"Хочу найкращого майбутнього для своєї дочки": чи повернуться українські біженці додому, — NYT

Перед українцями за кордоном, зокрема в Європі, куди вони втекли від повномасштабної війни, постала жорстока дилема: повертатися додому чи залишатися. Про це пише The New York Times у матеріалі, який присвячено долі українських біженців та їхнім планам на майбутнє на тлі посилення негативу в ЄС.

Як каже героїня статті 37-річна Ірина Хомич, потрібно обирати: "найкраще майбутнє для дітей" чи рідна домівка в Україні.

"Серце каже повернутися назад. Але я хочу найкращого майбутнього для своєї дочки", — каже мама 8-річної дівчинки, яка перебуває з нею у Німеччині.

Як пишуть журналісти NYT, попри негатив щодо іммігрантів, який, останнім часом зростає серед громадян європейських держав, прийом саме українців навпаки місцева влада вважає успіхом.

Так, зокрема у Німеччині заявили про бажання запропонувати українським біженцям довгострокове майбутнє в країні без прив’язки до подій в самій Україні.

Як живуть українські біженці за кордоном

Згідно з інформацією, що надають у виданні, у Німеччині лише один з п’яти українців знайшов роботу.

"Часто цьому стає на заваді німецька ж бюрократія: якщо ти проживаєш у тимчасовому помешканні для біженців і не маєш "приватної" адреси, твою дитину не візьмуть до школи, а залишити її без нагляду неможливо, найняти няньку виходить дорого. Переїхати в орендоване житло теж можуть дозволити собі далеко не усі — знову ж таки дорого", — йдеться у статті.

Водночас, попри труднощі, поступово зростає кількість українців, які бачать Європу своїм другим домом.

NYT наводить приклад 25-річної Валерії Михайлової. Жінка сама родом з Донецька і побачила війну ще у підлітковому віці. Зараз вона перебуває в Німеччині зі своєю 8-річною донькою та цивільним чоловіком-мароканцем, якого зустріла в Харкові. Тепер пара має намір відкрити власну кондитерську в Берліні.

"Я дуже-дуже сумую за Україною, але я починаю проживати свою молодість", — ділиться жінка.

Що кажуть про українських біженців у Німеччині

Очільник німецького міста Фрайбург Мартін Горн розповів, що після покращення стратегічної ситуації для України на фронті в минулому році багато українців поїхало додому, але чимало лишилися.

За його словами, перші 8-12 місяців війни в Україні біженці більше чекали і думали про повернення.

"Ми побудуємо нову Україну після війни", — думали вони. Але зараз вони вивчають німецьку мову і шукають роботу", — сказав мер Фрайбурга — міста, що прихистило більше українських біженців ніж уся Франція загалом.

Він визнав важкий емоційний вибір, пов’язаний із рішенням залишитися, але сказав, що з точки зору міста українці стали активом, здатним заповнити дефіцит роботи в місті. "Вони нам потрібні", — сказав він.

Тим часом українці, які втекли від війни за кордон, дійсно усвідомили, що вона затягується, тож починають думати про довгострокові перспективи та активно змінюють країни проживання. Про це писав Фокус у своєму новому матеріалі "Міграція задля кращого життя. Куди і чому переїжджають українські біженці".

Навіть попри те, що життя в Європі виявилося набагато складніше і багатогранніше, ніж здавалося здалеку, і зазвичай біженцям у Європі пропонують просту некваліфіковану роботу з досить низькою зарплатою, громадяни України не поспішають повертатися.