Другий етап "єВідновлення": чи всі українці відремонтують житло коштом держави
З 1 серпня стартував другий етап програми "єВідновлення", яка передбачає державну компенсацію за знищене внаслідок збройної агресії РФ житло. Загалом програма працює з початку травня, і за цей час вже проявилися певні проблеми. Зокрема, надто повільно працюють комісії, які визначають розмір компенсації. Крім того, грошей на всіх може не вистачити, застерігають експерти.
Заявку на компенсацію у формі сертифіката за знищене житло у межах програми "єВідновлення" поки що можна подати лише онлайн — у "Дії". В уряді готують можливість подачі заяви через ЦНАП, нотаріуса та орган соціального захисту. Про це пише Фокус у новій статті "Компенсація за зруйноване житло: як отримати допомогу і чи вистачить грошей на всіх".
За попередніми даними обласних військових адміністрацій, в Україні нараховується близько 147,8 тис. приватних та 19,1 тис. багатоквартирних будинків, зруйнованих або пошкоджених внаслідок воєнної агресії РФ. Загалом на програму "єВідновлення" передбачено 4,4 млрд грн. З них станом на початок серпня виплачено майже 400 млн грн. Цих грошей, кажуть фахівці, недостатньо.
"Програма працює фактично, як демонстративна. Як демонстрація того, що держава не покине своїх громадян, які втратили житло внаслідок дій країни-агресора. Розраховувати, що в цей час буде якась масштабна програма компенсації за зруйноване житло, поки неможливо", — зауважив економіст Андрій Новак.
Утім нардепи наголошують на проблемі повільного освоєння коштів.
"Проблема впирається у темпи роботи чиновників на місцях. У "черзі" накопичились майже 26,4 тисяч заявок (це окрім вже задоволених). Органи місцевого самоврядування створили 520 комісій, які мають обстежити пошкоджене житло і прийняти рішення про виділення допомоги. Темпи їх роботи – вкрай повільні, у середньому 60 задоволених заявок на день", — повідомив голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Швидкість отримання компенсації буде залежати від багатьох факторів, каже Ірина Смітюх, адвокат АО "Лещенко, Дорошенко і партери". Зокрема, наповненості державного бюджету, наявності затверджених місцевих програм компенсацій. У тих регіонах, де завдано більше збитків майну, процес надання компенсацій триватиме довше, додала експертка.
Те, що учасники другого етапу програми отримують не "живі" гроші, а так звані сертифікати на купівлю житла, може стати проблемою, каже економіст Олександр Хмелевський.
Компенсація надається на житло, що було зруйновано після широкомасштабного вторгнення Росії
"Виплати за такими сертифікатами будуть здійснювати уповноважені юридичні особи за умови наявності в них коштів. Тобто, будуть виникати ситуації, коли людина купує житло, розраховується сертифікатом, а продавець не може отримати по ньому гроші. За таких умов продавці будуть або відмовлятися продавати житло за сертифікати, або враховувати такі сертифікати із суттєвим дисконтом".
Крім того, сума, вказана в сертифікаті, є фіксованою, тоді як вартість будівництва з часом зростатиме. Тож фактично не всі заявники зможуть покрити збитки державним коштом, констатує економіст.
Разом з тим, юристи застерігають: українці, які отримали компенсацію, не зможуть претендувати на такий розмір репарацій від держави-агресора.
"Одночасно з наданням грошової компенсації за знищений об’єкт для будівництва житла або фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", — зауважила адвокат АО "Місечко та Партнери" Ірина Усіченко.
Нагадаємо, в Раді зареєстровано проєкт постанови про визнання Білорусі, з якої завдаються удари по Україні, країною-агресором. Народний депутат Ярослав Юрчишин, який є одним з авторів документа, зазначив, що цей крок необхідний для притягнення білоруського режиму до відповідальності та майбутніх репарацій для України.
Також Фокус писав, що зареєстрованим проєктом закону №9510 депутати пропонують зобов’язати роботодавця виплачувати працівнику компенсацію до 80,4 тис. грн у разі звільнення через банкрутство підприємства. Це пов’язано з тим, що через агресію РФ, зростатиме кількість банкрутств та число працівників, які можуть не отримати заробітну плату.