Позбавлення волі та конфіскація майна: як насправді карають за карткове шахрайство
В Україні постійно затримують учасників шахрайських схем, що крадуть кошти з рахунків громадян. Проте успішних кейсів, коли вдається повернути вкрадене жертвам шахрайства, вкрай мало. До того ж, не всі злочинці врешті отримують покарання у вигляді позбавлення волі.
Кіберполіція постійно затримує групи осіб, що займаються платіжним (картковим) шахрайством, проте такі справи нечасто доходять до суду через відсутність доказової бази. Про це пише Фокус у новій статті "З картки – в чужу кишеню. Як крадуть гроші з банківських карток і чи можна запобігти втратам".
"Згідно із законодавством та судовою практикою, у випадку, коли власник банківського рахунку несвідомо сприяв незаконним заволодінням власних грошових коштів іншими особами, при відкритті кримінального провадження важливим є доведення за ст. 190 ККУ наявності складу злочину, зокрема: заволодіння грошових коштів шляхом обману чи зловживанням довірою; наявність прямого умислу та корисливих мотивів у заволодінні грошових коштів", — розповіла Фокусу юристка юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Валерія Шавлюк.
За її словами, обов’язковою умовою визнання судом злочину та притягнення до відповідальності за ст. 190 ККУ – це безпосередня участь потерпілого у передачі грошових коштів та добровільність його дій, що відрізняє такий злочин від крадіжки, яка передбачає таємний спосіб вилучення майна (ст. 185 ККУ). Вона наголошує: коли списання грошових коштів з рахунку було здійснене через неусвідомлене розповсюдження інформації про банківський рахунок самим власником та, як наслідок, відбулась добровільна передача грошових коштів шахраям, слід звертатись до правоохоронних органів задля пошуку та притягнення до відповідальності винної особи.
Шахраї врешті можуть отримати вирок суду - позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, але це майно не може покрити втрати всіх ошуканих
"За відкритими даними, за останні роки, попри збільшення шахрайських дій та відкриття кримінальних проваджень, до суду доходило не більше 20% таких справ. Розкриття шахрайських дій залежить від таких факторів: достатня кількість доказів, досвід та кваліфікація правоохоронців, успішна співпраця потерпілого із правоохоронцями, рівень професійних навичок адвоката та співпраця з ним. Кримінальний кодекс України передбачає такі види відповідальності: штраф, громадські та виправні роботи, обмеження та позбавлення волі. Вид застосованої відповідальності залежить насамперед від розміру заволодіння майна", — розповіла юристка. Вона повідомила: у разі успішного доведення винуватості, суд застосовує такий вид покарання, як позбавлення волі та стягнення матеріальної шкоди, завданої власнику банківського рахунку.
Нажаль, юристи зазначають, що вкрадені шахраями гроші майже ніколи не повертаються на рахунки громадян, які стали жертвами злочинців. Причина – правоохоронні органи затримують представників так званих "офісів", і найчастіше особи, які там працюють – це лише виконавці, а усі гроші фактично вже направилися далі, і саме ці особи не можуть повернути викрадене. "Майже завжди це втрачені кошти, так, адже правоохоронні органи можуть ніколи не знайти винного через те, що шахраї використовують різні способи забезпечення своєї анонімності, а стягнути збитки можна лише з обвинувачуваного після винесення судом рішення. Санкція за ст.190 — позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, але це майно не може покрити втрати всіх клієнтів", — повідомив Фокусу Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner.
Раніше Фокус писав, що, за інформацією НБУ, злочинцям вдалося адаптувати свої шахрайські схеми під актуальну ситуацію в країні. Тепер вони обманюють громадян, прикидаючись банками або обіцяючи різну фінансову допомогу.