Новий блок АЕС не врятує: як подолати дефіцит електроенергії і повернути світло
Запроваджені графіки відключень для населення в різних містах країни мають допомогти енергосистемі, де внаслідок ударів ЗС РФ утворився дефіцит на рівні 2,5 ГВт. Чи зможе Україна нарощувати виробництво електроенергії попри усі складнощі та коли очікувати на стабільне енергопостачання?
Аварійні відключення споживачів по всій країні – наслідок величезних проблем, спровокованих ракетними і дроновими атаками ЗС РФ в березні, — тоді росіянам вдалось вибити з енергосистеми України біля 8 ГВт потужностей через влучання по ДніпроГЕС та кільком тепловим електростанціям. Про це пише Фокус у новій статті "Відключення – по 12 годин на добу. Що сталось в енергетиці та коли українцям повернуть світло".
Щоб подолати дефіцит, країні потрібна генерація, тобто або повноцінний ремонт пошкоджених обстрілом станцій, або ремонт та одночасна побудова нових потужностей. Нещодавно міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що планується добудувати третій та четвертий блоки на Хмельницькій АЕС, за його словами, будівництво двох нових атомних енергоблоків збільшить виробництво електроенергії на 16 226 мільйонів кіловат-годин на рік. Проте, кажуть опитані Фокусом експерти, на жаль, швидкого результату будівництва не слід чекати, адже на подібний проєкт може знадобитись понад десятиліття.
"Середній термін побудови атомного енергоблоку коливається між 12 і 19 роками. Відповідно, швидкого результату очікувати не потрібно. Конкретно ці реактори (Хмельницької АЕС) будувалися останні — один 17, один 21 рік. І коштували по 15 млрд доларів. Відповідно, я б особисто не покладався сильно на швидку побудову реакторів в осяжній перспективі", — зазначив у розмові з Фокусом Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
За його словами, значно швидше за побудову атомних блоків є встановлення у містах країни газотурбінних та газопоршневих станцій. Але і такі проєкти теж потребують часу: на встановлення газотурбінної станції – понад рік, а газопоршневої – до 6 місяців. "Більш-менш потужна газотурбінна установка від 30-50 МВт, при тому що дефіцит в системі зараз десь 2-2,5 ГВт. Термін встановлення такого обладнання – один рік. А ще треба купити, а ще термін виробництва, термін постачання, погодження проєкту і так далі. Тому очікувати, щоб запрацювали якісь більш-менш реалістичні нові газотурбінні потужності, потрібно лише навесні 2025 року – саме тоді почнуть входити в роботу перші встановлені в Україні газотурбінні установки. Трохи швидше можна встановлювати газопоршневі — за три-п'ять місяців", — розповів Олександр Харченко.
Окрім нових малопотужних установок допомогти енергосистемі може прискорення ремонтних робіт на пошкоджених теплових та гідроелектростанціях. За словами експертів, такі ремонти для відновлення пошкоджених блоків електростанцій вже розпочаті.
Нові газотурбінні потужності в Україні можуть запрацювати лише навесні 2025 року, адже їх закупівля, доставка та встановлення потребує часу
"Процес триває, допомагає USAID, закупили десятки генерацій них установок. Невеликої потужності, але все рівно це певна допомога. Також на Харків йде певне обладнання від міжнародних донорських організацій. Тому ситуація складна і зараз будемо сподіватись, що загальними зусиллями зможемо підготуватися до опалювального періоду та забезпечити необхідний мінімум потреб і населення, і промисловості, але часу залишилося не так багато", — зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Нагадаємо, в Україні знову почали діяти графіки відключень світла. Українців попередили, що надзвичайно складна ситуація в енергосистемі, яка пов'язана з обстрілами ЗС РФ, нікуди не поділася, тому за вказівкою "Укренерго" було ухвалено рішення знову впровадити екстрені відключення.
Раніше Фокус писав, що і Україні застосовувались графіки обмеження постачання електроенергії лише для промисловості та бізнесу, однак голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький повідомив, що якщо ситуація в енергосистемі погіршиться, то можливе повернення до графіків погодинних відключень.