Пільги та допомога: експерти про зарплати і підтримку для ветеранів

За даними дослідження "Військовослужбовці. Повернення", проведеного протягом січня-грудня 2023 року Міністерством економіки, орієнтовні витрати роботодавця на одного мобілізованого чи демобілізованого робітника за місяць становлять від 14,4 до 45 тис. грн. Фокус детально дослідив, як компанії працевлаштовують ветеранів та яку компенсацію держава виплатить роботодавцеві.

Компенсація за працевлаштування: що передбачено для компаній

Програма з надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних (постанова КМУ від 10 лютого 2023 р. № 124). Як розповів Фокусу адвокат, керуючий партнер АО "EvrikaLaw" Андрій Шабельніков, ця постанова передбачає:

• Компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску — за працевлаштування роботодавцем строком не менше ніж на 2 роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих понад 1 місяць безробітних певних категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, та осіб, які перебувають на обліку понад 6 місяців. Загальна тривалість виплати — 12 місяців впродовж двох років.
• Компенсацію у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати, за працевлаштування роботодавцем за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних певних категорій громадян. Загальна тривалість виплати — 6 місяців впродовж року.
• Компенсацію у розмірі 50% фактичних витрат на оплату праці, встановленої законодавством на момент виплати, за працевлаштування роботодавцем за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних певних категорій громадян. Загальна тривалість виплати — до 6 місяців за умови працевлаштування строком до 1 року.

Тобто, за умови працевлаштування саме ветеранів (учасників бойових дій), роботодавцеві надається компенсація 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати (7100 грн.), за працевлаштування строком не менше ніж на 1 рік. Загальна тривалість виплати такої компенсації становить 6 місяців впродовж року з дня працевлаштування.

Щоправда, у такому разі ветеран має бути зареєстрованим, як безробітний. В іншому випадку компенсацію роботодавець може отримати, якщо ветеран є внутрішньо переміщеною особою — в такому разі, відповідно до постанови КМУ від 20 березня 2022 р. №331, компенсація надається роботодавцю за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб у розмірі мінімальної зарплати щомісяця. Загальна тривалість надання такої компенсації не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи. А термін дії програми: на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Витрати компаній на працевлаштування ветеранів: не тільки зарплати

До витрат роботодавців відноситься не лише заробітна плата і податки. "Також є витрати на необхідність залучення окремих менеджерів та координаторів для супроводу таких працівників. Вартість їхньої роботи на одного працівника варіюється від 163 до 293 грн. на місяць. Помічники чи координатори ветеранів допомагають їм розв’язувати прості, на перший погляд, питання, з якими за два роки служби вони не стикалися. До прикладу, сплата комунальних платежів, оформлення документів, довідок, соціальних послуг тощо. Обов’язкові витрати роботодавців — це також медичні, психологічні, юридичні послуги. Так, витрати на додаткову психологічну допомогу на одного працівника становлять від 250 до 833 грн на місяць. Медична допомога — до 1 675 грн. Юридично-правова підтримка — до 666 грн на місяць", — пояснює Андрій Шабельніков.

До озвученої суми щомісячних витрат не ввійшли групові збори на підрозділи, витрати на протезування, вартість якого варіюється від 10 до 60 тис. євро, індивідуальна соціально-матеріальна підтримка та формування інклюзивної інфраструктури на підприємстві.

Позитивні зміни: чи готові компанії в Україні винаймати учасників бойових дій

За словами експертки в галузі HR Домініки Іванової-Бекар, у порівнянні із 2015 роком, часом початку АТО та інтеграцією перших ветеранів, зараз, із повномасштабною війною, ситуація змінилася на краще.

"Ще 10 років не минуло, а якщо тоді дуже неохоче брали на роботу ветеранів і навіть на кар’єрних консультаціях багато атовців замовчували інформацію про участь у війні, то зараз ситуація змінилася. Великі компанії і середній бізнес організовують програми підтримки як для самих ветеранів, так і їхньої реінтеграції в зонах своєї компанії. З’явилося багато громадських, міжнародних організацій, що створені із центром підтримки і освітніми програмам. Там навчають нас, ейчарів, комунікації, організації робочого простору тощо", — поділилася експертка.

Водночас, за її словами, процес інтеграції демобілізованих воїнів не можна назвати масштабним. Проте багато великих компаній не лише охоче працевлаштовують ветеранів, а й інтегрують їх та їхні родини, надаючи фахову психологічну, медичну та юридичну підтримку.

"Наразі в нас є декілька організацій, наприклад, IREX Україна, Центр зайнятості Вільних людей, Veteran Hub, які організовують певні заходи, навчальні програми, надають роботодавцям інформацію із комунікації і допомоги людям, які повертаються на робочі місця. Так, великий бізнес має більше матеріального стимулювання. Ця підтримка вже реально існує і багато чого зроблено.

Зараз вже не просто зберігають робоче місце, а й залучають психологів, надають психологічну допомогу їхнім родинам, страхування та певні розширені медичні програми, переобладнують офіс або надають допомогу у разі віддаленої роботи", – каже експертка.

Раніше Фокус пояснював, що потрібно зробити військовослужбовцю, щоб отримати звільнення від сплати відсотків за користування кредитом і звільнення від сплати штрафів, пені за несвоєчасну сплату платежів за кредитом.

Також Фокус писав детально про алгоритм отримання урядового гранту на власну справу у розмірі 250 тисяч гривень.