єдиного податку за ставкою 2%.

З 1 липня 2023 року право на сплату єдиного податку платниками перших двох груп стане обов’язком, а платники двовідсоткового податку автоматично вважатимуться такими, що застосовують систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання двовідсоткового єдиного податку.

Звичайно, це за умови, що воєнний стан продовжуватиметься довше, ніж до 1 липня 2023 року. Якщо його скасують до цієї дати, то згадані пільги платники втратять раніше.

Платникам, які повернуться на загальну систему оподаткування, необхідно буде збільшити свій фінансовий результат на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Водночас, автори Законопроєкту дозволили зменшити фінансовий результат на суму собівартості таких товарів, робіт, послуг.

Для уникнення подвійного оподаткування передбачено, що якщо товари (роботи, послуги) надаються вже на загальній системі оподаткування, то платники зможуть зменшити фінрезультат на суму отриманої та оподаткованої єдиним податком суми авансу, з паралельним збільшенням фінрезультату на суму собівартості, що врахована у складі витрат на загальній системі оподаткування. Якщо авансування було частковим, то збільшення фінрезультату на суму собівартості здійснюється із прив’язкою до конкретних товарів (робіт, послуг), які були оплачені.

2.3. Відновлення перебігу всіх термінів

Законопроєктом пропонується також відновити перебіг усіх строків, в тому числі зупинених на період дії карантину. Відзначимо, що наразі зупиненими залишається не так багато строків, оскільки перебіг більшості було поновлено раніше.

Разом з тим, з набранням чинності змінами, платники податків будуть зобов’язані вчасно відповідати на запити на інформацію, а контролюючі органи на запити на індивідуальні податкові консультації. Також поновиться перебіг строків внесення змін щодо даних платника податків та подання форми №20-ОПП; строків подання заяви на бюджетне відшкодування, строків подання пояснення до заблокованої податкової накладної, строків давності, та інших подібних строків, не пов'язаних безпосередньо із виконанням податкового обов'язку.

2.4. Перевірки

Перелік дозволених перевірок потрохи збільшувався протягом воєнного стану. Водночас, вже з 1 липня 2023 року такий перелік стане навіть не довоєнним, а доковідним, адже будуть скасовані обмеження, введені на період дії воєнного стану, а обмеження на період карантину продовжать бути зупиненими.

Єдиним, додатковим до загальних, обмеженням в праві контролюючого органу на проведення перевірки під час дії воєнного стану є безпека допуску до територій, доступу до документів та проведення інвентаризації. Подібна норма не є новою, однак законодавець не встиг унормувати та пояснити, які критерії вказують на наявність безпечних умов для проведення перевірки. На практиці це може призвести до використання індивідуального підходу щодо початку призначених перевірок.

Разом з тим, якщо платник податків вважає призначення перевірки незаконним, доцільність недопуску контролюючого органу до її проведення значно впала. Як і раніше, відмова у допуску до перевірки є підставою для накладення адміністративного арешту на майно платника податків, обґрунтованість якого контролюючий орган повинен підтвердити в суді. Водночас, для визнання арешту необґрунтованим було достатньо мати "спір про право", яким донедавна вважалось оскарження наказу про призначення податкової перевірки. Досить логічно, що якщо платник податків вважає призначення перевірки незаконним та оскаржує відповідний наказ, він не може нести обтяження у вигляді арешту майна.

Однак, в постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 Верховний Суд зробив висновок, що оскарження наказу про призначення перевірки більше не є спором про право. Відтепер платникам податків необхідно буде доводити незаконність перевірки (готувати правову позицію, збирати докази) в судовому засіданні під час розгляду питання про обґрунтованість адміністративного арешту, яке проводиться в межах 96-годинного строку. Питання, якою буде судова практика в межах даної процедури та чи не буде засилля формальних рішень "наказ не скасовано, перевірка законна" – залишається відкритим. Таким чином, недопуск до незаконної перевірки, як спосіб захисту своїх прав, може втратити свою актуальність для платника податків.

Нагадуємо, що навіть в разі допуску до перевірки платник податків не позбавлений права посилатись на незаконність її проведення при оскарженні податкових повідомлень-рішень. Однак таке обґрунтування має свої особливості, зокрема в частині доведення взаємозв’язку конкретних порушень контролюючого органу та визначення ним грошових зобов’язань.

Важливим моментом також є податкові періоди, перевірку яких контролюючий орган має право здійснити. На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершиться дія карантину, було зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України. Відповідна норма зупинила свою дію на період воєнного стану, однак зупинення строків, передбачених статтею 102 ПК України окремо передбачено і на цей період.

Фактично, наразі, в 2023 році, контролюючі органи зможуть перевірити діяльність платника податків, починаючи з 2017 року. Деяких платників, які подали декларації пізніше (поза межами граничних строків та після 18 березня 2017 року) – то і за більш ранні податкові періоди.

2.5. Відповідальність

Законопроєкт пропонує закінчити 1 липня 2023 року мораторій на застосування штрафів та пені щодо порушень щодо ЄСВ. Однак є один нюанс: пеня за період до 1 липня не нараховується, а нарахована підлягає скасуванню. Щодо ж штрафів така норма відсутня, тому штрафи за порушення, вчинені під час дії воєнного стану та до 1 липня, будуть цілком законними.

Зупиняється також мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення, вчинені під час дії карантину, та нарахування пені за відповідний період.

Таким чином, законотворці готують правове підґрунтя для притягнення платників податків до відповідальності, якщо останні вчинили порушення податкового законодавства. Водночас відзначимо, що звільнення від відповідальності, передбачене пунктом 69.1. підрозділу 10 розділу XX ПК України (введене на період воєнного стану), продовжує діяти.

Разом з тим, автори Законопроєкту зробили платникам і певні подарунки. Ті платники податків, перевірка яких буде проведена до закінчення воєнного стану, зможуть сплатити лише донараховані податкові зобов’язання, без штрафів та пені.

Це, звичайно, може стати вікном можливостей для тих, хто готовий здатись без додаткової фінансової відповідальності. Однак необхідно пам’ятати, що використання такого інструменту можливе виключно за умови відсутності оскарження надісланих податкових повідомлень-рішень. Тобто, якщо контролюючий орган донарахує щось незаконно або допустить арифметичні помилки при складанні податкових повідомлень-рішень, то платник податків стане перед вибором: сплатити, або оскаржити все і ризикнути ще й додатковою сплатою штрафів та пені.

3. Як і навіщо готуватись?

Навіщо готуватись – питання досить риторичне, враховуючи війну, дефіцит бюджету, скасування обмежень "для додаткових надходжень" та той факт, що податківці масово не проводили перевірки вже майже 4 роки.

До поновлення податкових перевірок у платників податків залишається досить значний проміжок часу, який дозволяє здійснити належну та ґрунтовну підготовку.

Зокрема, слід перевірити, чи щодо усіх операцій є необхідна документація, чи дійсно вона є доказом здійснення операцій та чи не має дефектів оформлення. Перевірити також необхідно правильність відображення операцій в обліку.

Варто повторно перевірити своїх контрагентів щодо ознак ризиковості. Наприклад, за останній час щодо самого контрагента чи будь-якої особи по ланцюгу постачання могло бути відкрите кримінальне провадження, що не додасть шансів пройти перевірку без донарахувань.

Окремої уваги під час підготовки заслуговують операції, які можуть мати декілька різних варіантів кваліфікації в цілях оподаткування. Наприклад, частина платежів за придбання програмного забезпечення може бути кваліфікована податківцями як роялті, або виплати на користь ФОП, на думку працівників контролюючого органу, можуть бути виплатою заробітної плати. Подібні операції потребують детального аналізу та підготовки правового обґрунтування того, що здійснена платником кваліфікація операцій та їх відображення в обліку є вірними.

Якщо вірогідність проведення перевірки є вкрай високою, зокрема платник знайшов себе у плані-графіку або отримав запит на отримання податкової інформації, необхідно також здійснити ряд заходів з підготовки приміщень, інструктування персоналу.

Підготовку до перевірки платник податків може здійснити самостійно, однак може не відволікати персонал від основної діяльності та залучити сторонніх консультантів, які із врахуванням свого досвіду зможуть "незамиленим" оком проаналізувати всі операції платник та виявити ризикові для донарахувань зони.

В будь-якому випадку, профілактична підготовка допоможе платнику податків вчасно виправити окремі недоліки ведення обліку, спрогнозувати ризики донарахувань та завчасно обґрунтувати правомірність своїх дій, що може бути використано як під час перевірки, так і при оскарженні її результатів.